№ справа:123/4859/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шофоренко Юрій Федорович
№ провадження:11/190/998/13Доповідач суду апеляційної інстанції:
"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Рижової І.В.,
Суддів -Мельник Т.О., Мазниці А.А.,
за участю прокурора захисника засудженої Аметової Д.С., ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Сімфеополя від 01.07.2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Сімферополя, громадянку України, раніше судиму: 1). 11.10.2007р. Сімферопольським районним судом АРК за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнену від покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 05.03.2009р. Київським районним судом м.Сімферополя АР Крим за ст. 190 ч.1, ст..71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного їй майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно яких вирок не оскаржено.
Стягнуто з засудженої ОСОБА_7 судові витрати 602,72 грн.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку ОСОБА_7, 03.11.2011р. о 10 годині 50 хвилині, перебуваючи на зупинці громадського транспорту поблизу перехрестя вулиці Лермонтова і проспекту Перемоги у м. Сімферополі, зустрілася з ОСОБА_10, від якої отримала гроші у сумі 370 грн. на придбання наркотичного засобу і, в свою чергу, передала дані гроші ОСОБА_9, який, діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, у невстановлений слідством час у невстановленому місці незаконно придбав наркотичний засіб опій екстракційний, який був доставлений до місця проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_2.
Цього ж дня приблизно об 11 годині 20 хвилині ОСОБА_7 і ОСОБА_10 прийшли до домоволодіння ОСОБА_8, де ОСОБА_9 за попередньою домовленістю передав придбаний наркотичний засіб ОСОБА_8 Після чого той з наркотичного засобу опій екстракційний шляхом хімічної і термічної обробки виготовив наркотичний засіб опій ацетильований, частину якого за попередньою домовленістю залишив собі з метою подальшого особистого вживання, а іншу частину передав ОСОБА_7 і ОСОБА_9 Потім ОСОБА_8 дав згоду на незаконне вживання наркотичних засобів у приміщенні свого будинку ОСОБА_7 і ОСОБА_10 Зазначені особи незаконно використали частину придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу - опій ацетильований шляхом внутрішньовенної ін'єкції, а частину наркотичного засобу ОСОБА_7 за попередньою домовленістю незаконно збула ОСОБА_10 Придбаний ОСОБА_10 у ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 полімерний шприц, в якому містилося 2 мл. рідини коричневого кольору, згідно висновку експерта містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований у кількості 0,203 г (у перерахунок на суху речовину), згідно з висновком спеціаліста маса особливо небезпечного наркотичного засобу на момент первинного дослідження становила 0.27 г (у перерахунок на суху речовину).
ОСОБА_9 посіяв за місцем свого проживання на присадибній ділянці домоволодіння АДРЕСА_3 рослини роду коноплі, за якими здійснював догляд і полив, тим самим вирощував їх з метою доведення до стадії дозрівання, для подальшого виготовлення наркотичного засобу, які 10.08.2012р. були виявлені та вилучені співробітниками міліції.
Крім того, він же, діючи повторно, при невстановлених обставинах незаконно придбав наркотичний засіб опій ацетильований, який згідно висновку хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою 0,02 г (у перерахунок на суху речовину), та зберігав у підсобній будові на території свого домоволодіння за вказаною адресою з метою подальшого особистого вживання до 10.08.2012р.
У апеляції засуджена ОСОБА_7 просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування. Свої доводи мотивує однобічністю судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Посилається, що судом не досліджені усі докази по справі, а саме безпідставно не допитані свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10
Не усунені протиріччя у свідченнях свідка ОСОБА_10, даних нею на досудовому слідстві та у суді, не враховані свідчення ОСОБА_9 про те, що він з ОСОБА_7 не знайомий. Вважає, що її дії необхідно кваліфікувати за ст. 309 КК України.
У доповненнях до апеляції засуджена ОСОБА_7 просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, а також постановити окрему ухвалу на адресу начальника УБНОН МУ МВС України у АР Крим. Посилається, що у матеріалах кримінальної справи відсутні матеріали про дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів по справі, а, відповідно, будь-які дані, отримані таким чином не можуть бути доказами по справі.
Стверджує, що вона не збувала наркотичні засоби, жодної матеріальної вигоди не отримувала, а лише перебувала у домоволодінні ОСОБА_8 с метою сумісного вживання наркотичних засобів. При цьому вказує, що ОСОБА_10 передавала гроші для купівлі наркотичних засобів безпосередньо ОСОБА_9.
Звертає увагу, що ОСОБА_9 у суді пояснив, що раніше не був знайомий з нею.
На думку апелянта, у ході досудового слідства та у суді захисники, які їй надавались, виконували свої обов'язки формально, оскільки їх участь у справі була короткочасною.
