Справа № 815/7998/13-а
05 грудня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про зобов'язання вчинити дії зазначені у пунктах 7, 8, 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 26.04.2013 року № 15-06-23-14/4186, -
Державна фінансова інспекція в Одеській області (надалі по тексту - позивач або Держфінінспекція в Одеській області) звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (надалі по тексту - відповідач або КП «Одесміськелектротранс»), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить зобов'язати КП «Одесміськелектротранс» вчинити дії по виконанню законних вимог Держфінінспекції в Одеській області від 26.04.2013 року № 15-06-23/14/4186, а саме пункти 7, 8, 10.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 1.2.4.4 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на І квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Одесміськелектротранс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2012 року, якою встановлені порушення зафіксовані в акті ревізії від 29.04.2013 року № 06-11/213. За наслідками проведеної ревізії та встановлених порушень ДФІ в Одеській області надіслано об'єкту контролю обов'язкова для виконання вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року із встановленням терміну для виконання та зворотного інформування до 20.05.2013 року. Пунктами 7, 8, 10 вищезазначеної вимоги, зокрема, зобов'язано підконтрольну установу: відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом та перерахувати грошові кошти у сумі 12566,46 грн. як частину отриманих доходів від надання рекламних послуг; відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями. Стягнути штрафні санкції в сумі 7781,37 грн. з ТОВ «Союз Південного Регіону» за невиконання умов договору та перерахувати в дохід відповідного бюджету; стягнути з осіб, відповідальних за встановлене порушення, грошові кошти у сумі 9155,76 грн., можливість отримання яких комунальним підприємством втрачено внаслідок незастосування права вимагати від боржника виконання зобов'язання. Однак, КП «Одесміськелектротранс» не вжиті заходи згідно чинного законодавства України та не виконано пункти 7, 8, 10 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року, у зв'язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, зокрема, пояснивши, що відносно п. 7 вимоги, КП «Одесміськелектротранс» не виробляє рекламу, також не є рекламодавцем і не розповсюджує рекламу, а лише надає інфраструктуру (тобто майно, що знаходиться на балансі підприємства) для розміщення реклами, що є по своїй суті договором оренди. КП «Одесміськелектротранс» не є рекламною компанією, а транспортним підприємством, згідно з п. 22 рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 року № 2570-VI КП «Одесміськелектротранс» звільнене з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року від перерахування в бюджет міста Одеси частини плати за оренду майна, що знаходиться на балансі комунального підприємства. Відносно п. 8 вимоги, представник відповідача зазначила, що відповідачем подана позовна заява до TOB «Союз Південного регіону» про стягнення пені за прострочку у сплаті орендних платежів на загальну суму 7 781,37 грн. 13.08.2013 року Господарський суд Одеської області залучив у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державну фінансову інспекцію в Одеській області. Відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 24 вересня 2013 року по справі № 916/1844/13 за позовом КП «Одесміськелектротранс» до TOB «Союз Південного регіону» позов задоволений частково, відповідно до зазначеного рішення стягнуто 2212 грн. 92 коп. пені та 488 грн. 62 коп. витрат по судовому збору. Відносно п. 10 вимоги представник відповідача зазначила, що згідно п. 2.6, 2.7, 2.9, 2.11 Положення про юридичний відділ, основними завданнями юридичного відділу є забезпечення захисту майнових прав і законних інтересів підприємства. Державна фінансова інспекція вимагає стягнути з осіб, відповідальних за встановлене правопорушення суму у розмірі 9155,76 грн., проте на даний час вказані особи вже не працюють на підприємстві.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2.4.4 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Одеській області на І квартал 2013 року на підставі направлень на проведення ревізії від 09.01.2013 року №№ 9-13, від 17.01.2013 року № 44, від 06.03.2013 року №№ 325, 326, від 15.02.2013 року №№ 222-225, від 21.02.2013 року № 252, від 19.03.2013 року №№ 378, 379 ревізійною групою під керівництвом головного державного фінансового інспектора відділу інспектування у сфері послуг ДФІ в Одеській області Локтєвої О.Г. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Одесміськелектротранс» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2013 року № 06-11/213 (а.с. 14-21). Даний акт ревізії був підписаний посадовою особою відповідача із запереченнями. Висновки та заперечення надані об'єкту контролю листом від 25.04.2013 року № 15-06-23-14/4148.
