Справа № 124/10898/13-к
06.12.2013 року м. Сімферополя
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Заболотної Н.М.,
за участю секретаря - Королькової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження №12013130390003973 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 26.06.1997 Індустріальним міським судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 81, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 29.09.1998 року за постановою Желтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28.09.1998 за ч.4 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року; 19.10.2004 року Індустріальним міським судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі; 10.12.2004 року Кіровським міським судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 263 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 03.10.2008 року постановою Ленінського міського суду м. Дніпропетровська від 02.10.2008 року;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора - Шевцової Г.В., представника потерпілого - ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_1,
ОСОБА_1 12.09.2013 року в період часу з 04-00 години до 05-00 години зайшов до літнього майданчика кафе «Like» товариства з обмеженою відповідальністю «Д.А.К.», розташованого за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 42, повторно, умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав крісло, оббите тканиною білого кольору, вартістю 490 грн. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, намагався залишити майданчик кафе, де біля виходу його затримав працівник охорони, тим самим ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
06.12.2013 року між представником потерпілого ТОВ «Д.А.К.» ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно з умовами якої сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у вигляді арешту строком на чотири місяці.
У ході досудового розслідування матеріальну шкоду ТОВ «Д.А.К.» у розмірі 490 грн. 00 коп. відшкодовано. Цивільний позов не заявлявся, експертизи під час досудового розслідування не призначалися.
Обвинуваченому ОСОБА_1 при укладенні угоди роз'яснені наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.
Представнику потерпілого ОСОБА_2 при укладанні угоди роз'яснені наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Заслухавши прокурора, який заперечував проти укладення угоди, обвинуваченого, представника потерпілого, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Так, укладена сторонами угода у повній мірі відповідає положенням ст.ст. 469 ч.3, 471 КПК України.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час розгляду угоди виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.
Суд, на виконання вимог ст.474 КПК України, переконався у добровільності та істинності позицій обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого ОСОБА_2 і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати до судового засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами. Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб.
Судом роз'яснено ОСОБА_1, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона звинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення; вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, правова кваліфікація кримінального правопорушення надана вірно, обвинувачений визнав свою вину повністю.
Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, - є правопорушенням середньої тяжкості.
З'ясовуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що ОСОБА_1 раніше судимий, знаходиться на стаціонарному лікуванні в спеціалізованій палаті ІТУ КРУ Територіальне медичне об'єднання «Протитуберкульозний диспансер» з 19.10.2013 року по цей час.
У відповідності до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого є щире каяття, визнання вини.
Передбачені ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
Згідно з ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
З урахуванням вищевикладеного, суд, приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Судових витрат у справі немає.
Керуючись ст. ст. 368, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 06 грудня 2013 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013130390003973 між представником потерпілого ТОВ «Д.А.К.» ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у вигляді арешту строком на чотири місяці.
Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, у тому числі, нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України, угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: Н. М. Заболотна