Вважає, що призначене їй покарання, не відповідає тяжкості скоєного злочину та є надто суворим, посилаючись, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за сукупністю злочинів призначене менш суворе покарання, ніж їй. Крім того, суд необґрунтовано призначив їй покарання з конфіскацією ? частини майна, оскільки у її діях відсутній корисний мотив.
Заслухавши доповідача, засуджену та її захисника, які наполягали на задоволені їх апеляційних вимог, прокурора, який просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Винуватість засудженої ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого їй злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України.
Винуватість засудженої ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, підтверджується наступними доказами:
- свідченнями засудженого ОСОБА_9, який пояснив, що на прохання ОСОБА_8 він зустрічався з ОСОБА_7, для якої придбав опій екстракційний і привіз додому до ОСОБА_8, де знаходилися ОСОБА_7 та раніше не знайома йому дівчина. ОСОБА_8 виготовив наркотичну речовину, йому віддали частину та він пішов (т.4 а.с.166);
- оголошеними у порядку ст. 306 КПК України показаннями ОСОБА_11 та ОСОБА_12, згідно до яких вони були присутні у якості понятих при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_7. У їх присутності був проведений огляд жінки, яка представилася ОСОБА_10, після чого їй були видані 370 грн. для придбання наркотичного засобу. Після чого ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_7, яка призначила зустріч о 10 годині 45 хвилині на вул. Лермонтова на зупинці громадського транспорту у м.Сімферополі. Приїхавши на місце зустрічі, ОСОБА_10 вийшла з машини та пішла на зустріч з ОСОБА_7. У цей же день приблизно о 12 годині ОСОБА_10 повернулась до автомобіля видала співробітникам міліції наркотичну речовину та пояснила, що придбала її у ОСОБА_7 (т.1 а.с.42-45);
- Свідченнями ОСОБА_10, оголошеними у порядку ст. 306 КПК України, згідно до яких вона 03.11.2011р. приймала участь у оперативній закупці наркотичних речовин у ОСОБА_7. Перед проведенням оперативної закупки у присутності двох понятих були оглянуті її речі та вручено 370 грн. на придбання у ОСОБА_7 наркотичних засобів. Приблизно о 10 годині 50 хвилині, знаходячись на перехресті вул. Лермонтова та проспекту Перемоги у м.Сімферополі, вона зустрілась з ОСОБА_7 та передала їй 370 грн. для придбання наркотичного засобу, а ОСОБА_7 передала гроші раніше незнайомому чоловіку на ім'я ОСОБА_9, який за словами ОСОБА_7 повинен придбати наркотичний засіб. Після цього ОСОБА_7 запропонувала пройти до дому свого знайомого ОСОБА_8, куди й привезуть наркотичний засіб, а також запропонувала відразу ж виготовити опій ацетильований, частину якого вжити. Коли вони прийшли до ОСОБА_8, через деякий час приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_9 і передав наркотичний засіб ОСОБА_8, який виготовив опій ацетильований, частину якого вони вжили, а частину ОСОБА_10 забрала з собою та у подальшому передала співробітникам міліції (т.1 а.с. 49-52, т.2 а.с.12-13);
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, де свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_7, як особу, яка збула їй наркотичний засіб під час оперативної закупки 03.11.2011р.(т.1 а.с.54);
- протоколом перегляду відеозапису оперативної закупки, з якого вбачається, що ОСОБА_7 бере гроші у ОСОБА_10 на придбання наркотичного засобу і передає їх ОСОБА_9, який поїхав на таксі та придбав наркотичний засіб та доставив до місця проживання ОСОБА_8 , куди прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Після чого ОСОБА_8 виготовив опій ацетильваний, частину якого вони вжили, а частину ОСОБА_10 забрала з собою (т.1 а.с.59-65).
Суд всебічно перевірив всі докази, які логічні, послідовні і повністю узгоджуються між собою, дав їм належну оцінку, обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_7 у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а доводи засудженої, що її дії необхідно кваліфікувати за ст. 309 КК України, безпідставні, оскільки суперечать зібраним по справі доказам.
Вищезазначені свідчення свідків та засудженого ОСОБА_9 були предметом дослідження судом першої інстанції, суд дав їм належну оцінку, оскільки вони послідовні, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи та не викликають сумнівів. Жодних суперечностей, про які стверджує засуджена ОСОБА_7, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, доводи апелянта про те, що у суді не усунені суперечності у показаннях свідків, а також свідченням не дана належна оцінка, не знайшли свого підтвердження.
Доводи засудженої, про те, що до свідчень ОСОБА_10 необхідно відноситися критично, оскільки вона є особою, яка вживає наркотичні засоби та перебуває у залежності від працівників міліції, безпідставні, оскільки її свідчення повністю узгоджуються з протоколом проведення оперативної закупки наркотичних засобів та протоколом перегляду відеозапису оперативної закупки, а також зі свідченнями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та засудженого ОСОБА_9. Колегія суддів не може погодитися з твердженнями апелянта про те, що ОСОБА_10 у судовому засіданні змінила свої свідчення, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що показання свідка були оголошені у порядку ст. 306 КПК України, а на протязі досудового слідства, вона давала логічні та послідовні свідчення.
