Справа: № 2518/2-а-17878/11 Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
28 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.08.2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.08.2012 року позов задоволено. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його провести перерахунок і виплатити позивачу недоплачену доплату до пенсії.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є особою, віднесеною до 1 категорії.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, не взявши до уваги вимоги положень постанови КМ України № 836 від 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі - залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.08.2012 року - без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді:
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.