Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
21 листопада 2013 року Справа № 814/4055/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54000
про поновлення на роботі та визнання наказу від 19.08.2013р. № 62 не чинним та скасування його
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: Руснакової Т.А.
Керуючись ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства суд проголошує вступну та резолютивну частину постанови суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. В. Лісовська
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
21 листопада 2013 року Справа № 814/4055/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54000
пропоновлення на роботі та визнання наказу від 19.08.2013р. № 62 не чинним та скасування його
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: Руснакової Т.А.
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління МВС України в Миколаївській області про визнання наказу № 62 від 19.08.2013 року не чинним і його скасування, зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого, слідчого відділу Ленінського районного відділу Миколаївського міського управління.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення відповідача щодо звільнення його з органів МВС прийняте з грубим порушенням вимог діючого законодавства. Так, підставою для прийняття такого рішення стали матеріли службової перевірки, де встановлено факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння у позаробочий час, а також постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП України (відмова від проходження медогляду на стан сп'яніння). Позивач зазначає, що відмова від медичного огляду є його законним правом, передбаченим Конституцією України, що не може бути підставою для звільнення з органів МВС. Крім того, службову дисципліну позивачем порушено не було, оскільки адміністративне правопорушення було скоєно в позаробочий час. А факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння ні чим не підтверджено. Позивач зауважує, що ніколи раніше до адміністративної відповідальності він не притягувався, дисциплінарні стягнення на нього не накладалися, проте, відповідачем незаконно було застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення з органів МВС.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначає, що ОСОБА_1 своїми діями: скоєння адміністративного правопорушення, не виконання вимог наказів МВС щодо неухильного дотримання в робочий та позаробочий час Законів України та вимог Присяги, порушив службову дисципліну працівника органу МВС України в розумінні ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Підставою для звільнення ОСОБА_1 за п. «є» ст. 64 "Положеня про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ" (далів по тексту "Положення про проходження служби") став факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, яке встановлено постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2013 року, та висновки службової перевірки, а від так прийняте рішення керівництвом про звільнення позивача є правомірним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.
В судовому засіданні 21.11.2013 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України.
Вислухав пояснення представників сторін та свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:
З 17.06.2013 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді слідчого СВ Ленінського РВ УМВС України Миколаївської області.
02.07.2013 року о 01:50 працівниками ДАІ було зупинено транспортний засіб ДЕО Ланос держ. № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1
Під час зупинки автомобілю, ОСОБА_1 на думку інспекторів ДАІ мав явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, стомлений вигляд).
Працівниками ДАІ Позивачеві було запропоновано пройти тест на вміст алкоголю в корові алкотестором "Драйв". Однак в присутності двох понятих ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту, посилаючись на те що тест був пошкоджений, що викликало в нього сумнів щодо правильності медичного висновку.
В супроводі працівників ДАІ ОСОБА_1 було доставлено до Обласного наркологічного диспансеру, з метою проходження медичного огляду. Лікарем ОСОБА_6, допитаним в судовому засіданні в якості свідка, був складений Висновок, про те що позивач відмовися від проходження медичного обстеження. (а.с. 29 ) На виконання вимог Інструкції МОЗ від 09.09.2009 року лікарем був складений Акт огляду ОСОБА_1 який є внутрішнім документом, що фіксує наявні зовні ознаки вживання алкоголю ососбою, та зберігається у медичному закладі. Так у акті від 02.07.2013 року лікарем було відображено, що ОСОБА_1 мав почервоніле обличчя, хитку ходу, мляву мову, запах алкоголю з ротової порожнини. ( а.с.90)
Відносно позивача було складено адміністративний протокол АГ2 № 036825 за ч . 1 ст. 130 КУпАП та вилучено транспортний засіб на штраф майданчик (а.с. 28)
30.07.2013 року Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено штраф у сумі 2600,00 грн.
Зазначена постанова ОСОБА_1 не оскаржувалася, набрала законної сили та виконана ОСОБА_1 у повному обсязі, штраф сплачено, що підтверджується матеріалам справи.(а.с.37)
Після проведення службових перевірок 04.07.2013 року та 19.08.2013 року, відповідачем було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів УМВС.
19.08.2013 року наказом № 62 ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Допитання в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_7, , ОСОБА_10 прояснили що 1.07.2013 року з 15:00 до 22:00 г. Тертілов К.В. перебував разом з особовим складом слідчого відділення Леінського РВ ММУ на корпоративному святкуванні дня створення слідчих органів. Під час святкового заходу ОСОБА_1 вживав алкогольні напої у вигляді пива та коньяку. Начальником слідчого відділення ОСОБА_7 були зроблені ОСОБА_1 зауваження та застереження, що б останній не сідав за кермо власного автомобілю в нетверезому стані. Однак, як з'ясовано в судовому засіданні Тертілов самостійно на власному автомобілю покинув свято близько 22:00 години. В судових засіданнях позивач неодноразово зазначав, що під час святкування вживав виключно пиво, але не був в стані сп'яніння. Близько другої години ночі Позивача зупинили працівники ДАІ, коли він повертався з нічного клубу разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5Під час спілкування із співробітниками ДАІ ОСОБА_1 від себе зухвало, вживав нецензурних слів на їх адресу, від медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Що було зафіксовано й на відіозйомці співробітниками УМВС.
Таким чином, підсумовуючи викладене, судом встановлено, що факт вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв в ніч з 01.07.2013 на 02.07.2013 року, після чого він керував транспортним засобом, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та ґрунтується на наступних доказах по справі: покази свідків, висновки службового розслідування, Акт лікаря обласного наркологічного диспансеру, відеозаписи, пояснення самого ОСОБА_1
Суд критично оцінює позицію позивача, що притягнення до адміністративної відповідальності Позивача за «відмову від проходження мед огляду» (ч. 1 ст. 130 КУпАП), потиречить висновкам службової перевірки від 19.08.2013, якою встановлено «факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння» (а.с. 39-40), та не може бути підставою для звільнення, оскільки,
Виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП „керування транспортними засобами, а так само відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду - тягнуть за собою накладення штрафу....." Таким чином, і «керування в стані сп'яніння» і «відмова від медичного огляду» є складовою частиною диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, оскільки позивачем ніяким чином не доведено, що під час затримання він був у тверезому стані, а в судовому засіданні підтверджено, що він вживав спиртні напої в ніч з 01.07.2013 на 02.07.2013 року, та саме він перебував за кермом автотранспортного засобу під час затримання, суд дійшов висновку, що результати службової перевірки від 19.08.2013 року, є об'єктивними та підтверджують факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується, серед іншого, на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Так, відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.03.2010 року № 90 «Про стан дисципліни і законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення» з метою профілактики та недопущення в подальшому порушень законності, безпечного дотримання вимог законодавства в службовій діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ наказано уживати суворих заходів дисциплінарного впливу до працівників, які допускають порушення Правил дорожнього руху, випадки керування транспортними засобами без відповідних документів, не розмитненими, незареєстрованими і непридатними до експлуатації автомобілями. Стосовно працівників, які у встановленому законом порядку притягнуті до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, за результатами службового розслідування вирішувати питання про їх звільнення з органів внутрішніх справ.
Підпунктом 4.1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2012 року № 155 визначено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральні зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.03.2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу» до працівників, які керують транспортири засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежного від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ.
Таким чином, рішення відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «є» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», оформлене наказом від 19.08.2013 року № 62 є правомірним, оскільки своїми діями позивач дійсно порушив службову дисципліну, що тягне за собою вжиття заходів адміністративного впливу.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Повний тест постанови
виготовлено та підписано суддею 26.11.2013 року