За наслідками проведеної ревізії, Держфінінспекцією в Одеській області надіслано відповідачу обов'язкову для виконання вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 26.04.2013 року № 15-06-23-14/4186 (а.с. 22-29).
Згідно з п. 7 вищезазначеної вимоги, у порушення відповідачем розділу ІІ рішень Одеської міської ради № 269-ІУ від 04.01.2011 року «Про бюджет міста Одеси на 2011 рік» та № 1621-УІ «Про бюджет міста Одеси на 2012 рік» від 23.12.2012 року, внаслідок не перерахування частки отриманих доходів від надання рекламних послуг (75%) в бюджет міста Одеси протягом перевіряємого періоду бюджетом міста Одеси недоотримано коштів на загальну суму 12 566,46 грн. (у грудні 2010 року - 861,00 грн., у 2011 році - 6765,00 грн., у 2012 році - 4 940,00 грн.), що призвело до збитків завданих бюджету на зазначену суму, у зв'язку з чим відповідача зобов'язано відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом та перерахувати грошові кошти у сумі 12566,46 грн. як частину отриманих доходів від надання рекламних послуг.
Відповідно до п. 8 вищезазначеної вимоги, у порушення ст. 256 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального мана» від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ, п. 2.4 вищезазначеного договору, внаслідок не нарахування та не виставлення рахунків пені за прострочку у сплаті орендних платежів за серпень-грудень 2012 року, відповідачем недототримано доходів на загальну суму 7 781,37 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) останньому на відповідну суму, у зв'язку з чим відповідача зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями. Стягнути штрафні санкції в сумі 7781,37 грн. з ТОВ «Союз Південного Регіону» за невиконання умов договору та перерахувати в дохід відповідного бюджету.
Відповідно до п. 10 вищезазначеної вимоги, внаслідок незастосування відповідачем права вимагати від боржника виконання зобов'язання, передбаченого ст. 509 Цивільного кодексу України, невжиття заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості, і як наслідок, сплину строків її стягнення, відповідачем втрачено фінансових ресурсів на загальну суму 9155,76 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) останньому на зазначену суму, у зв'язку з чим відповідача зобов'язано стягнути з осіб, відповідальних за встановлене порушення, грошові кошти у сумі 9155,76 грн., можливість отримання яких комунальним підприємством втрачено внаслідок незастосування права вимагати від боржника виконання зобов'язання.
Надаючи правову оцінку вищезазначеним вимогам Держфінінспекції в Одеській області, суд виходив з наступного.
Державна фінансова інспекція України утворена відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року № 1085/2010 шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року № 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1212/19950, Державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній фінансовій інспекції України (далі - Держфінінспекція) та є її територіальними органами.
Відповідно до абз. 1) п. 4.1 Положення № 1236 Інспекція відповідно до покладеного на неї завдання здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до п.4.2 Положення № 1236 Інспекція здійснює контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.
Відповідно до п. 4.3 Положення № 1236 Інспекція вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №765 «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції» Державна фінансова інспекція в Одеській області утворена шляхом перетворення Контрольно-ревізійного управління в Одеській області.
Статус Державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939 (в редакції чинній на момент винесення вимоги) (далі - Закон України №2939).
Відповідно до ч.1, ч.2 та ч. 5 ст.2 Закону України №2939-XIІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, здійснення перевірок з питань державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до ч.6 ст.2 Закону України №2939-XIІ порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. п. 7, 8 ст. 10 Закону України №2939-XIІ державна контрольно-ревізійна служба має право: - пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; - у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; - звертатися до суду в інтересах держави, якщо під контрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже вказана правова норма не містить положень щодо права Державної фінансової інспекції в Одеській області зобов'язувати підконтрольну установу проводити претензійно-позовну роботу з метою відшкодування зайвих виплат.
Пунктом 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, визначено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
При цьому згідно з вимогами п. 49 Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. Зазначені питання врегульовано не трудовим законодавством, а приписами ст. 16 та ст. 22 ЦК України та відповідними положеннями ЦПК України.
Таким чином встановивши, що відповідачу протиправними діями інших осіб було завдано шкоду, орган фінансового контролю може висувати перед керівництвом такого об'єкту лише вимоги щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. Висування з цього приводу вимог іншого характеру законодавством не передбачено.
