"09" квітня 2009 р.
Справа № 6/271.
За позовом Дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ
До відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” м.Чернівці
про зобов'язання вчинити дії
Суддя С.М. Гушилик
представники:
від позивача -Петихачний Л.М. -представник (дов. від 20.03.2009р.)
від відповідача - Бойчук О.В. -представник (дов. від 26.08.2008р.)
СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м. Київ звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” м.Чернівці про спонукання до виконання договірних зобов'язань які полягають в оформленні документально акту приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору від 03.01.2005 року № 54/052290-ВТ на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1200992,00 м3, за серпень 2006 року в кількості 1222839,00 м3 та за вересень 2006 року в кількості 12555776,00 м3, а також про зобов'язання відповідача надати повноважним представникам позивача дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість вільного доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03 січня 2005 року сторонами був укладений договір на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат № 54/05/2290-ВТ, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві природний газ для нормованих технологічних втрат газу покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Згідно з пунктами 3.2, 3.3, 3.4 вказаного договору, кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно з Методикою визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженою наказом Міністерства палива і енергетики України від 30.05.2003 року № 264 (далі -Методика), а приймання-передача газу, оформляється актами приймання-передачі, які відповідач зобов'язаний надати позивачеві не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Однак з 01.07.2006 року відповідач не виконав умови договору та надав позивачеві акти приймання-передачі газу за липень, серпень, вересень 2006 року, кількість газу по яких не відповідає умовам Методики. Згодом відповідач взагалі припинив надання позивачеві розрахунків. Пропозиції позивача щодо приведення відносин між сторонами у відповідність з умовами договору та Методики відповідачем були проігноровані, хоча відповідно до пункту 3.13 договору, покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат. Крім того, згідно з умовами договору, покупець зобов'язаний надавати постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат газу покупця до 3 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ. Невиконання відповідачем умов договору, призводить до несплати отриманого ним природного газу для нормованих технологічних втрат.
Відповідач позов не визнає з тих підстав, що договір не містить умов щодо розрахунку кількості газу для нормованих технологічних втрат згідно Методики, яка відповідачем взагалі не порушується. Крім того, оскільки акти приймання-передачі газу за липень, серпень та вересень 2006 року він надіслав позивачеві, твердження останнього про невиконання відповідачем умов пунктів 3.2-3.4 договору є безпідставними.
Позивач в свою чергу, звернув увагу суду на те, що відповідач не сплатив йому (позивачеві) навіть вартість отриманого ним природного газу, кількість якого він не оспорює. Тим самим відповідач грубо порушує охоронювані законом майнові інтереси позивача, у тому числі одержання позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, прибутку, а також істотно порушує умови Договору.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.02.2007 року позовні вимоги позивача було задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2008 року рішення господарського суду Чернівецької області від 23.02.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Чернівецької області. Зазначеною постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2008 року суд першої інстанції було зобов'язано дослідити належним чином наявні у справі та додатково витребувані у сторін докази, а також розглянути питання призначення відповідної судової експертизи щодо розрахунків кількості природного газу на виробничо-технологічні втрати, зокрема вказаної в актах приймання-передачі газу.
Ухвалою суду від 29.08.2008 року порушено провадження у справі.
Враховуючи, що у відповідності до ст.111-12 вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляд справи, ухвалою суду від 14.10.2008 року провадження у справі було зупинено і призначено судову -бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Західно-Українському експертно-консультативному центру.
З метою всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, на виконання вимоги постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2008 року, а також задовольняючи клопотання позивача від 07.10.2008 року, ухвалою суду від 14.10.2008 року було призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Західно-Українському консультативному центру. Перед експертом було поставлено судом наступні запитання:
- чи суперечить Методиці визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженій Наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003 року №264 розрахунок обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу за липень-вересень 2006 року, здійснений позивачем та відповідачем?
- якщо розрахунки сторін суперечать Методиці визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженій Наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003 року № 264 -то в яких обсягах це виражається?
