Справа № 119/5596/13-ц
2/119/2276/13
Іменем України
05 грудня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Блейз І.Г.
за участю секретаря - Копосової Н.І.
представника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа - ОСОБА_3, -
Позивач звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельтабанк» укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта-банк» та ПАТ «Альфа-банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Згідно вказаних вище угод відбулося відступлення право вимоги за кредитним договором №1101/0308/88/055 від 17.03.2008 року, що було укладено між ВАТ «Сведбанк» та фізичною особою - ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-банк». Таким чином, усі права кредитора за вказаним кредитним договором та додатками до нього перейшли до позивача. Згідно умов кредитного договору ОСОБА_3, отримала кредит у розмірі 27000 доларів США. За вказаним вище Договором про відступлення права вимоги перейшли усі права за укладеним на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Іпотечним договором, що укладено ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, відповідно до якого у іпотеку перейшла квартира АДРЕСА_1. Третьою особою зобов'язання за кредитним договором не виконуються належним чином, у зв'язка із чим станом на 10.06.2013 року виникла заборгованість у розмірі 230 710, 35 грн. Вказані вище обставини стали підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення вказаної заборгованості.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги заяви підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, сповіщена належним чином.
Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи, що не суперечить вимогам ст. 224 ЦПК України.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, сповіщена належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання 05 грудня 2013 року не з'явилася, сповіщена належним чином. У раніше проведених судових засідання проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 17 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1101/0308/88/055, відповідно до якого позичальник отримала кредит у розмірі 27 000 доларів США із сплатою відсотків 11,9 річних за весь строк фактичного користування кредитом зі строком повернення боргу 16 березня 2018 року. (а.с.21-23)
08.09.2009 року, 12.03.2010 року між сторонами кредитного договору укладено 4 договори про внесення змін до кредитного договору, якими змінено відсоткову ставку та строк погашення заборгованості встановлено 16 березня 2028 року. (а.с.24-32)
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, укладено Іпотечний договір, реєстровий номер №808, посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким у іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.40-43)
12.03.2010 року між сторонами укладено договір про внесення змін до іпотечного договору у зв'язку із укладеними договорами про внесення змін до кредитного договору №№1,2,3,4 (а.с.44-45).
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Згідно із ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Таким чином, відповідач відповідає перед кредитором - позивачем за виконання зобов'язань третьою особою - ОСОБА_3 за кредитним договором у рамках вартості майна, що передано у іпотеку за Іпотечним договором. Оскільки у Договорі про внесення змін до Іпотечного договору є посилання на договори про внесення змін до кредитного договору із зазначенням їх реквізитів, суд дійшов висновку, що майновий поручитель була повідомлена про зміну обсягу відповідальності боржника та погодилася бути поручителем за новими умовами кредитного договору.
Всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на киї вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень, відповідач протилежне не довела.
Встановлено, що 25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким право вимоги за вказаним вище кредитним договором та догово перейшло до ПАТ «Дельтабанк», що підтверджується самим договором та Актом приймання передавання (а.с.110-138).
Договором від 15 червня 2012 року укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Дельтабанк» та ПАТ «Альфа-Банк», згідно із яким право вимоги за вказаним вище кредитним договором та іпотечним договором, що також підтверджується договором та актом приймання передавання (а.с.139-152)
Судом встановлено, що ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконуються належним чином, у зв'язку із чим станом на 10 червня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 230 710, 35 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 192 698, 28 грн; за відсотками - 34 956, 75 грн, пеня - 3 055, 32 грн. (а.с.51)
Відповідачем та третьою особою наявність заборгованості не спростовано.
Представником третьої особи у судовому засіданні наявність заборгованості фактично не заперечувалась, однак пояснено, що пеня стягується безпідставно, оскільки боржник та
поручитель не були повідомлені про зміну кредитора, зміна кредитором є тим випадком, внаслідок якого відповідач та третя особа не могли погасити заборгованість, та який, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд не приймає до уваги вказані пояснення, оскільки відповідачем, третьою особою та її представником не надано доказів належного виконання зобов'язання перед кредитором, із яким безпосередньо укладався кредитний договір, ВАТ «Сведбанком» , тобто із кредитором, про якого вони знали.
Згідно із ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Заперечення, що висунуто представником третьої особи, не є запереченнями проти первісного кредитора, оскільки не містять заперечень щодо умов виконання кредитного договору.
