02 грудня 2013 року справа № 823/3552/13-а
13 год. 05 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
при секретарі - Литвинчук В.М.,
за участю представників позивача - Піньковської Л.О. (за посадою), Кульбашної О.А. (за довіреністю), представника відповідача - Швидкої В.П. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом санаторію-профілакторію «Едем» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького до виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення ,-
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся санаторій-профілакторій «Едем» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького до виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення.
Свій позов позивач мотивує тим, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є висновок про порушення п.1.4.3. Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 16 (далі Порядок № 16), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зі змінами, внесеними Постановою правління Фонду від 16.06.2011 р. № 31, а саме за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати (часткове фінансування): «на оплату праці медичних працівників санаторіїв-профілакторіїв, які частково-фінансуються за рахунок коштів Фонду, а також на оплату праці адміністративного, обслуговуючого персоналу та працівників блоку харчування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності, які частково фінансуються за рахунок коштів Фонду. Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку із затримкою перерахування відповідачем коштів, позивач зобов'язаний був погасити борги перед державним бюджетом, пенсійним фондом, у зв'язку з чим змушений був укласти договір про поворотну фінансову допомогу з ПрАТ «Ринковий» від 18.02.2013 р. та договір про поворотну фінансову допомогу з ФОП ОСОБА_5 від 18.02.2013 р.
В судовому засіданні представники позивача підтримали викладені в адміністративному позові вимоги та просили його задовольнити в повному об'ємі. Крім того, представники наголосили, що саме через крайню необхідність, потребу погасити борги перед державним бюджетом, пенсійним фондом змусила санаторій укласти договір про поворотну фінансову допомогу з ПрАТ «Ринковий» від 18.02.2013р. та договір про поворотну фінансову допомогу з ФОП ОСОБА_5 від 18.02.2013 р. (додаток 13). Просили суд звернути увагу, що користування запозиченими коштами за укладеними договорами було безоплатним. Суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 12100 грн. 00 коп., отримані 18 березня 2013 р., 19 березня 2013 р. були перераховані для сплати обов'язкових платежів. Крім того, зазначили, що запозичені кошти були спрямовані саме на ті витрати, які мали фінансуватись Фондом.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов та просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку санаторію-профілакторію «Едем» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з питань цільового використання коштів Фонду за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 14.10.2013 року № 238, яким встановлено порушення позивачем п.1.4.3. Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 16 (далі Порядок № 16), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зі змінами, внесеними Постановою правління Фонду від 16.06.2011 р. № 31, а саме за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати (часткове фінансування): «на оплату праці медичних працівників санаторіїв-профілакторіїв, які частково-фінансуються за рахунок коштів Фонду, а також на оплату праці адміністративного, обслуговуючого персоналу та працівників блоку харчування санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності, які частково фінансуються за рахунок коштів Фонду.
24 жовтня 2013 року відповідачем прийнято рішення № 19 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансової санкцій, згідно якого позивач зобов'язаний повернути Фонду кошти, використані неправомірно в сумі 12 100 грн. 00 коп. та сплатити застосовані штрафні санкції за порушення використання страхових коштів в сумі 6050 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач в порядку ч.3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» оскаржив його до виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Рішенням № 11 від 11.11.2013 року позивачу відмовлено в задоволенні його скарги та визнано правомірними дії виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо прийняття рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій на загальну суму 18150 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що санаторій-профілакторій «Едем» є відокремленим підрозділом Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, який діє на підставі Положення, затвердженого наказом ректора ЧНУ № 107 від 29.07.2009 р.
14 березня 2013 року між Черкаським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі Фонд) і санаторієм-профілакторієм «Едем» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького укладено договір на часткове фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (додаток № 7). За п. 7.2. Договору строк його дії визначено з 1 січня 2013 р. до 31 грудня 2013 р.
Одним з обов'язків відповідача (замовник за цим договором) за п. 4.2.2. Договору є «здійснення часткового фінансування на організацію лікування, харчування, культобслуговування, проведення медичних консультацій спеціалістами, оплату праці та підвищення кваліфікації медичних працівників, оплату послуг та інших видатків відповідно до Порядку № 16».
Статтею 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств.