Ухвалою суду від 20.02.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено судовий розгляд на 05.03.2009 року за участю представників сторін.
Ухвалами суду слухання справи неодноразово відкладалось.
Ухвалою суду від 05.03.2009 року від відповідача було витребувано пояснення на позов та докази щодо сплати ним вартості отриманого природного газу за спірний період та цією ж ухвалою було відкладено розгляд справи на 31.03.2009 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
В судовому засіданні 31.03.2009 року за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 09.04.2009 року для надання йому часу для ознайомлення з висновками експертизи та підготування свого пояснення.
В своїх поясненнях відповідач пояснив, що оплата вартості отриманого природного газу ним не проводилась. Крім того, продовжує відповідач висновки експертизи на дали обґрунтованих відповідей на поставлені перед нею питання.
Позивач в судовому засіданні 09.04.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Дослідивши подані документи та висновки судово-бухгалтерської експертизи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
03.01.2005 року між позивачем - ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м.Київ в особі директора філії Полонської Л.В. та відповідачем -Відкритим акціонерним товариством “Чернівцігаз” м. Чернівці укладено договір № 54/052290-ВТ, згідно якого (п.1.1) позивач (Постачальник) зобов'язувався передати у власність відповідачу (Покупцю) в 2005 році природний газ для нормованих технологічних втрат газу Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно з «Методикою визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами», затвердженою Наказом Міністерства палива і енергетики України від 30.05.2003 року № 264, “Методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов”, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003р. № 595 та “Положенням про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних втрат і нормованих втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах”, затвердженим Наказом Міністерства палива і енергетики України від 26.10.2004 року № 668 (Положення), а приймання-передача газу, оформляється актами приймання-передачі, які відповідач зобов'язаний надати позивачеві не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (відповідно до п.3.4 Договору).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В порушення умов договору відповідач з липня 2006 року, надавав позивачеві акти приймання-передачі газу за липень, серпень та вересень 2006 року, кількість газу по яких не відповідає умовам вищезазначеної Методики. В подальшому відповідач повністю припинив надавати позивачу акти приймання-передачі газу, на що позивача неодноразово звертав його (відповідача) увагу і пропонував врегулювати відносини між сторонами у відповідність з умовами договору та Методикою. На дані пропозиції відповідач не відреагував належним чином, хоча відповідно до пунктів 3.10 - 3.13 Договору, Покупець зобов'язаний надавати Постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат газу покупця до 3 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ, а також він несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат. Невиконання відповідачем умов договору, призводить до несплати за отриманий ним природний газ для нормованих технологічних втрат.
Пунктом 4.2 Положення передбачено, що рівень граничних нормованих втрат газу визначається на підставі розрахунків, виконаних на базі вищезазначених Методик.
В пункті 5.10 Методики зазначено, що розрахунок виробничо-технологічних втрат газу здійснюється підприємством з газопостачання та газифікації самостійно, але відповідач не може на власний розсуд, з порушенням положень вказаної Методики, визначати та розраховувати виробничо-технологічні втрати газу. Однак відповідач, при визначенні технологічних втрат газу, не враховує вищевикладене, а хибно застосовує поняття «абсолютна зовнішня герметичність газопроводу»та «абсолютна внутрішня герметичність арматури».
Пунктом 6.6 Методики встановлено, що загальний обсяг виробничо-технологічних втрат газу (QB) за відповідний період визначається за формулою:
QB+QB1+QB2+QB3+QB4+QB5, тис. куб. м, де, зокрема, QB2 -виробничо-технологічні втрати газу за відповідний період за умовної нормативної герметичності газового обладнання та приладів ГРП (газорегуляторні пункти), БК ГРП (газорегуляторні пункти в блочних контейнерах), ШРП (шкафні газорегуляторні пункти), ДКРТ (домові комбіновані регулятори тиску), тис. куб. м (визначаються згідно з додатком № 2 до Методики, кількістю газового обладнання та приладів та кількістю діб у звітному періоді). Таким чином, при визначенні загального обсягу втрат газу необхідно застосовувати виключно умовну нормативну герметичність газопроводів, при цьому, відповідно до розділу 4 Методики, умовна нормативна зовнішня герметичність газопроводу, з'єднувальних деталей, арматури, газового обладнання, приладів тощо -стан газопроводу, з'єднувальних деталей, арматури, газового обладнання, приладів тощо, згідно з яким можливим є витік газу, що не перевищує норм витоку, установлених чинними нормативними документами, і не може бути зафіксований органолептичним методом.