В даному випадку вимога органу фінансового контролю щодо зобов'язання відповідача стягнути з осіб, відповідальних за встановлене порушення, грошові кошти у сумі 9155,76 грн., можливість отримання яких КП «Одесміськелектротранс» втрачено внаслідок незастосування права вимагати від боржника виконання зобов'язання (п. 10 вимоги № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року), є такою, що не відповідає Закону.
Така ж правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 07.09.2010 року в справі №К-36136/09.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до Положення про стандарт бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999 року № 87, безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна заборгованість, щодо якої є впевненість у її неповерненні боржником або за якою вийшов термін позовної давності.
Дебіторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, списується відповідно до п.11.5 Інструкції по інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 30.10.1998 року № 90, на підставі висновку інвентаризаційної комісії за рішенням керівника установи. Сума такої заборгованості відображається на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи та зобов'язання» і обліковується там не менше п'яти років, щоб у випадку зміни майнового положення неплатоспроможного дебітора можна було стягнути цю заборгованість.
Представником відповідача у судовому засіданні пояснено, що заборгованість по наступним контрагентам: ПП «Авто-Ком», Жовнір, ОСОБА_2, Інфоксводоканал, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «СІА» у загальному розмірі 9 155,76 грн. визнана безнадійною виходячи з об'єктивних фінансових платіжних можливостей боржника та списана відповідачем за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року у встановленому порядку, що підтверджується списками списаної заборгованості (а.с. 128, 149). В зв'язку з загальними нормами права, виконання визначених чинним нормативом заходів ні юридично, ні фактично, ні яким іншим чином не може бути класифіковано як нанесення збитків відповідачу.
Що стосується вимоги органу фінансового контролю щодо зобов'язання відповідача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями; стягнути штрафні санкції в сумі 7781,37 грн. з ТОВ «Союз Південного Регіону» за невиконання умов договору та перерахувати в дохід відповідного бюджету (п. 8 вимоги № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року), судом встановлено наступне.
До Господарського суду Одеської області КП «Одесміськелектротранс» була подана позовна заява до TOB «Союз Південного регіону» про стягнення пені за прострочку у сплаті орендних платежів на загальну суму 7 781,37 грн.
13.08.2013 року Господарський суд Одеської області залучив до участі в розгляді справи, у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну фінансову інспекцію в Одеській області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 вересня 2013 року по справі № 916/1844/13 за позовом КП «Одесміськелектротранс» до TOB «Союз Південного регіону» про стягнення 7781,37 грн. пені позов задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ «Союз Південного регіону» на користь КП «Одесміськелектротранс» 2212,92 грн. пені та 488,62 грн. витрат по судовому збору. 08.10.2013 року по справі № 916/1844/13 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.09.2013 року, яке набрало законної сили 08.10.2013 року (а.с. 142-147).
Крім того, суд зазначає, що вищезазначеним рішенням Господарського суду Одеської області від 24 вересня 2013 року по справі № 916/1844/13 встановлено: «…що позивачем при розрахунку пені не прийнято до уваги, що розмір пені становить подвійну ставку НБУ - 15% річних. Тому, в частині стягнення пені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Так, за період з 01.08.2012 року по 25.10.2012 року розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1098,87 грн. (31092,06 грн. х 7,5 % х 2 : 365 днів х 86 днів = 1098,87 грн.). З 26.10.2012 року по 23.11.2012 року - 325,18 грн., з 24.11.2012 року по 17.12.2012 року - 242,68 грн., 18.12.2012 року по 18.03.2013 року - 546,19 грн. Всього сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2212,92 грн.».
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що на теперішній час вимога позивача щодо зобов'язання відповідача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за нестягнутими штрафними санкціями та стягнути штрафні санкції в сумі 7781,37 грн. з ТОВ «Союз Південного Регіону» за невиконання умов договору та перерахувати в дохід відповідного бюджету (п. 8 вимоги № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року) є безпідставною, оскільки позивачем вжиті належні заходи щодо її виконання.
При цьому суд також вважає необхідним зазначити, що відповідно до положень ст. 546 ЦК України та ст. 232 ГК України позивач, як сторона господарського договору з оренди нерухомого майна має право застосувати заходи для забезпечення виконання його умов з боку орендаря, в тому числі шляхом застосування та стягнення пені за прострочення встановлених строків внесення орендної плати та прирівняних до неї платежів. Таким чином, нарахування та стягнення пені за вказаними договорами з боку позивача є його правом на забезпечення основного господарського зобов'язання, а не обов'язком.
До того ж, суд на підставі положень ч.1 ст.72 КАС України застосовує до спірних правовідносин ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.05.2013 року по справі №К/800/11346/13 за позовом ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» до Контрольно-ревізійного управління в Одеській області (правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Одеській області) про визнання протиправною та скасування вимоги, якою встановлено, що стягнення пені за господарськими договорами є правом, а не обов'язком державного підприємства та що на його працівників не може бути покладений обов'язок щодо компенсування донарахованої суми пені за договорами оренди державного майна. Вказана ухвала суду застосовується до спірних правовідносин оскільки вказані в ній обставини встановлені щодо того ж самого суб'єкта владних повноважень, який повинен був при направленні оскаржуваної вимоги № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року враховувати положеннями вказаного судового рішення, яке згідно положень ст. 254 КАС України набрало законної сили.
Відносно вимоги органу фінансового контролю щодо зобов'язання відповідача відобразити в обліку заборгованість перед місцевим бюджетом та перерахувати грошові кошти у сумі 12566,46 грн. як частину отриманих доходів від надання рекламних послуг (п. 7 вимоги № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року), суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту ревізії та вимоги № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року, підставою для пред'явлення відповідачу вказаної вимоги стали висновки органу фінансового контролю про порушення відповідачем розділу ІІ рішень Одеської міської ради № 269-ІУ від 04.01.2011 року «Про бюджет міста Одеси на 2011 рік» та № 1621-УІ «Про бюджет міста Одеси на 2012 рік» від 23.12.2012 року, внаслідок не перерахування частки отриманих доходів від надання рекламних послуг (75%) в бюджет міста Одеси, протягом перевіряємого періоду бюджетом міста Одеси недоотримано коштів на загальну суму 12 566,46 грн. (у грудні 2010 року - 861,00 грн., у 2011 році - 6765,00 грн., у 2012 році - 4 940,00 грн.), що призвело до збитків завданих бюджету на зазначену суму.
Суд з даними висновками не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2. ст. 1 Закону України «Про рекламу», виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про рекламу», рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Згідно з п. 15 ст. 1 вказаного Закону, розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
З досліджених у судовому засіданні копій договорів з надання електротранспорту для нанесення рекламних зображень та про використання інфраструктури, додаткових угод до них, укладених між КП «Одесміськелектротранс» та ПП «Укрфінконсалт» («Вікра»), ПМП РВА «GММ-прес», МПП «Олена», ТОВ «НХМ», ТОВ «Джераман-Автоцентр», ТОВ «Фармацевтична Лідер», ПП «Дент-Арт», ПП «Кімс», ФОП ОСОБА_4, СПД «Голубєва Олена Анатоліївна», ТОВ «Технотранс», ФОП ОСОБА_5, які на думку позивача фактично є договорами на надання рекламних послуг, вбачається, що КП «Одесміськелектротранс» не виробляє рекламу, а також не є рекламодавцем та розповсюджувачем реклами, а лише надає інфраструктуру (тобто майно, що знаходиться на балансі підприємства) для розміщення реклами, що є по своїй суті договором оренди (згідно ч. 1 ст. 759 за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк).
КП «Одесміськелектротранс» не є рекламною компанією, а є транспортним підприємством, яке згідно з п. 22 рішення Одеської міської ради від 21.12.2012 року № 2570-VI звільнене з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року від перерахування в бюджет міста Одеси частини плати за оренду майна, що знаходиться на балансі комунального підприємства.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, під час офіційного з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд встановив, що дії посадових осіб позивача з направлення на адресу позивача вимоги від № 15-06-23-14/4186 від 26.04.2013 року (в частині її пунктів 7, 8 та 10) не відповідають нормам діючого законодавства, а тому суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, повинен ухвалити судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Одеській області до КП «Одесміськелектротранс» про зобов'язання вчинити дії зазначені у пунктах 7, 8, 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 26.04.2013 року № 15-06-23-14/4186.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Одеській області до комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про зобов'язання вчинити дії зазначені у пунктах 7, 8, 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 26.04.2013 року № 15-06-23-14/4186 - залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10 грудня 2013 року.
Суддя С.О. Cтефанов