№ справи: 123/13109/2013Головуючий суду першої інстанції:Масалигіна Н.С.
№ провадження: 22-ц/190/5434/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.
27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Болотова Є.В.
Суддів:Пономаренко А.В. Сокола В.С.
При секретарі:Боголюбовій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Желєзнодорожна районна рада м. Сімферополя, про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, шляхом зносу самочинного будівництва,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 липня 2013 року,
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 липня 2013 року названий позов залишено без задоволення.
В апеляційниій скарзі ОСОБА_6 просить скасувати дане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_6 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідачі проти апеляційної скарги заперечили.
Представник Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя вважає позов обґрунтованим.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про знесення самочинного будівництва, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із безпідставності заявлених позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.
Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_6 зазначав, що відповідачі побудували сарай літ. «з» на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, чим захопили частину земельної ділянки, на якій розташований його сарай літ. «п».
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права подання позову про знесення самочинно збудованого об'єкта, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції звернув свою увагу на те, що ч. 7 ст. 376 ЦК України, на яку посилався позивач, як на підставу позову, передбачено можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
Отже, відповідно до вимог ст. 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Разом з тим, вимоги з цього приводу зазначеними органами в даній справі не заявлялись.
Крім того, матеріали цивільної справи не містять правовстановлюючих документів сторін на спірну земельну ділянку та побудовані ними сараї.
Правильно встановивши фактичні обставини, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 липня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: