№ справи: 106/3889/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кротова Л.В.
№ провадження: 22-ц/190/7491/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берещанської І.І.
Суддів:Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.
При секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування грошових коштів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року,
Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про відшкодування грошових коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 вересня 2010 року між нею та ОСОБА_7 на Товарній біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону згідно з Протоколом №40. Згідно цього договору відповідач ОСОБА_7 продав, а позивач ОСОБА_6 придбала з аукціону квартиру АДРЕСА_1, що складає в цілому: у літ. «Б» кв. 4, приміщення 13а - балкон, 13, 14 - житлові кімнати, 11, 12 - загального користування; загальною площею 40, 4 кв.м., житловою площею 26, 2 кв.м. Згідно п.3 вказаного договору продаж квартири вчинено на аукціоні 30.09.2010 року відповідно Протоколу по залишковій сумі 40000 грн., яку вона сплатила продавцю ОСОБА_7 після підписання Протоколу проведення аукціону. ОСОБА_6 вважала себе добросовісним набувачем квартири, тому зареєструвала своє право власності через КРП «БРТІ м. Євпаторія» 04.10.2010 року, а також 23.06.2011 року зареєструвала своє місце проживання по АДРЕСА_1. Згідно з рішенням Євпаторійського міського суду від 11 червня 2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону та скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1. Вказане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим та набрало законної сили 21.06.2013 року. Просить суд на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути з ОСОБА_7 на її користь суму безпідставно отриманих та утримуваних ним коштів у розмірі 40000 грн. та відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 8239,77 грн., а всього 48239, 77 грн.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування грошових коштів задоволено частково:
стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 40000 грн. та судовий збір у розмірі 400 грн., а всього 40440 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необгрунтованним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд в неповному обсязі з'ясував обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову місцевий суд виходив з того, що відповідач отримані ним кошти позивачу не повернув
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Матеріалами справи встановлено, що 30 вересня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на Товарній біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону відповідно до Протоколу №40 (а.с.6). Згідно цього договору відповідач ОСОБА_7 продав, а позивачка ОСОБА_6 придбала з аукціону квартиру АДРЕСА_1, що складає в цілому: в літ. «Б» кв. 4, приміщення 13а - балкон, 13, 14 - житлові кімнати, 11, 12 - загального користування; загальною площею 40, 4 кв.м., житловою площею 26, 2 кв.м.
Згідно п.3 вказаного договору продаж квартири вчинено на аукціоні 30.09.2010 року відповідно до Протоколу №40 по залишковій сумі 40000 грн., яку вона сплатила продавцю ОСОБА_7 після підписання Протоколу проведення аукціону.
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав КРП «БРТІ м. Євпаторії» 04.10.2010 року ОСОБА_6 зареєструвала своє право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7).
23.06.2011 року ОСОБА_6 зареєструвала своє місце проживання за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї (а.с.8).
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2012 року визнано договір купівлі-продажу з аукціону кв. АДРЕСА_1 згідно Протоколу №40 від 30.09.2010 року, зареєстрованого на Товарній біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» за №43А/10, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 недійсним. Відмінено реєстрацію права власності в КРП «БРТІ м. Євпаторії» за ОСОБА_6 (а.с.11-12).
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2012 року вказане рішення залишено без змін (а.с.4-5).
Згідно із ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином такі обставини є преюдиціальними фактами. Їх преюдиціальність заснована на рішеннях суду, які набрали законної сили, а тому у такому разі виникає заборона оспорювати в іншому процесі встановлені у цьому рішенні факти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також, в тому числі, до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_7 40000 грн., оскільки отримані ним кошти він ОСОБА_6 не повернув.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 стосовно того, що він не отримував грошей від продажу спірної квартири від ОСОБА_6, а тому і не повинен їх повертати, не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав щодо скасування рішення суду, ухвалення нового рішення відповідно ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи і відповідно до вимог матеріального права і з дотриманням процесуального права постановив законне і обґрунтоване рішення суду.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: