Справа № 124/10022/13-а
04.12.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Асановій Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Позивачка звернулася до суду з адміністративною позовною заявою до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що вона виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та стала на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль 26.10.2004 р. Позивач з 20.10.1996 р. та по 17.03.2000 р. обіймала різноманітні посади в галузях народного господарства. 11.06.2012 р. позивачка через представника звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Однак відповідачем було прийняте рішення від 15.06.2012 р. за № 222/С-08, в якому позивачу було відмовлено в пенсії за віком. Вважає, що вказане рішення відповідача від 15.06.2012 р. за № 222/с-08 є таким, що грубо порушує права та законні інтереси позивача, прийняте з порушенням Конституції України та норм чинного законодавства. Вважає, що рішення відповідача винесено без правильного трактування та врахування положень Рішення Конституційного Суду України, а також без належного нормативно - правового обґрунтування відмови. Просить суд скасувати рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим від 15.06.2012 р. за № 222/с-08, та зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком.
Позивачка до судового засідання не з'явилася, відповідно до ст. 128 КАСУ суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.
Представник позивачки ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, належним чином оформленої, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, належним чином оформленої, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що відповідач діяв в межах своїх повноважень, заява була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян», у зв'язку з чим надана позивачу відповідь не є рішенням відповідача, вказана адреса позивачем відноситься до Київського району м. Сімферополя, у зв'язку з чим позивач звернувся до неналежного УПФУ, крім того позивачем був порушений порядок звернення з заявою про призначення пенсії.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка народилася 05.01.1944 року, виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та стала на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль 26.10.2004 р.
11.06.2012 р. позивач через свого представника подала до ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заяву про призначення пенсії за віком.
Відповідачем було прийнято рішення від 15.06.2012 р. за № 222/С-08, в якому позивачу було відмовлено в пенсії за віком.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 р. за № 25-рп/2009, справа 1-32/2009 р. визнані неконституційними положення п.2 ч.1 ст.43, другого речення ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” втрачають силу з дня прийняття Конституційним судом України вказаного рішення.
Рішення Конституційного суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржено, тобто в даному випадку усі особи, без усяких обмежень, які відпрацювали свій трудовий стаж на території України, та досягли пенсійного віку, мають право на отримання пенсій, при цьому угода між Україною та іншою державою про взаємне пенсійне забезпечення як головна умова для отримання пенсії із України громадянами іншої держави, тепер не є обов'язковою.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням № 222/с-08 від 15 червня 2012 р. ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі М. Сімферополя Автономної Республіки Крим відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком з посиланням на неврегульованість зазначеного питання національним законодавством; оскаржувальне рішення мотивоване тим, що рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009, яким положення п.2 ч.1 ст. 49, другого речення ст.. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнані неконституційними, набрало сили 07 жовтня 2009 року та не має зворотної дії і часі, а тому не має законних підстав проводити виплату пенсії громадянам, котрі виїхали на постійне місце проживання в іншу державу до набрання ним законної сили.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка відпрацювала свій трудовий стаж на території України, що підтверджується наданою копією трудової книжки, досягла пенсійного віку, то вона має право на отримання пенсії, при цьому не має правового значення, коли саме позивачка виїхала на постійне мешкання до Ізраїлю, оскільки фактично з заявою про призначення пенсії позивачка через свого заявника звернулася до відповідача 11.06.2012 р., тобто вже після ухвалення рішення Конституційним судом України від 07.10.2009 р. за № 25-рп/2009, справа 1-32/2009 р.
Інші підстави, на які посилалася представник відповідача у своїх запереченнях, як на підставу відмови в призначенні пенсії, не мають правового значення, оскільки вони не були підставою для відмови в призначенні пенсії.
Таким чином, на думку суду, в судовому засіданні встановлені підстави для визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АРК, яке оформлене листом № 222/с-08 від 15.06.2012 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Разом з тим, на думку підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії за віком позивачу не має виходячи з наступного
За змістом заяви представника позивача, з яким віз звернувся до відповідача вибачається, що він звернувся з заявою про призначення пенсії за віком, надав при цьому копії документів про вік, стаж, заробітну плату позивача.
Отже, за змістом цієї заяви вбачається, що звернення було відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі Закону України «Про звернення громадян».
В судовому засіданні встановлено, що фактично заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком по суті розглянута не була, та не була дана оцінка як самої заяви так і наданим документам на відповідність їх Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування « від 25.11.2005 р. № 22-1.
Таким чином, оскільки в рішення відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АРК, яке оформлене листом № 222/с-08 від 15.06.2012 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком не була дана оцінка відповідності наданих позивачем документів для оформлення пенсії вимогам діючого законодавства, то суд не може зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсії, оскільки перевіряти відповідність наданих документів для призначення пенсії суд не може, а тому в цієї частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 11 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно до повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що відповідачем не була розглянута заява позивача про призначення пенсії, то слід зобов'язати відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя розглянути її заяву відповідно до положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення.
На підставі ст. 8,22, 24, 48 Конституції України, ст. 4, 26, 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АРК, яке оформлене листом № 222/с-08 від 15.06.2012 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АРК розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2012 про призначення пенсії відповідно до положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення.
В решті заявлених вимог ОСОБА_1 - відмовити.
З повним текстом постанови суду сторони можуть ознайомитися 09.12.2013 р.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський адміністративний Апеляційний суд через Центральний районний суд м . Сімферополя шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання повного тексту постанови апеляційної скарги.
Суддя: О. Д. Лебедь