Справа №: 115/3860/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Щербіна Д.С.
№ провадження: 22-ц/190/6422/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.
"20" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Болотова Є.В.
Суддів:Пономаренко А.В. Сокола В.С.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та на своє утримання, посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року названий позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 700 грн., починаючи з 15.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання в розмірі 450 грн., починаючи з 15.07.2013 року до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 190 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Розподіл судових витрат проведено відповідно до ст. 88 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів в розмірі 400 грн. на утримання неповнолітньої дитини, в решті позовних вимог просить відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.
В судовому засіданні представник ОСОБА_7 вимоги апеляційної скарги підтримала.
ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечила.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.
Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідач зобов'язаний утримувати свого сина до досягнення ним повноліття. Частково задовольняючи позовні про стягнення аліментів на утримання дружини, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 84 СК України.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Згідно з ч.ч. 2,4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Суд першої інстанції, установивши, що відповідач офіційно не працює, має мінливий заробіток (згідно пояснень - 1 200 грн.), що ніким не спростовано, дійшов помилкового висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини.
При цьому, місцевий суд жодним чином не умотивував своє рішення в цій частині, обмежившись лише посиланням, зокрема на ст. 75 СК України, хоча позов з цих підстав позивачкою не заявлявся.
Ураховуючи наведене, та позицію позивачки в суді апеляційної інстанції, яка не наполягала на стягненні аліментів на її утримання, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 184 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Правильно встановивши фактичні обставини справи в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 700 грн. Зазначений розмір визначений судом з урахуванням потреб дитини і можливостей батька.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 29 липня 2013 року в частині стягнення аліментів на утримання дитини ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування в цій частині за доводами апеляційної скарги немає.
В частині стягнення витрат на правову допомогу рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.. 308, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 скасувати.
В цій частині в задоволенні позову відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді