Справа № 121/2241/13-ц
2/121/3110/13
28 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -
Позивач звернувся до відповідача з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу у розмірі 80000,00 гривень, а також судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує своїх зобов'язань по поверненню позики за розпискою від 13 серпня 2012 року, тому він змушений звернутися до суду з подібним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився. Від його представника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився. Від його представника надійшла письмова заява про розгляд справи за її відстуності, проти позовних вимог не заперечує.
При таких обставинах, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 13 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_2 взяв у борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80000 гривень, котрі зобов'язався повернути у строк 31 грудня 2012 року, що підтверджується розпискою від 13 серпня 2012 року (а.с.5).
Зазначена розписка є одночасно документом, яка підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Як зазначає позивач у своєму позові, що відповідач не виконав умови договору та борг не повернув до теперішнього часу, що також визнав відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, - обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши усі надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, то з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 800 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047,1049,1050 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 294, 296 ЦПК України.