ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
28 листопада 2013 року 13 год. 03 хв. м. Львів № 813/7764/13-а
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за
позовомОСОБА_1
до Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Романа Любомировича - не прибув Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, представник - Попадюк С.В.
провизнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Романа Любомировича, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № РВ-4600018522013 від 11.10.2013 року та зобов'язати вчинити дії по внесенню відомостей до Державного земельного кадастру.
У судовому засіданні відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом залучено до участі у справі другого відповідача - Відділ Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області.
Позивач в обґрунтування своїх вимог покликається на те, що рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі № РВ-4600018522013 від 11.10.2013 року відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: Державний акт виданий на підставі рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки виконавчим комітетом Львівської міської ради, хоча дана земельна ділянка територіально відноситься до земель Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району. Відповідно розпорядником даної земельної ділянки на час видачі державного акту на право приватної власності на землю була Зимноводівська сільська рада. Позивач вважає, що рішення відповідача є незаконним та протиправним та порушує його право на володіння, користування та розпорядження своєю власністю.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовій заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач, Державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Нагурський Р.Л. у судове засідання повторно не прибув, про причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
У судовому засіданні представник Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області заперечила щодо вимог про визнання неправомірним рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Р.Л. Вважає, що відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру є законною, оскільки причиною відмови є невідповідність поданих документів, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, вимогам, установленим Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Позивач 11.10.2013 року звернувся із заявою за реєстраційним № ЗВ-4600671882013 до Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Нагурського Р.Л. про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
До заяви додано технічну документацію із землеустрою, яка включала в себе схему розташування земельної ділянки, пояснювальну записку, технічне завдання на виконання робіт, заяву-договір, копію паспорта та ідентифікаційного номера, копію державного акта, довідку відділу Держземагенства у м. Львові, кадастровий план земельної ділянки, акт обстеження меж земельної ділянки, акт виконаних робіт, електронні дані XML формату та квитанцію про сплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
Державнийо кадастровий реєстратор Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Нагурський Р.Л. 11.10.2013 року виніс рішення № РВ-4600018522013 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (далі - рішення) з підстав «невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: Державний акт виданий на підставі рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки виконкомом Львівської міської ради, хоча дана земельна ділянка територіально відноситься до земель Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району. Відповідно розпорядником даної земельної ділянки на час видачі державного акту на право приватної власності на землю була Зимноводівська сільська рада».
Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
З 01.01.2013 року набрали чинності та діють Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) та Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Згідно цієї ж статті державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ст. 9 Закону № 3613-VI, державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
Частиною 2 ст. 24 Закону № 3613-VI встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ст. 3 Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 5 Порядку до складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Пунктом 9 цього ж Порядку визначено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку (п. 107 Порядку).
Згідно ст. 24 Закону № 3613-VI та п. 109 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою зокрема власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.
Також, відповідно до п. 67 Порядку, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.
Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Відповідно до ст. 22 Закону № 3613-VI документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.
Відповідно до ст. 24 Закону № 3613-VI та п. 110, 111 Порядку для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.
За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки в разі:
- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства;
- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваного рішення та пояснень представника Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області єдиною підставою прийняття Державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру є те, що Державний акт виданий на підставі рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки виконавчим комітетом Львівської міської ради, хоча дана земельна ділянка територіально відноситься до земель Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району, відтак розпорядником даної земельної ділянки на час видачі державного акту на право приватної власності на землю була Зимноводівська сільська рада.
Згідно з Державним актом на право приватної власності від 01.12.1998 року за 3-3 № 655 Серії І-ЛВ № 075864 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки в житловому масиві АДРЕСА_2. Зазначений державний акт виданий позивачу на підставі рішення виконкому Львівської міської ради народних депутатів № 525 від 23.09.1998 року.
Доказів того, що даний державний акт був оскаржений в судовому порядку суду не надано.
Згідно відповіді Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області від 28.03.2013 року № 40/01-14/1196 на звернення ОСОБА_1 щодо погодження і реєстрації технічного завдання на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку в житловому масиві АДРЕСА_2, повідомлено позивача, що дана земельна ділянка входить в межі земельної ділянки площею 50,2 га, відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 1991 року виданого Залізничному райвиконкому м. Львова для будівництва кварталів індивідуальної забудови, яка знаходиться за межами м. Львова, на території Зимноводівської сільської ради. Тому, враховуючи наявність Державного акта на право приватної власності від 01.12.1998 року за 3-3 № 655 Серії І-ЛВ № 075864, позивачу рекомендовано звернутися у територіальний орган Держземагенства (м. Пустомити) відповідно до наданих йому повноважень і компетенції.
Відповідно до п. «а», «в» ст. 195 Земельного кодексу України основним завданням ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки, а також запровадження єдиної системи земель кадастрової інформації та її достовірності.
Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх і беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення № РВ-4600018522013 про відмову у внесені відомостей до Державного земельного кадастру. Спірне рішення не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1, суд зазначає, що таке можливо відновити зобов'язавши Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Р.Л. внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки позивача.
Судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Романа Любомировича від 11.10.2013 року № РВ-4600018522013.
3. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Романа Любомировича внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки в житловому масиві АДРЕСА_2 належної на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право приватної власності від 01.12.1998 року 3-3 № 655, серії І-ЛВ №075864.
4. Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 35 (тридцять п'ять) гривень 00 копійок судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 03.12.2013 року.
Суддя Кедик М.В.