Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
19.03.2009
Справа №2-19/4323-2008А
За позовом - ТОВ «Кримський хліб», м.Сімферополь АР Крим
До відповідача - Державної податкової інспекції у м.Сімферополі, м.Сімферополь АР Крим
Про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Хлебнікова Н.С.
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Маслюк О.В., головний державний податковий інспектор, довіреність № 910-0 від 18.08.2008 р.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі від 27.02.2008 р. № 0002662301/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу незрозуміло, з яких підстав відповідач виключив суму 5322,0 грн. з податкового кредиту і у чому саме полягає порушення діючого законодавства позивачем . Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 01.07.2008 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначено проведення судово-економічної експертизи, після проведення якої провадження по справі було відновлено.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
Сторони відмовилися від послуг перекладача.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд-
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
19.02.2008 р. Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі (далі по тексту ДПІ у м.Сімферополі) проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Кримський хліб» за період з 01.09.2004 р. по 30.09.2007 р. про що складено акт № 1163/23-7/32361892 (а.с.5-8).
У результаті перевірки відповідачем виявлені порушення вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 22.05.1997 р. № 293/97-ВР), ТОВ «Кримський Хліб» занизило суму валових доходів за 1 півріччя 2007 р. на суму 5159 грн.; вимог п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 22.05.1997 р. № 293/97-ВР) завищена сума валових витрат на суму 3375 грн., у тому числі рік 2006 - 1125 грн., 3 квартал 2007 р. - 2250 грн.
Перевіркою правильності визначення нарахованої суми податку на прибуток встановлено заниження: за рік 2006 року податку на прибуток у сумі 272 грн.; за 3 квартал 2007 р. податок на прибуток у сумі 2134 грн.; також встановлені порушення п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про порядок на додану вартість» (від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями) підприємство ТОВ «Кримський Хліб» занизило податок на додану вартість у вересні 2007 р. на суму 5322 грн.; п.п.8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (№ 889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями) встановлено несвоєчасне перерахування податку в період з 01.01.2005 р. по 23.08.2006 р. у липні, серпні 2006 р.
На підставі вказаного акту 27.02.2008 р. ДПІ в м.Сімферопопль було винесено податкове повідомлення-рішення рішення № 0002662301/0 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 5322,00 грн. та 2661,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.4).
Позивач просить визнати недійсним рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0002662301 від 27.02.2008 р.
Ухвалою від 01.07.2008 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначено проведення судово-економічної експертизи, після проведення якої провадження по справі було відновлено.
Відповідно висновків експерта № 1832 від 23 січня 2009 р. висновки про завищення суми податкового кредиту у розмірі 5322,00 грн., викладені в акті перевірки ДПІ в м.Сімферополі № 1163/23-7/32361892 від 19.02.2008 р., документами перевірки підтверджені. Але, зробити висновки про завищення суми податкового кредиту у розмірі 5322,00 грн., викладені в акті перевірки ДПІ в м.Сімферополі № 1163/23-7/32361892 від 19.02.2008 р. документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Кримський хліб» експертові не вдалося можливим з відсутністю таких, бо підприємство не виконало клопотання та не надало додаткових документів експерту для проведення дослідження.
Ненадання позивачем у справі доказів з неповажних причин, суд розцінює як дію, спрямовану на затягування судового процессу та зловживанням позивачем процесуальними правами, оскільки у даному випадку порушується точна рівновага між вимогами загального інтересу спільноти і вимогами охорони права. Аналогічну позицію займає Європейський суд з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини по справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004 року § 54).
Розглянув матеріали справи, суд дійшов до висновку, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, підстави, необхідні для задоволення позову, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд
· У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова проголошена у судовому засіданні 19.03.2009 року у 12 год. 15 хв.
У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.