Відповідач, при визначенні технологічних втрат газу, не враховує вищевикладене, а хибно застосовує поняття «абсолютна зовнішня герметичність газопроводу»та «абсолютна внутрішня герметичність арматури».
Згідно із умовами договору, складання актів приймання-передачі є підставою для розрахунків між сторонами. При цьому покупець зобов'язаний надавати постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат покупця до 3 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ. Невиконання відповідачем умов договору, призводить до несплати отриманого ним природного газу для нормованих технологічних втрат. Однак, як встановлено судом, відповідач з жовтня 2006 року взагалі припинив надання позивачеві розрахунки.
Пропозиції позивача щодо приведення відносин між сторонами у відповідність з умовами договору та Методики відповідачем були проігноровані, хоча відповідно до пункту 3.13 договору, покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат.
Також суд враховує, що відповідач не сплатив позивачеві навіть вартість отриманого ним природного газу, кількість якого він не оспорює. Тим самим відповідач грубо порушує охоронювані законом майнові інтереси позивача, у тому числі одержання позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності прибутку.
17.02.2009 року суду було надано висновок експерта по даній справі в якому зазначається зокрема те, що в справі відсутній розрахунок обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу за липень-вересень 2006 року, ДК “Газ України “НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Чернівцігаз”, який мав би відповідати Методиці визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженій Наказом міністерства палива та енергетики України 30.05.2003 року № 264, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 року за № 570/7891 згідно якої повинно бути враховано тип обладнання, кількість газового обладнання та приладів, кількість діб у звітному періоді. Дана обставина унеможливлює визначення суперечностей між вищезазначеною Методикою та розрахунком обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу за липень-вересень 2006 року, здійснений позивачем та відповідачем.
Експертом-бухгалтером встановлено, що спірний розрахунок ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” не суперечить додатку № 2 до пункту 6.2 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженій Наказом Міністерства палива та енергетики України 30.05.2003 року № 264, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 9.07.2003 року за № 570/7891.
Що ж стосується наказу Мінпаливенерго України від 20.11.2007р. № 558 «Про затвердження змін до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу підчас його транспортування газорозподільними мережами та Змін до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами», відповідно до якого фактичні виробничо-технологічні втрати газу можуть бути зменшені на підставі даних про заміну застарілого обладнання, газопроводів, застосування ефективних ущільнювальних матеріалів, а також даних, одержаних за результатами випробувань технологічного обладнання, експериментальних вимірювань, а також моніторингу режимів роботи газорегуляторних пунктів і установок, домових регуляторів, тощо. Спірний період щодо невиконання відповідачем умов договору, відносно, якого розглядається спір складає з 01.07.2006 року по 30.09.2006 року, в той час як вищевказаний наказ № 558 був виданий 20.11.2007 році, тобто цей нормативний документ не розповсюджується на відносини, які виникли до набрання ним чинності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши висновки експерта, заслухавши пояснення сторін суд дійшов висновку про невідповідність складених відповідачем актів приймання-передачі умовам договору та вказаним нормативним актам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі документально оформити акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору № 54/05/2290-ВТ від 03.01.2005 року на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1200992,00 кубічних метрів, за серпень 2006 року в кількості 1222839,00 кубічних метрів та за вересень 2006 року в кількості 1255776,00 кубічних метрів.
3. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі надати повноважним представникам Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (м. Чернівці, вул. Вінниченка, 9-а, ідент. код 03336166) на користь Дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (м.Київ. вул. Шолуденка,1, ід.код 31301827) державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та 5760 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.М. Гушилик