"13" жовтня 2008 р.
Справа № 11/161.
За позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Чернівціліфт”, м.Чернівці
до відповідача-1 -Виробничого управління житлово-комунального господарства, м.Новодністрорвськ, Сокирянського району, Чернівецької області
відповідача - 2 - Новодністровської міської ради, м.Новодністрорвськ, Сокирянського району, Чернівецької області
про стягнення заборгованості за виконанні роботи у сумі 9343,70 грн.
Суддя Гушилик С.М.
За участю представників:
від позивача -Барабащук Г.І., довіреність від 17.06.2008р.
від відповідача-1 -не з'явився
від відповідача -2 - Соловей М.М., довіреність від 08.01.2008р.
СУТЬ СПОРУ: Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Чернівціміськліфт” звернулося з позовом до Виробничого управління житлово-комунального господарства, Новодністровської міської ради про стягнення 9343,70 грн. заборгованості за договором на погашення заборгованості за технічне обслуговування і ремонт ліфтів №1 від 29.05.2006р.
Позов обґрунтований невиконанням відповідачем-1 зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг, у зв'язку з чим 29.05.2006р. між сторонами договору укладений договір №1. При укладенні договору Новодністровська міська рада прийняла участь в якості третьої особи та виступила “Гарантом” погашення заборгованості Виробничим управлінням житлово-комунального господарства перед Спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням “Чернівціміськліфт” в сумі 18244,70 грн. протягом 12 місяців, починаючи з червня 2006р. Однак, борг в розмірі 9343,70 грн. на день подання позову залишився не погашеним.
Ухвалою від 16.09.2008р. розгляд справи призначено в судовому засіданні 13.10.2008р., сторони належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
07.10.2008р. до господарського суду подані письмові заперечення Новодністровської міської ради, в яких просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке. Відповідач-1 взяті на себе зобов'язання щодо графіку погашення заборгованості виконував належним чином з червня по листопад 2006р., позивачу перераховано 8901 грн. Проте, 20.12.2006р. господарським судом Чернівецької області за заявою Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції порушено провадження у справі про банкрутство Відповідача-1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У газеті “Голос України” від 01.03.2007р. опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство та запропоновано кредиторам звертатися з претензіями протягом 30 днів. Однак, позивач не звертався до Відповідача-1, згідно вимог п.15 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон). Ухвалою попереднього засідання від 19.03.2008р. затверджено реєстр вимог кредиторів. Постановою від 29.07.2008р. Відповідача-1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник Відповідача-1 в засідання не з'явився, представник відповідача-2 просив відмовити у позові з підстав , викладених у письмових запереченнях.
Неявка представника Відповідача-1 у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки сторони належним чином повідомлені про слухання справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.
26.10.2005р. Відповідач-1 та позивач уклали договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №92.
29.05.2006р. позивач (Кредитор), відповідач-1 (Боржник), відповідач-2 (Гарант) уклали договір № 1 на погашення заборгованості за технічне обслуговування і ремонт ліфтів на суму 18244,70 грн.
Відповідно до п.2.1. договору № 1 Боржник зобов'язується погасити свій борг перед Кредитором у сумі 18244,70 грн. за надані послуги по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів протягом 12 місяців, щомісячно, до 10-го числа поточного місяця, рівномірними частинами, починаючи з червня 2006р., згідно додатку № 1 (графік погашення заборгованості), який є невід'ємною частиною даного договору.
За п.2.3. договору Гарант гарантує погашення вищезазначеної заборгованості в обсязі і терміни передбачені даним договором.
В результаті часткового погашення боргу, станом на 11.06.2008р. заборгованість Відповідача-1 склала 9343,70 грн. про що позивач та Відповідач-1 підписали акт звірки.
Отже, станом на 29.05.2006р. борг відповідача-1 перед позивачем був визначений у сумі 18244,70 грн., згідно договору від 29.05.2006р. № 1 та який передбачав порядок його (боргу) погашення.
20.12.2006р. господарським судом Чернівецької області порушено провадження у справі № 8/308/б про банкрутство Відповідача-1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
У газеті “Голос України” від 01.03.2007р. № 38 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог част. 1 ст.14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Таким чином, позивач в розумінні Закону є конкурсним кредитором боржника, оскільки його грошові вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 20.12.2006р. Відтак позивач зобов'язаний був звернутися з заявою про визнання кредитором до господарського суду в межах провадження у справі про банкрутство №8/308/б протягом 30 днів після опублікування оголошення у газеті “Голос України” від 01.03.2007р. № 38.
Однак, позивач не звертався з заявою про визнання грошових вимог до боржника в межах справи №8/308/б.
Частиною 2 ст. 14 Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
З урахуванням викладеного, заборгованість відповідача-1 перед позивачем у сумі 31620,76 грн., згідно част. 2 ст. 14 Закону, є погашеною, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Судові витрати залишити за позивачем, враховуючи відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Суддя С.М. Гушилик