Згідно із п.11 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання позивальником основного зобов'язання повністю або частково, у т.ч якщо позивальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або впливають з Основного зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки та його права підлягають захистові.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечувала проти позову, зокрема, з тих підстав, що відступлення права вимоги зроблено без згоди боржника та поручителя, тоді як у кредитному договорі, розділ 9, вказано, що кожна сторона цього договору зобов'язана забезпечувати строгу конфіденційність його умов, а також технічну, комерційну, фінансову й іншу інформацію про партнера. Аналогічне вказане у розділі 10 Договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору від 08.09.2009 року. Оскільки заміна кредитора зроблена без згоди боржника, відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України внаслідок передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається заміна кредитора у зобов'язанні іншою особою.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 цього Кодексу, якою регламентовано порядок заміни кредитора у зобов'язанні, передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідно до цивільного законодавства, на виключення із загального правила щодо необов'язковості згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні, сторони договору можуть домовитись про можливість відступлення кредитором права вимоги виключно за згодою боржника. У цьому випадку передання кредитором своїх прав іншій особі всупереч умовам первісного договору, за яким боржник має цивільні обов'язки, є підставою для визнання правочину відступлення права вимоги недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Дослідженням умов кредитного договору та іпотечного договору не встановлено заборони щодо укладення договорів про відступлення права вимоги. Дана умова сторонами при укладенні правочинів не обговорювалася та пряме посилання на це відсутнє. Враховуючи, що загальним правилом є необов'язковість згоди, у разі, якщо сторони дійшли згоди про інше, це прямо повинно бути вказане у договорах.
Суд не приймає до уваги посилання представника третьої сторони на розділ 9 кредитного договору, та розділ 10 Договору про внесення змін, оскільки у даному випадку мова йдеться про банківську таємницю, у разі порушення якої відповідач або третя особа мають право звернутися із відповідним позовом до особи, що цю банківську таємницю порушила.
На думку суду, застереження, що кожна сторона зобов'язана забезпечувати строгу конфіденційність умов кредитного договору, не є домовленістю щодо заборони відступлення права вимоги, оскільки відсутня пряма вказівка на це.
Крім того, слід зазначити, що позивальник добровільно надав згоду на збір, обробку та передачу інформації, яка складає його кредитну історію, до Бюро кредитних історій (п.11.12 Договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору від 08.09.2013 року).
Із позовом про визнання Договору про відступлення права вимоги недійсним ані відповідач, ані третя особа до суду не зверталися.
Також суд не приймає до уваги заперечення представника третьої особи, що відповідача та третю особу не було сповіщено про наявність заборгованості та нового кредитора, а також про відсутність ліцензій на надання кредиту у іноземній валюті оскільки це спростовується матеріалами справи (а.с.54-56, 95-109).
Судом не прийнято до уваги заперечення представника третьої особи, що кредитором не виконано досудову роботу, оскільки це спростовано матеріалами справи та поштовими повідомленнями, крім того, навіть відсутність досудового листування та переговорів, не є перешкодою для зверненням за захистом порушених прав до суду у цивільному процесі.
Наявність заперечень представника третьої особи про обмеження свободи договору не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки відсутні вимоги відповідача або третьої особи про визнання кредитного договору недійсним або його розірвання. Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості про відсутність волі третьої особи на укладення кредитного договору або примусове його підписання, або підписання під впливом помилки або омани. Вказане стосується також підписання відповідачем договору іпотеки.
Вказані вище обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із п.42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.
Повний текст рішення складено 06 грудня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1101/0308/88/055 від 17 березня 2008 року, яка станом на 10 червня 2013 року складає 230 710, 35 грн (двісті тридцять тисяч сімсот десять грн. 35 коп), що складається з заборгованості за кредитом - 192 698, 28 грн; за відсотками - 34 956, 75 грн, пеня - 3 055, 32 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру 68 у будинку 11 по вул Залізнична, смт Приморський м. Феодосія, загальною площею 33,7 кв.м, передану у іпотеку за Іпотечним договором від 19 березня 2008 року, реєстровий номер 808, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2, та за Договором про внесення змін до Іпотечного договору від 12 березня 2010 року, реєстровий номер 417, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», які посвідчені приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_5, (предмет іпотеки належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, що видане Приморською селищною радою м. Феодосія 02 лютого 2007 року,
право власності зареєстровано Комунальним підприємством «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» та внесено у електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно 10 березня 2007 року за реєстраційним номером №18096003), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності(незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р №37396000000004 судовий збір у розмірі 2 307,10 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис) І.Г.Блейз
З оригіналом згідно суддя секретар