Судом встановлено, що витрати здійснювалися санаторієм в межах кошторису витрат на часткове фінансування санаторію-профілакторію на 2013 р., складеного відповідно до Порядку № 16 з дотриманням встановлених правлінням Фонду норм витрат на харчування і лікування, про що й зазначено в акті перевірки. Заявки на фінансування санаторій подавав до Фонду вчасно: заявка на фінансування на січень 2013 р. подавалась 19.12.2012 р.; на лютий 2013 р. - подана 18 січня 2013 р. Проте, фінансування за січень 2013 року надійшло лише 18 березня 2013 р. Даний факт відповідачем не заперечується у складеному ним же самим акті перевірки.
Протягом січня-лютого 2013 р. фінансування з боку відповідача було відсутнє. В судовому засіданні встановлено, що головний лікар постійно просила Фонд перерахувати кошти відповідно до кошторису, також звертались до відповідача письмово з листами-проханням профінансувати діяльність санаторію.
Конституція України у ст. 67 визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, передбачених законодавством.
Санаторій є платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п. п. 2, 3 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п.2,3 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок, відповідно до ст.7 цього Закону нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У відповідності до ст. 48 Закону № 2240 за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Суд погоджується з позицією позивача, що саме крайня необхідність, потреба погасити борги перед державним бюджетом, пенсійним фондом змусила санаторій укласти договір про поворотну фінансову допомогу з ПрАТ «Ринковий» від 18.02.2013 року та договір про поворотну фінансову допомогу з ФОП ОСОБА_5 від 18.02.2013 року та звертає увагу, що користуваннязапозиченими коштами за укладеними договорами було безоплатним.
Суми поворотної фінансової допомоги в сумі 12100 грн. 00 коп. були отримані 18 березня 2013 р., 19 березня 2013 р. та були перераховані для сплати обов'язкових платежів.
Крім того, суд зазначає, що запозичені кошти були спрямовані саме на ті витрати, які мали фінансуватись Фондом. Відповідно до затвердженого кошторису та Договору, п. 1.4.3.Порядку № 16 санаторій узяв на себе обов'язок використовувати кошти на витрати щодо оплати праці, які включає в себе нарахування на заробітну плату у вигляді обов'язкових платежів. В акті перевірки зазначено, що запозичені кошті було використано саме на сплату податку та єдиного внеску.
Під час розгляду справи суд встановив, що джерелом повернення фінансової допомоги позивач обрав заборговані йому відповідачем кошти. Після того, як заборговані відповідачем кошти надійшли на рахунок позивача, останній повернув запозичення. Суд зазначає, що дії позивача не призвели до шкоди відповідачу - витратна частина затвердженого кошторису не була збільшена.
Крім цього, приймаючи рішення про запозичення, позивач керувався роз'ясненням Національного банку України від 04.04.2011 р. № 48-103/634-4584 щодо здійснення фінансового моніторингу при зарахуванні коштів на рахунок та їх подальший переказ, за яким фінансова операція із запозичення позивачем суми не підлягає фінансовому моніторингу, а запозичені кошти наступного дня були зараховані до бюджету.
Чинне законодавство передбачає жорсткі санкції за затримку виплати заробітної плати, несплату податків і обов'язкових платежів до бюджету, фондів загальнообов'язкового державного страхування. Тому затримка санаторію з перерахунком обов'язкових нарахувань на заробітну плату завідомо призвела б до юридичної відповідальності за їх несплату. Так, за невиплату заробітної плати передбачена кримінальна, дисциплінарна і матеріальна відповідальність головного лікаря; санаторій як відокремлений структурний підрозділ опинявся під загрозою штрафних санкцій від державної податкової інспекції, пенсійного фонду.
При укладенні цих договорів, перерахуванні коштів намір санаторію було спрямовано на недопущення боргу перед державним бюджетом та недопущення заборгованості по сплаті єдиного внеску. Був відсутній умисел на порушення порядку використання бюджетних коштів. Поворотна допомога була запозичена з метою відвернення шкідливих наслідків бездіяльності відповідача - нефінансування санаторію виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідач при винесенні спірного рішення не узяв цього до уваги.
Відповідачем, всупереч вимог ч. 2 ст. 72 КАС України, не доведено правомірності винесеного рішення.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено доказів для підтвердження факту неправомірного використання позивачем цільового фінансування коштів Фонду у розмірі 12 100 грн. 00 коп. та приходить до висновку про протиправність рішення відповідача від 24.10.2013 року № 19, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 19 від 24.10.2013 р. про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) та застосування фінансових санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь санаторію-профілакторію «Едем» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького сплачений судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. згідно квитанції №35-482 від 15.11.2013 р.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш
Повний текст постанови виготовлено 05.12.2013 р.