643/13824/13-ц
2/643/4689/13
28.11.2013 року Московський райсуд м. Харкова в складі
головуючого судді Поліщук Т. В.,
за участю секретаря Чорноморець Т.Ю.,
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його суму спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 4390,04 грн., моральну шкоду в сумі 22940 грн. та судовий збір у розмірі 458,80 грн.. В обґрунтування позову зазначає, 21.06.2013 року близько 19-00 годин ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Шевроле Лачетті», державний номер НОМЕР_1 по вул. Гв. Широнінців в районі будинку 12, рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних ушкоджень. Згідно висновкам експертного авто товарознавчого дослідження № 0012/13, матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Хюндай Аццент», державний номер НОМЕР_3, пошкодженого при ДТП 21.06.2013 року з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 3518,40 грн., Крім цього позивачем сплачені послуги за проведення експертизи у розмірі 600 грн., за відправку телеграм позивачем було сплачено 36,24 грн. та 35,40 грн., також за юридичну допомогу позивачем було сплачено 200 грн. Позивач зазначає, що крім матеріальної шкоди, внаслідок ДТП йому спричинено моральну шкоду, яка виражається в тому, що після ДТП він тривалий час не міг користуватися автомобілем, ремонт автомобіля та відшкодування матеріальної шкоди забрало значний час, у зв'язку з чим він став дратівливим, що позначилось на його стосунках з рідними та близькими. В добровільному порядку відповідач не відшкодував шкоду, у зв'язку з чим він звернувся з цим позовом до суду.
В судовому засіданні позивач, позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, також доповнив, що він звертався телеграмою до страхової компанії, в якій обов'язковим страхуванням застрахований автомобіль відповідача, однак жодної відповіді він не отримав.
Представник відповідача, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що факт ДТП не заперечує, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Хюндай», у сумі 3518,40 грн. визнає, однак автомобіль відповідача був застрахований полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 заявив про страховий випадок, однак офіційного підтвердження щодо прийняття заяв відповідача в них не має. Вважає, що відшкодувати шкоду позивачу повинна відшкодувати страхова компанія, тому просив в задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, однак в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
21.06.2013 року близько 19-00 годин ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Шевроле Лачетті», державний номер НОМЕР_1 по вул. Гв. Широнінців в районі будинку 12, рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Хюндай», державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних ушкоджень.
Постановою Московського районного суду м. Харкова, яка набрала законної сили, від 06.08.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП, яке мало місце 21.06.2013 року та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 4).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає цивільну справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.
Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 0012/13, матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Хюндай Аццент», державний номер НОМЕР_3, пошкодженого при ДТП 21.06.2013 року з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 3518,40 грн. (а.с. 8-14). Крім цього позивачем сплачені послуги за проведення експертизи у розмірі 600 грн., за відправку телеграм позивачем було сплачено 36,24 грн. та 35,40 грн., також за юридичну допомогу позивачем було сплачено 200 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль власника ОСОБА_3 «Шевроле Лачетті» застрахований у Страховій компанії №1 «Лафорт» (а.с. 32).
У відповідності до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом на законних підставах.
Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині матеріальної шкоди, спричиненої позивачу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п.33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідач, в порушення п. 33.1 ст. 33 Закону, про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмового підтвердження про звернення до страхової компанії, якою було отримано звернення відповідача або відмову у прийнятті відповідної заяви суду не надав, чим не довів свою позицію, викладену в судовому засіданні його представником.
Крім матеріальної шкоди, внаслідок ДТП позивачу спричинено моральну шкоду, яка виражається в тому, що після ДТП він тривалий час не міг користуватися автомобілем, ремонт автомобіля та відшкодування матеріальної шкоди забрало значний час, у зв'язку з чим він став дратівливим, що позначилось на його стосунках з рідними та близькими.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини
Частиною другою п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, в зв'язку з чим суд вважає, що моральна шкода безумовно була заподіяна позивачу ОСОБА_2, проте її розмір значно завищений, в зв'язку з чим суд позовні вимоги позивача задовольняє частково і стягує на його користь з відповідача ОСОБА_3 суму моральної шкоди у розмірі 1000грн.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10,11, ч.1 ст.37 , 57, 60, ч.1 ст.79, ч.1 ст.88, 174, 212-215, ч. 4 ст. 169, ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 25, 27, Закону України «Про страхування» суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 суму спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 4390,04 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., та судовий збір у розмірі 458,80 грн., а всього 5848,84 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 84 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Т. В. Поліщук