"26" липня 2008 р. Справа № 11/11
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М, при секретарі Єршовій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
до Кліводинської сільської ради Кіцманського району
про зобов'язання виконати вимоги
За участю представників:
Від позивача -Котельбан Н.Д. -зав.сектору прав.роботи
Від відповідача -Дячук В.Є.- сіл.голова, Петренко В.О. - представник
СУТЬ СПОРУ: Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області звернулося з позовом до Кліводинської сільської ради Кіцманського району про зобов'язання виконати вимоги КРВ в Кіцманському районі від 09.02.2008р. № 24-26-12/78.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в результаті проведеної ревізії формування та виконання бюджету села Киселів, виконання кошторисів установ, що утримуються з Кліводинського сільського бюджету за ІІ півріччя 2005 року, 2006 рік, 11 місяців 2007 року, було виявлено порушення вимог чинного законодавства, зокрема в частині здійснення незаконних видатків у сумі 3152,92 грн. та невиплати працівникам сільської ради заробітної плати в сумі 11589,81 грн., про що складено акт ревізії № 24-26-14/3 від 17.01.2008р. та пред'явлено сільській раді вимоги про усунення вказаних недоліків № 24-26-12/78 від 09.02.2008р. Проте, на момент звернення з позовом до суду відповідач вказані вимоги не виконав, а відтак КРУ в Чернівецькій області просить зобов'язати Кліводинську сільську раду виконати вимоги КРВ в Кіцманському районі в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних видатків в сумі 3152,92 грн. та нарахування і виплати працівникам заробітної плати в сумі 11589,81 грн.
Ухвалою господарського суду від 11.04.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та судове засідання призначено на 05.05.2008р. за участю представників сторін.
Ухвалою від 21.05.2008 року розгляд справи було зупинено за клопотанням представника відповідача та призначено судове засідання на 11.06.2008 року.
Ухвалою суду від 11.06.2008 року провадження у справі було поновлено.
В судовому засіданні 11.06.2008 року оголошено перерву до 26.06.2008 року.
Відповідач позовні вимоги заперечує в частині відшкодування виплат колишньому сільському голові Оконечнікову В.В. суми в розмірі 5728,94 грн., котра є складовою 11589,81 грн., посилаючись при цьому на те, що колишній сільський голова вже звертався до суду про повернення йому цих коштів і рішення по цьому питанню набрало законної сили. В іншій частині позовних вимог відповідач позов визнає, а саме: в частині вжиття заходів щодо відшкодування незаконних видатків в сумі 3152,92 грн. та нарахування і виплати працівникам заробітної плати в сумі 5860,87 грн.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -
17.01.2008 року працівниками КРВ в Кіцманському районі було проведено ревізію формування та виконання бюджету села Кліводин, виконання кошторисів установ, що утримуються з Кліводинського сільського бюджету за ІІ півріччя 2005, 2006 років та 11 місяців 2007 року.
За наслідками ревізії складено акт, яким встановлено, що при відсутності у 2005 році рішення сесії сільської ради на встановлення премії, сільському голові нараховано та виплачено премії в сумі 2301,40 грн. та відповідно проведено нарахування внесків до цільових фондів на зазначену виплату в сумі 851,52 грн., що є порушенням вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.1996 року № 1295 “Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів”, яким передбачено, що преміювання голів сільських рад, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням відповідної ради.
Крім того, в порушення вимог розділу 3 порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, яким визначено, що при обчислені середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження також включаються виробничі премії, сільською радою не донараховано колишньому сільському голові Оконєчнікову В.В. премії протягом періоду з 01.01. по 30.03.2006 року, внаслідок чого неправильно визначено розмір його середньомісячної заробітної плати, що призвело до недоотримання ним виплат в сумі 5728,94 грн.
Згідно п.3 рішення І сесії сільської ради V скликання від 07.04.2006р. “Про впорядкування умов оплати праці сільському голові”, передбачено проводити преміювання сільського голови Дячука В.Є., однак фактично нарахування премії не проводилося, внаслідок чого недоотримано виплат в сумі 3478,44 грн. Також при наявності розпоряджень сільського голови на проведення преміювання працівників апарату сільської ради, нарахування премії їм не здійснювалось, в результаті чого працівниками недоотримано доходів за період з 01.01.2006. по 30.03.2006р. в сумі 2382,42 грн.
Зазначені порушення призвели до незаконних витрат в сумі 3152,92 грн. та до не виплати працівникам заробітної плати в сумі 11589,81 грн.
09.02.2008 року позивачем було направлено відповідачу вимогу, в якій (пункт 2.2) вимагалося вирішити питання щодо відшкодування за рахунок винних осіб незаконних видатків в сумі 3152,92 грн. та (пункт 2.5) зобов'язано сільську раду провести перерахунок та донарахувати працівникам сільської ради премію в сумі 2382,43 грн. премію сільському голові Дячуку В.Є. за 2006 рік в сумі 3478,44 грн. та заробітну плату колишньому сільському голові Оконєчнікову В.В. в сумі 5728,94 грн.
Вказана вимога відповідачем не виконана.
Судовим слуханням встановлено, що відповідачем не враховано вимог підпункту "г" пункту 4 постанови КМУ від 24.10.1996 року № 1295 “Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів”, згідно якого надано право надавати працівникам апарату органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів матеріальну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку, а преміювання голів обласних, Київської та Севастопольської міських рад, сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах, районних рад, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням відповідної ради, а секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників голів рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, керівників та заступників керівників самостійних управлінь та відділів їх виконавчих комітетів - за рішенням голови відповідної ради, сільського, селищного, міського голови у межах затвердженого радою фонду оплати праці працівників апарату відповідного органу, що призвело до незаконних витрат.
Разом з тим, згідно частини 1 статті 2 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пунктом 10 статті 10 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено право позивача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, разом з тим, обраний спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав позивача щодо захисту інтересів держави.
Порядок стягнення коштів передбачено пунктом 8 статті 10 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, який надає позивачу право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Вимога про стягнення з відповідача в дохід держави коштів позивачем не заявлена.
У разі невиконання припису позивача вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання виконати вимоги припису.
За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У позові відмовити.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Гушилик