Справа № 121/9062/13-ц
2/121/3077/13
28 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Гурзуфської селищної ради, третя особа: приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просять суд визнати за ОСОБА_1, 10 березня 1987 рок народження право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 в місті Ялта АР Крим та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 на 1/12 частку вказаної квартири.
Вимоги мотивовані тим, що 20.02.2013 р померла їх баба ОСОБА_5. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді 1/2 частки квартири № 40. Крім цієї частки, до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 входила прийнята нею 1/6 частка у зазначеній квартирі. Являючись спадкоємцями ОСОБА_5 за законом вони звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але, нотаріусом їм було відмолено, оскільки їх баба ОСОБА_4 отримавши після смерті свого сина ОСОБА_6 спадщину у вигляді 1\6 частки у вказаній квартирі не зареєструвала своє право власності на спадщину, а за таких обставин вона не може бути включена до спадкової маси.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надали суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не надав.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не надав. Однак, надав суду фотокопію спадкової справи № 13/2013, заведено. 16 квітня 2013 року після смерті ОСОБА_4, померлої 20 лютого 2013 року (а.с.34-56).
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2, м. Ялта, загальною площею 49,4 кв.м., в тому яислі житловою 27,4 кв.м., належала у рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 0778-Г від 24 грудня 2002 року, виданого виконавчим комітетом Гурзуфської селищної ради народних депутатів (а.с.8).
11 серпня 2007 року ОСОБА_8 помер у віці 47 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.9).
13 травня 2008 року державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 були видані позивачам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (донькам ОСОБА_6А.) свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3 АР Крим, смт. Гурзуф, кожній, за реєстром №№ 6-683 і 6-684 (а.с.11-12).
Зокрема, 13 травня 2008 року державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було видано ОСОБА_4 (матері ОСОБА_8 - бабі позивачам) свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_3 АР Крим, смт. Гурзуф, за реєстром № 6-682 (а.с.10).
20 лютого 2013 року ОСОБА_4 (баба позивачів) померла у віці 78 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.13).
Із фотокопій спадкової справи № 13/2013, заведеної 16 квітня 2013 року, після смерті ОСОБА_4, померлої 20 лютого 2013 року (а.с.34-58), вбачається, що після смерті останньої звернулися до нотаріальної контори позивачки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини, як спадкоємцями за заповітом (а.с.35;36).
Як також встановлено судом, що 18 жовтня 2007 року ОСОБА_4 (баба позивачів) склала заповіт, посвідчений управсправами виконкому Гурзуфської селищної ради ОСОБА_9, за реєстром №157 (а.с.39) - на все своє майно, де би воно не знаходилося та в чому би воно не полягало, та взагалі все то, що буде їй належати на день її смерті, в тому числі і належну їй частку квартири № 40, розташовану в житловому будинку № 22 по вулиці 60 років СРСР смт. Гурзуф, м. Ялта, АР Крим, Україна - вона заповідає у рівних частках ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (позивачам у справі).
Відтак, 02 вересня 2013 року позивачки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до нотаріальної контори із заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину на 1\3 частку квартири АДРЕСА_1 в м. Ялта, АР Крим, що залишилася після смерті баби ОСОБА_4 (а.с.55).
За результатами розгляду вказаної вище заяви позивачів, приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у листі від 10 вересня 2013 року було повідомлено про те, що 1/6 частка вказаної вище квартири, яку ОСОБА_4 отримала у спадщину після смерті сина ОСОБА_6 не може бути включена до загальної маси спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4, оскільки остання не зареєструвала своє право власності (а.с.56).
Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України, - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 1216 ЦК України встановлює, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За приписами статей 1268-1270 ЦК України, - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, - незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, - спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно частини 1 статті 1297 ЦК України, - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» визначає, що у разі відмови нотаріусу в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.
Згідно п. 3.1. листа № 24-753\0\4-13 від 16.05.2013 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки 1/6 частка АДРЕСА_4, м. Ялта, АР Крим, яка належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2008 року, виданого державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, за реєстром № 6-682 з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 11.08.2007 р., яка увійшла до складу спадщини та відкрилася після смерті ОСОБА_4, яка померла 20.02.2013 р.. Оскільки на теперішній час у позивачів існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку після смерті ОСОБА_4 на вказану частку, то право власності в порядку спадкування за позивачами підлягає визнанню у судовому порядку, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 328, ст. 392, 1216, 1218, 1268-1270, ч. 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1296, ч. 1 ст. 1297, ЦК України, п. п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 20 лютого 2013 року на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 в місті Ялта АР Крим.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 20 лютого 2013 року на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 в місті Ялта АР Крим.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.