ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 2-6/3703.2-2007-48/221
31.03.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»
Про
оскарження рішення третейського суду від 16.02.07 по справі № 03/01-07
Суддя Сулім В.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Ольшанецький Д.В. - пред. за довір.
Судові засідання 02.09.08р., 24.09.08р., 29.01.09р. та 17.02.09р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладалися.
У судовому засіданні 31.03.09р. за згодою присутніх у судовому засіданні сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»про скасування рішення третейського суду при Київській палаті сприяння третейському судочинству від 16.02.07р. у справі № 03/01-07.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.04.07р. провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову.
03.05.07р. в господарський суд АР Крим надійшла заява ТОВ «Ітера-Крим»про перегляд ухвали господарського суду АР Крим від 02.04.07р. за ново виявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.08.07р. відмовлено у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»про перегляд ухвали господарського суду АР Крим від 02.04.07р. за нововиявленими обставинами.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.07р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим» про перегляд ухвали господарського суду АР Крим від 21.08.07р. скасовано; заяву ТОВ «Ітера-Крим»про перегляд ухвали господарського суду АР Крим від 02.04.07р. за нововиявленими обставинами задоволено, скасовано ухвалу господарського суду АР Крим від 02.04.07р. про припинення провадження у справі і справу передано на розгляд до господарського суду АР Крим.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.08р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.07р. залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 15.05.08р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.02.08р. у справі № 2-27/3703.1-2007.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.07.08р. справу № 2-6/3703.2-2007 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»про скасування рішення третейського суду при Київській палаті сприяння третейському судочинству від 16.02.07р. у справі № 03/01-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим» про стягнення заборгованості у розмірі 2056158,42 доларів США та визнання права власності на іменні акції Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Морской Уголок» у кількості 17364 шт. направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України. Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
14.10.08р. сторони звернулися із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.08р. продовжено строк вирішення спору.
29.01.09р. Позивач подав через канцелярію доповнення до підстав позову, в яких зазначає, що рішенням третейського суду прийняте по спору про стягнення заборгованості в розмірі 2056158,42 доларів США та визнання права власності на прості іменні акції ЗАТ «Санаторій «Морской Уголок»в кількості 17364 штуки; підставою оскаржуваного рішення третейського суду зазначена третейська угода від 01.02.07р., відповідно до п. 1.1 якої на розгляд третейського суду передаються всі спори, які виникають при виконанні, розірвані, зміні договору займу № 01/03 від 22.02.05р. (з усіма змінами та доповненнями) та договору відступлення права вимоги від 01.02.07р., укладеного між ТОВ «Ітера-Інвест-Україна»та ТОВ «Ітера-Крим»або в зв'язку з тлумаченням їх положень в цілому чи в окремих частинах; третейським судом був розглянутий спір щодо правовідносин, що не передавалися на розгляд третейського суду.
31.03.09р. Відповідач надав суду заяву про визнання позову, в якій зазначає, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не підвідомчому третейському суду, оскільки за договором позики первісний кредитор є нерезидент, який згодом був замінений за договором цесії на ТОВ «Ітера-Інвест-Україна», а тому рішення підлягає скасуванню відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -
01 лютого 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест Україна»та компанія Sun International” уклали договір відступлення права вимоги за договором позики від 22.03.05р. Відповідно до цього договору цесії Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест Україна» набула всіх прав кредитора за договором позики.
Того ж дня, 01.02.07р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест Україна»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»уклали Третейську угоду (надалі -«Третейська угода»), відповідно до умов якої всі спори, що виникають при виконанні, розірванні, зміні Договору позики № 01/03 від 22.02.05р. (з усіма змінами та доповненнями) та договору уступки права вимоги від 01.02.07р., укладеного між сторонами, або у зв'язку із тлумаченням їх положень в цілому або окремих частин, були передані на розгляд третейського суду при Київській палаті сприяння третейському судочинству.
12.02.07р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест Україна»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»було укладено договір застави цінних паперів на забезпечення виконання зобов'язань за договором позики.
16 лютого 2007 року Третейським судом при Київській палаті сприяння третейському судочинству (для вирішення конкретного спору) було прийняте рішення по справі №03/01-07 у складі головуючого третейського судді Максимова Андрія Анатолійовича за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»про стягнення заборгованості у розмірі 2056158,42 доларів США та визнання права власності на прості іменні акції ЗАТ «Санаторій «Морской Уголок»у кількості 17364 штуки (надалі -«Рішення»).
Третейський суд визначив підвідомчість справи у відповідності до вимог Закону України «Про третейські суди», ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та на підставі Третейської угоди від 01.02.07р., укладеної між сторонами.
Рішенням позов було задоволено в повному обсязі: визнано право власності на прості іменні акції Закритого акціонерного товариства «Морской Уголок»у кількості 17364 штуки загальною номінальною вартістю 1736400,00 грн. за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»2056158,42 доларів США.
Рішення обґрунтоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»не виконало своє зобов'язання за договором позики № 01/03 віл 22.02.05р., виконання якого було забезпечене договором застави акцій № 06-3.1, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»в заставу належні йому на праві власності прості іменні акції Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Морской Уголок»у кількості 17364 штуки загальною номінальною вартістю 1736400,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»в добровільному порядку дане рішення не виконало.
Позивач у строки, встановлені Законом України «Про третейські суди», подав позовну заяву про скасування зазначеного рішення третейського суду.
Відповідач по справі -ТОВ «Ітера-Інвест-Україна»позов визнало в повному обсязі.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, що під час розгляду справи встановлено, що договір цесії є розірваним в зв'язку із укладанням між ТОВ «Ітера-Інвест-Україна»та компанією Sun International” договору від 19.11.2008 про розірвання договору відступлення права вимоги від 01.02.2007 року . Таким чином, на сьогоднішній день ТОВ «Ітера-Інвест-Україна»не є стороною в договорі позики, за яким й винесено рішення третейського суду. Дане третейське рішення ані в добровільному, ані в примусовому порядку виконане не було. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест Україна»не є зобов'язаною за договором цесії та не має права стягнення за договором позики. Таким чином, визнання позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому суд звертає увагу, що дія даного рішення третейського суду не може розповсюджуватися на компанію y Sun International»в силу ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
Зазначені вище обставини виключають можливість виконання даного третейського рішення.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про третейські суди»третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
Статтею 12 Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Відповідно до ст. 27 Закону третейський суд, з додержанням вимог цього Закону, самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті. Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону. У випадках, передбачених частинами другою та третьою цієї статті, третейський суд повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.
Згідно із ст. 51 Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.
Дослідивши Третейську угоду, судом встановлено, що вона була укладена до моменту укладення Договору застави акцій № 06.-3.1 від 12.02.07р. Сторонами не було надано доказів того, що до Третейської угоди вносилися зміни та доповнення щодо зазначеного договору застави. В той же час, за умовами Третейської угоди до підвідомчості третейського суду при Громадській організації «Київська палата сприяння третейському судочинству»для вирішення конкретного спору не були віднесені спори, які виникають з вищезазначеного договору застави акцій.
Таким чином, справа № 03/01-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»про стягнення заборгованості у розмірі 2056158,42 доларів США та визнання права власності на прості іменні акції ЗАТ «Санаторій «Морской Уголок»у кількості 17364 штуки, по якій було прийнято спірне рішення Третейським судом при Київській палаті сприяння третейському судочинству (для вирішення конкретного спору), не передбачене Третейською угодою в частині звернення стягнення на предмет застави -визнання права власності на прості іменні акції ЗАТ «Санаторій «Морской Уголок».
В той же час, справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди»не можуть бути предметом спору справи, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України. В той же час, за змістом правовідносин, які склалися за договором позики, сторонами даного договору були компанія нерезидент (первісний кредитор) «Dayli Sun International». Згодом даний кредитор за договором цесії був замінений на ТОВ «Ітера-Інвест-Україна»(новий кредитор). Таким чином в силу приписів ЦК України щодо прав та обов'язків кредиторів у випадку їх заміни, а також умовам договору цесії, сторонами по договору позики з урахуванням договору цесії є ТОВ «Ітера-Інвест-Україна», Sun International»та ТОВ «Ітера-Крим». В силу даної обставини рішення третейського суду підлягає скасуванню відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди».
Разом з тим, договір позики укладений з нерезидентом в порядку, встановленому Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам затвердженого постановою Правління Національного банку України 17.06.04р. № 270 підлягає обов'язковій реєстрації у Національному банку України. Аналогічні положення містяться і в Указ Президента України від 27.06.99р. «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства». При цьому в силу пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України в редакції чинній на момент прийняття указу, даний указ має силу Закону.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Таким чином, договір цесії також підлягав державній реєстрації у Національному банку України. Проте з пояснень сторін вбачається, що даний договір цесії реєстрацію у Національному банку України не проходив, а отже не є вчиненим. Оскільки на розгляд третейського суду може бути переданий спір за вчиненим правочином, то у третейського суду були відсутні підстави для розгляду спору в порядку третейського судочинства.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»та заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвест-Україна»про визнання позову підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Рішення Третейського суду при Київській палаті сприяння третейському судочинству (для вирішення конкретного спору) від 16.02.07р. у справі по справі №03/01-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Інвет-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітера-Крим»про стягнення заборгованості у розмірі 2056158,42 доларів США та визнання права власності на прості іменні акції ЗАТ «Санаторій «Морской Уголок»у кількості 17364 штуки скасувати.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В.Сулім