Справа № 825/4409/13-а
10 грудня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Ленько О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мельник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А2622 про визнання дій неправомірними та зобов'язання видати речове майно, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А2622 (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі позивачу речового майна; зобов'язати відповідача видати позивачу речове майно визначене в довідках про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас від 05.11.2013 року № 45 та № 46.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було видано йому під час звільнення з військової служби речове майно, чим порушено конституційні права на соціальний захист, як колишнього військовослужбовця.
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав повністю та пояснив, що оскільки позивач при звільненні погодився на виключення його зі списків особового складу військової частини без проведення з ним розрахунку по речовому майну, тому відсутні підстави для видачі йому речового майна. Крім того, зазначив, що військова частина А2093 перебуває на речовому забезпеченні у військовій частині А2622.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України та наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 20.09.2013 року № 631 (а.с. 16) звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини А2093 від 31.10.2013 року № 249 (а.с. 7) позивача виключено зі списків особового складу військової частини А2093, всіх видів забезпечення та з речового забезпечення при військовій частині А2622.
Як встановлено в судовому засіданні при звільненні позивача з військової служби відповідач не видав позивачу речове майно, яке він не отримав в період проходження військової служби. Тому 27.11.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу речового майна, але отримав від відповідача відмову, в зв'язку з відсутністю речового майна на складі військової частини А2622.
Даний факт підтверджується копіями довідок про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас від 05.11.2013 року № 45 та від 05.11.2013 року № 46 (а.с. 5, 6) згідно яких позивачу належить видати кашкет шерстяний 6 шт., берет 4 шт., кашкет польовий бавовняний 3 шт., шапку вушанку з овчини 3 шт., шапка-феску 2 шт., пальто зимове 3 шт., плащ демісезонний 3 шт., джемпер 4 шт., плащ-накидку з чохлом 2 шт., кітель повсякденний 6 шт., штани до кітеля 7 шт., куртка та штани шерстяні 5 комплектів, сорочку 18 шт., галстук 19 шт., кашне 2 шт., рукавички шерстяні 2 пари, костюм літній камуфляжний 3 комплекти, куртку пол. бавовняну утеплену 2 шт., брюки польові бавовняні утеплені 1 шт., напівчоботи хромові утеплені 6 пар, напівчеревики хромові 7 пар, черевики з в/б 3 пари, білизну натільну 11 комплектів, білизну теплу 6 комплектів, шкарпетки бавовняні 122 пари, шкарпетки зимові 35 пар, футболку з коротким рукавом 10 штук, труси 10 штук, ремінь поясний з натуральної шкіри 1 шт., сумку польову 2 шт., а всього на загальну вартість 9424,62 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 (до 1 січня 2007 року) та статтею 9-1 (після 1 січня 2007 року) Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено право військовослужбовців на отримання за рахунок держави речового майна.
Згідно пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444, зокрема, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Тобто, на день підписання наказу про звільнення позивача зі служби в вересні 2013 року позивач мав, передбачене вказаним Положенням, право на отримання речового майна, яке він не отримав в період проходження військової служби.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі позивачу речового майна, зобов'язати відповідача видати позивачу речове майно визначене в довідках про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас від 05.11.2013 року № 45 та від 05.11.2013 року № 46.
Також, на підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 68,82 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2622 щодо не видачі ОСОБА_1 речового майна.
Зобов'язати військову частину А2622 видати ОСОБА_1 речове майно визначене в довідках про вартість речового майна, що підлягало видачі при звільненні в запас від 05.11.2013 року № 45 та від 05.11.2013 року № 46.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 68,82 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих