ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/20695/13 02.12.13
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради»
до приватного акціонерного товариства «ОТІС»
про стягнення 16.971,46 грн.,
Суддя Дупляк О.М.
Представники сторін:
від позивача - Ніговська Н.Д., за довіреністю,
від відповідача - Мацюк В.В., за довіреністю.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» (далі - Комунальне підприємство) до приватного акціонерного товариства «ОТІС» (далі - ПАТ «Отіс») про стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 16 034,73 грн. за договором D 21 T № 435/3 від 08.11.2010 (далі - Договір).
Позовні вимоги мотивовані тим, що: позивачем та відповідачем було укладено Договір на виконання робіт з капітального ремонту ліфтів, вартість яких за умовами договору склала 448. 508,00 грн.; роботи відповідачем виконано, складено акти приймання виконаних робіт на узгоджену суму; вартість робіт оплачено позивачем у повному обсязі в сумі 448. 508,00 грн.; у вересні 2012 року Державною фінансовою інспекцією в місті Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.01.2010 по завершений звітний період 2012 року, за результатами якої складено акт про те, що за спірним договором відповідачем безпідставно завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 16. 034, 73 грн.; посилаючись на викладене та на статті 530, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути з відповідача 16. 034,73 грн. надмірно сплачених коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20695/13 та призначено до розгляду на 19.11.2013.
Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.
14.11.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує у повному обсязі з таких підстав:
- роботи, обумовлені Договором, ПАТ «Отіс» виконано про що складено акти приймання виконаних робіт на узгоджену суму;
- оскільки Комунальне підприємство свої зобов'язання за Договором виконало не в повному обсязі, відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з позивача 462. 174, 89 грн. (448. 320, 38 грн. заборгованості за Договором D 21 Т №435/3 і 13. 854, 51 грн. 3% річних);
- рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-32/1705/2012 позовні вимоги ПАТ «Отіс» було задоволено у повному обсязі;
- 06.04.2013 було видано наказ на виконання вказаного рішення у справі № 5011-32/1705/2012;
- 15.05.2012 Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;
- 12.06.2012 ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що Комунальне підприємство перерахувало ПАТ «Отіс» кошти у сумі 471 418, 39 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних доказів розгляд справи було відкладено до 02.12.2013.
У судовому засіданні 02.12.2013 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
У судовому засіданні 02.12.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, Комунальним підприємством (замовник) та ПАТ «ОТІС» (підрядник) 08.11.2010 було укладено Договір D 21 Т №435/3 за умовами якого:
- підрядник у зумовлені Договором строки зобов'язався виконати роботи, а саме капітальний ремонт ліфтів, які повинні відповідати технічним характеристикам предмету закупівлі по видам робіт, а замовник прийняти і оплатити вартість робіт у порядку та на умовах передбачених Договором (пункт 1.2 Договору);
- загальна вартість робіт склала 448 508 грн. (пункт 2.1 Договору);
- оплата робіт здійснюється за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в). Датою виконання зобов'язання по виконаним роботам на кожному виду робіт є дата підписання замовником актів форми КБ-2в (пункт 2.3. Договору);
- кошторисна вартість виконання обсягу робіт, що відображена у ціновій пропозиції конкурсних торгів відповідача, включаючи витрати на проведення держекспертизи, визначена згідно до Правил визначення вартості будівництва «ДБН 1.1-1-2000 (з урахуванням Доповнення №3) (пункт 2.4. Договору).
При цьому, як зазначено у пункті 1.1 Договору, названий правочин укладено з учасником, визначеним переможцем конкурсних торгів (відповідачем), пропозицію якого було акцептовано на підставі Закону України «Про здійснення державних закупівель» №2289-VI (в редакції, чинній на час проведення торгів) відповідно до положень Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та чинним законодавством України.
На виконання умов Договору відповідачем було виконано роботи на загальну суму 448. 508,00 грн., які позивачем оплачені в повному обсязі, що підтверджено наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що 19.09.2012 Державною фінансовою інспекцією в місті Києві було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства, в ході якої виявлено, що за спірним Договором ПАТ «Отіс» безпідставно завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 16.034,73 грн. (про що складено акт від 19.09.2012 № 11-30/1672), позивач просить повернути вказану суму коштів як надмірно сплачені кошти.
23.09.2013 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу (№ 48-3186) в якій просив ПАТ «Отіс» повернути надмірно сплачені кошти Комунальному підприємству, проте відповіді станом на 25.10.2013 відповідач не надав, коштів, які на думку позивача є надмірно сплаченими, не повернув у зв'язку з чим Комунальне підприємство звернулося до господарського суду міста Києва за захистом своїх порушених прав.
ПАТ «Отіс» проти позову заперечило у повному обсязі у зв'язку з чим 14.11.2013 подало суду відзив на позовну заяву в якому зазначив таке: роботи, обумовлені Договором, ПАТ «Отіс» виконано, а Комунальним підприємством оплачено, крім того, Договір було укладено на підставі умов документації конкурсних торгів, пропозиції конкурсних торгів по Лоту-2 та кошторисної вартості необхідного для позивача обсягу робіт в розмірі 448. 508,00 грн., наданої відповідачем, яку позивачем, в свою чергу, було акцептовано, що вбачається з наявного в матеріалах справи Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.
При цьому відповідач зазначає, що в зв'язку з неналежним виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати робіт на суму 448. 508,00 грн., відповідач звертався до суду з позовом до позивача про стягнення заборгованості за Договором, в результаті чого рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-32/1705-2012 позовні вимоги ПАТ «ОТІС» про стягнення 448. 508,00 грн. за Договором були задоволені.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами першою, третьою і п'ятою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями частин першої і другої статті 837, частини першої статті 843, частини першої статті 844, частини другої статті 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Сума, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується завищенням відповідачем вартості виконаних робіт на загальну суму 16.971,46 грн.
У вересні 2012 року Державною фінансовою інспекцією в місті Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.01.2010 по завершений звітний період 2012 року, за результатами якої встановлено, що відповідач безпідставно збільшив вартість виконаних робіт загалом на суму 16.971,46 грн. (з урахуванням транспортно-виготівельних витрат), про що було складено Акт № 11-30/1672 від 19.09.2012.
Судом установлено, що на підставі конкурсних торгів, пропозиції відповідача по Лоту-2 щодо вартості обсягу робіт у розмірі 448.508,00 грн. та Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, між позивачем та відповідачем було укладено спірний Договір D 21 T № 435/3 від 08.11.2010, вартість робіт за яким склала 448.508,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що кошторисна вартість обсягу робіт за спірним Договором у розмірі 448.508,00 грн. відображена у ціновій пропозиції конкурсних торгів, та акцептована позивачем, тобто ціна робіт погоджена за домовленістю позивача та відповідача в умовах п.2.1. спірного Договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.
Частиною першою статті 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідачем на виконання умов Договору були виконані роботи загалом на суму 448.508,00 грн., які були оплачені позивачем.
Натомість, виявлені ревізією Державної фінансової інспекції в місті Києві порушення (збільшення вартості виконаних робіт) не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012).
Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами Договору № D 21 T № 435/3 від 08.11.2010 або зміни його умов в частині ціни.
Також суд визнає безпідставними посилання позивача на приписи статті 1212 ЦК України, з огляду на таке.
У пункті 7 інформаційного листа від 24.04.2013 № 01-06/757/2013 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» зазначено, що приписи статті 1212 ЦК України (повернення безпідставно набутого майна) застосовуються лише за умови набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутності для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Проте, оскільки сторонами у справі укладено договір про оплатне виконання замовлення на капітальний ремонт, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.
Також судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-32/1705/2012, яке набрало законної сили та яким позовні вимоги ПАТ «Отіс» було задоволено у повному обсязі, встановлено факт наявності заборгованості Комунального підприємства перед ПАТ «Отіс» за договором D 21 Т № 435/3 в розмірі 462. 174, 89 грн., куди входить також сума, що є спірною в даному спорі.
Водночас, згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що відповідно до статті 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок позивача (стаття 49 ГПК України).
Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.12.2013.
Суддя О.М. Дупляк