Справа 118/2128/13-к
14 жовтня 2013 року 11:00 год. м. Судак
Слідчий суддя Судацького міського суду Автономної Республіки Крим Сич М.Ю., за участю секретаря судового засідання Меркулової О.М., скаржника ОСОБА_1, слідчого прокуратури м. Судака Абрамова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Судаку скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури м. Судака ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження від 21 серпня 2013 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого прокуратури м. Судака ОСОБА_2 від 21 серпня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2013 року за № 42012130590000041, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, посилаючись на те, що слідчий незаконно прийняв рішення про закриття кримінального провадження, не провів певних слідчих дій, не виконав обов'язку по всебічному, повному та неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні слідчий доводи скарги не визнав, вважав, що досудове розслідування проведено повно та всебічно, а тому просив відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження вважаю скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Статтею 9 КПК України встановлено, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого прокуратури м. Судака ОСОБА_2 від 21 серпня 2013 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2013 року за № 42012130590000041, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України
Відповідно до ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Крім того слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Досліджуючи оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, приходжу до висновку, що при закритті кримінального провадження були дотримані вимоги ст. 284 КПК України.
Так, слідчим перевірено наявні у справі докази, що стверджують про відсутність кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України в діях працівників Судацького МВ ГУ МВС України в АР Крим, а саме досліджено заяву ОСОБА_1 про злочин, протоколи допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, працівників міліції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, інформацію КП «Комунгосп» № 04-4/533 від 22 липня 2013 року, № 04-4/596 від 14 серпня 2013 року, які і стали підставою винесення оскаржуваної постанови.
На думку слідчого судді, слідчим під час кримінального провадження були виконані всі слідчі дії, що передбачені КПК України, щодо встановлення обставин справи, та винних осіб. Однак об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 162 КК України, немає.
Таким чином, підстав вважати, що події, про які вказував ОСОБА_1 в заяві про злочин, та по яким проводилось кримінальне провадження, були скоєні з прямим умислом немає.
Доводи скаржника не беруться до уваги, як необґрунтовані та такі, що жодним чином не впливають на законність та обґрунтованість прийнятого слідчим рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що колишня дружина скаржника ОСОБА_4 разом з дітьми зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, де на думку ОСОБА_1 здійснено неправомірний огляд. Саме вона звернулася до органу досудового розслідування з заявою про зберігання за місцем свого проживання наркотичних засобів та надала письмову згоду на праві члена сім'ї наймача на огляд житла від 26 червня 2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує: «Кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції». В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобовязання не тільки якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.
Разом з цим, в судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи скаржника щодо порушення його права на мирне володіння майном або повагу до його приватного і сімейного життя, до житла, в розумінні приписів ст. 64 ЖК України.
Аналізуючи доводи скаржника, суд не може не враховувати, що огляд квартири проведений 26 червня 2013 року, а внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відбулося 27 червня 2013 року, що узгоджується з приписами, викладеними в ч. 3 ст. 214 КПК України.
Таким чином, приходжу до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, винесеною з урахуванням вимог ст.284 КПК України з всебічним урахуванням усіх доказів та обставин справи, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.303-307 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури м. Судака Абрамова С.В. про закриття кримінального провадження від 21 серпня 2013 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 392-396 КПК України.
Суддя: -