Справа № 643/15057/13-к
12.11.2013
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Марченко О.М.,
при секретарі Насирової М.М.
за участю прокурора Гулян А.В.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, гр. України, з середньо-технічною освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наприкінці серпня 2013 року в нічний час, точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не вдалось, знаходячись разом із ОСОБА_2 на передньому сидінні в салоні його автомобіля НОМЕР_1, що був розташований поблизу супермаркету «Сільпо» по вул.. Г. Праці, 15 м. Харкова, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, і реалізуючи його, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 не звертає увагу на її дії та в салоні автомобілю більше нікого немає, з блокноту, який знаходився у кишені передньої водійської двері вищезазначеного автомобілю, таємно викрала грошові кошти, які належали ОСОБА_2, у сумі 2800 гривень, після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись в подальшому викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України свою вину визнала повністю, у скоєному розкаялася і надала свідчення, що відповідають встановленим досудовим розслідуванням обставинам скоєння кримінального правопорушення.
Оскільки, учасники судового провадження не оспорюють доказів по справі, суд визнав недоцільним дослідження доказів і розглянув справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та вивченням даних щодо характеристики її особи.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши надані суду докази, вважає вину ОСОБА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України доведеною.
Суд кваліфікує діяння, вчинене ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Судом вивчались дані щодо характеристики особи ОСОБА_1 і встановлено, що остання раніше в силу ст.. 89 КК України не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на час розгляду справи не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.
В ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_2 в результаті злочинних дій ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода в розмірі 2800 гривень, цивільний позов не заявлявся.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 в порядку ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 в порядку ст.67 КК України, не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у пунктах 1, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7, із внесеними змінами постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 8 "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної, обставини, пом'якшуючі покарання.
За таких обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у вигляді виді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливе із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
В рамках кримінального провадження цивільний позов не подавався.
Речові докази по справі відсутні.
Судових витрат по справі не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку - 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
СУДДЯ: О.М. Марченко