Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
Іменем України
02.04.2009
Справа №2-18/8878-2008
За позовом - Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Керч (вул. К. Маркса, 28, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300) в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь (вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, 95000).
До відповідача - Щебетівської селищної ради, м. Феодосія (вул. Леніна, 26, с.м.т. Щебетівка, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98187).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) Бобруйко Геннадій Миколайович (вул. Радунська, 11 кв. 111 м. Київ 01000), 2) Касьян Ірина Леонідівна (вул. Київська, 5 кв. 17 м. Феодосія 98100), 3) Лєдєньова Оксана Володимирівна (вул. Федько, 12 кв. 1 м. Феодосія, 98100), 4) Рудуха Василь Степанович (пр. Героїв Сталінграду, 14 кв. 93, м. Київ, 01000), 5) Хайретдінов Микола Інзирович (вул. Радгоспна, 8 кв. 2 смт. Буча м. Київ, 01000), 6) Городова Людмила Іванівна (бульвар Старшинова, 8 кв. 92, м. Феодосія, 98100), 7) Раєцька Катерина Олександрівна (вул. Дгдрихсона, 4, корпус 11 кв. 2 м. Одеса), 8) Симоненко Антоніна Євгеніївна (вул. Одеська, 1 кв. 36 м. Феодосія, 98100).
За участю Управління архітектури і містобудування Феодосійської міської ради, викликаного у судове засідання у порядку статті 30 ГПК України (98100, м. Феодосія, вул.Земська,4)
Про визнання недійсним рішення.
Суддя І.К. Осоченко
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Мамутов Ш.С. - юрист, довіреність від 10.06.2008р.
Від третіх осіб - не з'явилися.
З участю прокурора - Горна К.В. - посвідчення 04070
Від управління архітектури і містобудування Феодосійської міської ради - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор, м. Керч в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим (далі - позивач) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Щебетівської селищної ради, м. Феодосія (далі - відповідач), в якій просить суд, визнати рішення Щебетівської селищної ради №385 від 31.10.2006р. недійсним, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що проведеною прокурором перевіркою встановлено, що рішення відповідача від 31.10.2006р. за №385 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та обстеження земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянам в с. Краснокам'янка» прийнято з порушенням земельного законодавства України, Закону України «Про планування та забудови території», Закону України «Про основи містобудування», що і стало підставою звернення з позовом до господарського суду.
У судовому засіданні 29.09.2008р. сторонами по справі відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору. Суд прийняв клопотання учасників судового процесу та продовжив строк вирішення спору.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.10.2008 року у цілях повного та об'єктивного розгляду справи суд у порядку статті 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бобруйко Геннадія Миколайовича (вул. Радунська, 11 кв. 111 м. Київ 01000), Касьян Ірину Леонідівну (вул. Київська, 5 кв. 17 м. Феодосія 98100), Лєдєньову Оксану Володимирівну (вул. Федько, 12 кв. 1 м. Феодосія, 98100), Рудуху Василя Степановича (пр. Героїв Сталінграду, 14 кв. 93, м. Київ, 01000), Хайретдінова Миколу Інзировича (вул. Радгоспна, 8 кв. 2 смт. Буча м. Київ, 01000), Городову Людмилу Іванівну (бульвар Старшинова, 8 кв. 92, м. Феодосія, 98100), Раєцьку Катерину Олександрівну (вул. Дгдрихсона, 4, корпус 11 кв. 2 м. Одеса), Симоненко Антоніну Євгеніївну (вул. Одеська, 1 кв. 36 м. Феодосія, 98100).
Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, причини неприбуття суду не відомі. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.03.2009 року у цілях всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи необхідно у порядку статті 30 ГПК України суд викликав у судове засідання для надання судові письмових пояснень представника Управління архітектури і містобудування Феодосійської міської ради. (98100, м. Феодосія, вул.Земська,4).
Представник Управління архітектури і містобудування Феодосійської міської ради у судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду письмові пояснення, в якій зазначає, що генеральний план с. Краснокам'янка розроблений Інститутом «Военпроект» і діє з 1989 року. Станом на жовтень 2006 року у склад містобудівної документації входив генеральний план с. Краснокам'янка і схема розміщення земельних ділянок під індивідуальне будівництво, затверджена сесією Щебетівської селищної ради.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, думку прокурора, суд -
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю здобувається та реалізується громадянами та суб'єктами господарської діяльності (юридичними та фізичними особами) винятково відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи, 31.10.2006 року Щебетівською селищною радою прийняте рішення № 385 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та обстеження земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянам с. Краснокамянка (відповідно до доданого списку)».
Додатком № 1 до рішення Щебетівської селищної ради № 385 визначено перелік громадян, яким дано дозвіл на збір матеріалів поперенього узгодження місця розташування та обстеження земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянам у с. Краснокам'янка вул. Леніна, район старого стрільбища, а саме: Бобруйко Геннадій Миколайович, Касьян Ірина Леонідівна, Лєдєньова Оксана Володимирівна, Рудуха Василь Степанович, Хайретдінов Микола Інзирович, Городова Людмила Іванівна, Раєцька Катерина Олександрівна, Симоненко Антоніна Євгеніївна.
Прокурор вважає, що вищевказаним рішенням відповідачем порушено інтереси держави у галузі земельних відносин у зв'язку з тим, що під час винесення оскаржуваного рішення був відсутній генеральний план населеного пункту.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора не обґрунтованими у зв'язку з наступним:
Підстави та порядок придбання права на землю регулюються Земельним кодексом України.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у області земельних відносин на території сіл, селищ, міст відноситься надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.
Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих в приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та у їхніх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
З аналізу ст. 123 Земельного кодексу України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
Частина 15 статті 151 Земельного кодексу України вказує, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: ви копіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкту із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки що вилучається та умови її відведення.
Відповідач у підтвердження своєї правової позиції представив суду землевпорядну документацію третіх осіб, передбачену частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, а саме: генеральний план населеного пункту с. Краснокам'янка, розроблений Інститутом «Военпроект» (м. Севастополь), який діє з 1989 року, схему планування територій та копію детального плану територій.
Крім того, Управління архітектури і містобудування Феодосійської міської ради у своїх письмових поясненнях зазначило, що генеральний план с. Краснокамянка розроблений Інститутом «Военпроект» і діє з 1989 року. Станом на жовтень 2006 року у склад містобудівної документації входив генеральний план с. Краснокамянка і схема розміщення земельних ділянок під індивідуальне будівництво, затверджена сесією Щебетівської селищної ради.
Що стосується посилання прокурора на Довідку Щебетівської селищної ради № 841/02-12 від 07.07.20008 року (а.с. 7), то як пояснює представник відповідача, своєю Довідкою № 841/02-12 від 07.07.20008 року Щебетівська селищна рада роз'яснила, що містобудівна документація саме с. Щебетівка не розроблялася, при цьому враховував ту обставину, що раніше назва цього селища була Феодосія - 13, містобудівна документацію якої розроблена і діє з 1989 року і по дійсний час.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими участинками судового процесу.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пеними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Прокурор не представив суду належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, у той час, як відповідач надав суду докази, які спростовують позовні вимоги Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до пункту 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного Суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних ці інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та / або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт.
Прокурор та позивач не представили суду доказів протиправності прийняття оскаржуваного рішення, а отже не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача та прокурора.
За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 02.04.2009 року за згодою прокурора та відповідача судом оголошена вступна та резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення підписано суддею 07.04.2009 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.