Судом першої інстанції вжиті всі необхідні заходи для допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10, проте згідно до наданих рапортів співробітників міліції здійснити їх привід не виявилося можливим, тому їх свідчення були оголошені у порядку ст. 306 КПК України, жодних порушень у цьому, на які посилається апелянт, колегія суддів не вбачає (т.4 а.с.160-163).
Доводи засудженої ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_9 стверджував, що раніше не був з нею знайомий, не знайшли свого підтвердження, оскільки засуджений ОСОБА_9 таких свідчень, а ні під час досудового слідства, а ні у судовому засідання не давав.
Про попередню змову ОСОБА_7 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свідчить те, що ОСОБА_7 через ОСОБА_8 зв'язалася з ОСОБА_9 і передала йому гроші, а той, придбавши наркотичний засіб, передав його ОСОБА_8, останій виготовив наркотичну суміш і, розділивши її, передав засудженим, ОСОБА_7, у свою чергу частину наркотичного засобу передала ОСОБА_10. Зазначене вказує на злагодженість дій засуджених при збуті наркотичних засобів, а й, відповідно, про наявність попередньої змови, що спростовує доводи ОСОБА_7, що вона лише вживала наркотичні засоби у ОСОБА_8 дома та до збуту наркотичних засобів не має відношення.
Колегія суддів не може погодитися, що при розгляді справи було порушено право засудженої на захист, оскільки законом не обмежена кількість захисників, та тривалість їх участі у справі. З протоколу судового засідання вбачається, що ні засуджена, ні її захисник не заявляли жодних клопотань про порушення права на захист. У суді всім учасникам процесу надавалися рівні можливості для реалізації своїх прав, у тому числі и захиснику ОСОБА_7 (т.4 а.с.164-172).
Судом першої інстанції на вимогу засудженої була видана копія вироку на російській мові, разом з тим матеріалами справи встановлено, що засуджена ОСОБА_7 з народження проживає на території України, колегії суддів пояснила, що закінчила середню школу. Зазначені обставини викликають сумніви у тому, що ОСОБА_7 не володіє українською мовою.
Що стосується доводів про процесуальні порушення при проведені оперативної закупки наркотичних засобів, то колегія суддів вважає їх надуманими, оскільки оперативна закупка була проведена на підставі та відповідно до вимог Закону України № 62/95 -ВР від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживанню ними».
Згідно ст. 5 вказаного Закону для отримання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, працівниками органів, яким надано право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, постановою начальника відповідного органу, узгодженою з прокурором, вирішується проведення операції щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів - оперативної закупки.
Матеріалами справи встановлено, що оперативна закупка наркотичного засобу у ОСОБА_7 проводилася на підставі постанови про проведення оперативної закупки наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів від 11.10.2011р., яке затверджене в.о. начальника ГУМВС України в АР Крим Місюрою А.Н. та погоджено з заступником прокурора АР Крим Бояном В.В. З постанови вбачається, що для отримання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, необхідно провести оперативну закупку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у ОСОБА_7 у строк до 13.12.2011р. без затримання фігуранта. Проведення оперативної закупки доручено громадянину «Р» під вигаданими анкетними даними ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.с.7).
Таким чином, доводи засудженої про те, що у матеріалах кримінальної справи відсутні матеріали про дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів по справі, а відповідно, будь-які дані, отримані таким чином, не можуть бути доказами по справі, не знайшли свого підтвердження.
Дії органів УБНОН ГУМВС України в АР Крим не суперечать вимогам ст. 7 Закону України №2135-ХІІ від 18 лютого 1992 року «Про оперативно розшукову діяльність», згідно якої на підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, покладено обов'язок приймати заходи для припинення злочинів та здійснювати профілактику правопорушень, оскільки у результаті проведеної ними роботи дійсно була припинена подальша злочинна діяльність ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у сфері незаконного обороту наркотичних засобів. Підстав для винесення окремої ухвали на їх адресу, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, який скоїла ОСОБА_7, відноситься до тяжких злочинів, який вона знов вчинила протягом нетривалого періоду часу після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.
Враховуючи суспільну небезпеку злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме те, що злочини у сфері обороту наркотичних засобів сприяють розповсюдженню наркоманії серед населення, стають соціальним чинником, який негативно впливає на життя і здоров'я людей, і як наслідок сприяє збільшенню злочинності в Україні, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання, - рецидив злочину, підстав для пом'якшення покарання або призначення покарання без конфіскації майна, колегія суддів не вбачає. Покарання призначене ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 65-67 КК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які спричиняють за собою скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 01 липня 2013 року відносно неї - без зміни.
І.В.Рижова Т.О.Мельник А.А.Мазниця