Справа № 121/9479/13-а
2-а/121/721/13
04 грудня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Веденмеєр М.В., при секретарі - Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди,
Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати бездіяльність виконавчого комітету Ялтинської міської ради щодо не здійснення реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» протиправною, стягнути з виконавчого комітету Ялтинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Вимоги мотивовані тим, що 20 березня 2010 року установчими зборами співвласників квартир та нежитлових приміщень АДРЕСА_1 Ялта прийняте рішення про створення ОСББ «АДРЕСА_1», затверджений статут об'єднання та обране правління, головою якого призначений позивач. Після підготовки необхідних документів, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», з зазначеними документами ОСОБА_1. звернувся до виконавчого комітету Ялтинської міської ради для здійснення державної реєстрації ОСББ. Однак, відповідач здійснив державну реєстрацію об'єднання тільки під час розгляду справи у суді, що є протиправною бездіяльністю, тому позивач вимушений був звернутись до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, підтримав позовну заяву з урахуванням уточнень з вищевикладених підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причину неявки суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши обставини справи, дослідивши докази, прийшов до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Зазначений закон не містить поняття - орган державної реєстрації, здійснення державної реєстрації покладено саме на державного реєстратора.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.
Об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 4 зазначеного закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних
записів до Єдиного державного реєстру.
Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці: проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
Згідно із ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.
Оформлення і реєстрація всіх документів, що засвідчують створення об'єднання, здійснюються безоплатно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Об'єднання вважається створеним з моменту видачі свідоцтва про державну реєстрацію.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1521 від 11 жовтня 2002 року «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджений порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до вказаної постанови державна реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) проводиться виконавчим органом міської, районної у місті ради, районною, районною у мм. Києві і Севастополі державною адміністрацією (далі - органи державної реєстрації) за місцем знаходження багатоквартирного будинку.
Органи державної реєстрації ведуть реєстри об'єднань співвласників багатоквартирного будинку в установленому ними порядку.
Постановою Ялтинського міського суду від 22 червня 2010 року по справ №2а-5294 в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Ялтинської міської ради Зінзікової Олени Іванівни, виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виконати певні дії було відмовлено. Постанова набрала законної сили.( а.с. 21).
Після чого, 06 липня 2010 року позивач направив поштою документи до виконавчого комітету Ялтинської міської ради з приводу державної реєстрації об'єднання.
Відповідач - виконавчий комітет Ялтинської міської ради доручив розглянути документи 3-ї особі по справі - підприємству «Ялтажилсервіс», якому делеговані повноваження з підготовки цих питань для розгляду на засіданні виконавчого комітету. Директор підприємства надала відповідь про те, що житловий АДРЕСА_1 складається з трьох літерів (А, Б, В) по даним БТІ м. Ялта - літер Б знаходиться в оренді Ялтинського військомату, тому було рекомендовано житловий будинок, в якому проживають мешканці виділити в окрему адресу і звернутись за реєстрацією. Крім того, на адресу позивача був направлений відредагований статут та необхідний пакет документів.
На час розгляду справи, як зазначає позивач, відповідачем здійснена реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1», у зв'язку з чим суд приходить до висновку, про відсутність бездіяльності Ялтинської міської ради.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, і в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір такої шкоди та якими доказами це підтверджується.
Судом не встановлено, а позивачем не надано належних доказів на підтвердження завдання йому відповідачем моральної шкоди.
Таким чином, вимоги позивача щодо завданої йому моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.
Відповідно до ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підтвердження надання правової допомоги Приватним підприємством «Юридична фірма «Мясоєдов та партнери» позивачу, суду надано договір від 08 жовтня 2010 року №22/10 та квитанція від 08 жовтня 2010 року №22 (а.с.27-28).
Однак, згідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» установлено, що граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою сторін, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Оскільки позивач та не надав суду розрахунок щодо витраченого робочого часу на надання правової допомоги, то суд не має можливості обчислити розмір компенсації, яка підлягає стягненню, у зв'язку з чим, вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1000 гривень не підглягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 3, 5-7, 8, 24, 25, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», постановою Кабінету Міністрів України № 1521 від 11 жовтня 2002 року «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 87, 94, 112, 159-163 КАС України, ст.23, 1167 ЦК України,
В адміністративному позові ОСОБА_1 про визнання бездіяльності виконавчого комітету Ялтинської міської ради щодо не здійснення реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» протиправною, стягнення з виконавчого комітету Ялтинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривен та витрат на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривен - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд у порядку та строк передбачені ст. 186 КАС України.