Копія
Справа № 822/4394/13-а
05 грудня 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.
при секретаріДехтярук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, третя особа - управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Хмельницькій області у якому просить зобов'язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_3 дозвіл на переоформлення (перереєстрацію) автомобіля марки VOLKSWAGEN, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його батько - ОСОБА_5 був інвалідом і мав право на пільги, які встановлені законодавством України для інвалідів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» 14.10.2003 року ОСОБА_5, отримав автомобіль марки VOLKSWAGEN, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.
Після смерті батька позивач - ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА з письмовою заявою про надання дозволу на переоформлення автомобіля на своє ім'я.
Листом Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА № 03/03-10644 від 28.08.2013 року позивачеві відмовлено у переоформленні автомобіля на його ім'я, мотивуючи це тим, що відповідно до абзацу 7 пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2010 року № 826 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999", в редакції чинній на день смерті ОСОБА_5, після смерті інваліда, дитини-інваліда, автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда.
Позивач вважає відмову відповідача неправомірною, оскільки на його думку переоформлення автомобіля повинно здійснюватись на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями», згідно якої після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення, перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Зважаючи на викладені обставини, позивач просить задоволити позов.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином та подав до суду заперечення проти позову, в яких вказав, що спірні правовідносини виникли ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті ОСОБА_5) і на цей час діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, згідно якого після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда.
Тому дії по відмові у переоформленні автомобіля відповідач вважає правомірними і у задоволенні позову просить суд відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що батько позивача - ОСОБА_5 був інвалідом і мав право на пільги, які встановлені законодавством України для інвалідів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997 року «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» 14.10.2003 року ОСОБА_5, отримав у користування легковий автомобіль VOLKSWAGEN, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, як гуманітарний вантаж, безкоштовно, з правом передачі керування ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Після смерті батька позивач - ОСОБА_3 у серпні 2013 року звернувся до Департаменту соціального захисту Хмельницької ОДА з письмовою заявою про надання дозволу на переоформлення на своє ім'я автомобіля, яким користувався його батько.
Листом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА № 03/03-10644 від 28.08.2013 року позивачеві було відмовлено переоформленні автомобіля у зв'язку з тим, що відповідно до абзацу 7 пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2010 року № 826 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999", чинній на день смерті ОСОБА_5, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда.
Тобто автомобіль міг бути переданий у власність позивача лише після сплати ним податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки відповідно до норм частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно з частини 2 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року №999, який був чинним на момент отримання інвалідом автомобіля, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 був затверджений новий Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, у зв'язку з чим попередній втратив чинність.
Абзацом 7 пункту 41 цього Порядку передбачено, що після смерті інваліда, автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
При вирішенні питання про забезпечення інваліда ОСОБА_5 у 2003 році діяв Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету міністрів України №999 від 08 вересня 1997 року.
Отже, набуте інвалідом право на автомобіль не могло бути змінено наступним актом Кабінету Міністрів України, який був прийнятий вже після набуття такого права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування до спірних правовідносин положень Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (у редакції від 8 вересня 2010 року), означало б фактичне погіршення становища особи та порушувало конституційний принцип, закріплений у статті 58 Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Тому суд вважає, що переоформлення (перереєстрація) автомобіля марки VOLKSWAGEN, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, повинна проводитись згідно Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №999 від 8 вересня 1997 року - без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши обставини справи та докази, суд приходить до висновку, що відповідачем при вирішенні питання про надання відповіді на законне звернення позивача не було враховано ряд обставин, які мали значення для вчинення дії.
Зокрема, не були встановлені фактичні підстави, які підтверджували наявність права позивача на переоформлення автомобіля.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд бере до уваги те, що відповідачем не надано жодного доказу, який спростовує доводи позивача, та зазначає, що дії Департаменту соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_3 у переоформленні автомобіля, є протиправними та вчинені всупереч вимогам закону. Не вбачаються такі докази і з матеріалів справи, зважаючи на що, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі.
Керуючись положеннями Конституції України, ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 158 - 163 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_3 дозвіл на переоформлення (перереєстрацію) автомобіля марки VOLKSWAGEN, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 10.12.2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2013 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський