ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16977/13 03.12.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спецтехінвест"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Ільєнко О.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: Шокура А.Ю. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 03 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
03 вересня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 27.08.2013 р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спецтехінвест" (відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу № 24/3-04 від 16.04.2013 року в сумі 141 662,18 грн. з них основного боргу - 136 650,00 грн. (сто тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят гривень) та пені - 5 012,18 грн. (п'ять тисяч дванадцять гривень 18 гривень).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Продавець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 24/3-04 від 16.04.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив поставку оплаченого йому позивачем, як Покупцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 08.10.2013р. через канцелярію подав до суду заяву б/н від 03.10.2013 року "Про збільшення позовних вимог" в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спецтехінвест" боргу за договором купівлі-продажу № 24/3-04 від 16.04.2013 року в сумі 144 282,87 грн. з них основного боргу - 136 650,00 грн. (сто тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят гривень) та пені - 7 632,87 грн. (сім тисяч шістсот тридцять дві гривні 87 копійок).
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року по справі № 910/16977/13 (суддя Станік С.Р.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 08.10.2013 року.
Розпорядженням № 04-1/970 від 03.10.2013р., у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/16977/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 року (суддя Котков О.В.) справу № 910/16977/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року о 11:40 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 03.12.2013 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
16 квітня 2013 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач або Замовник) та відповідачем (далі по тексту - Продавець або Постачальник) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 24/3-04 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати Покупцю трактор МТЗ-920, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.
Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, поставку товару Постачальник на користь Покупця не здійснив та коштів за непоставлений товар в повному обсязі не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором поставки в розмірі 136 650,00 грн., що становить: 139 200,00 грн. (сума передплати) - 2 550,00 грн. (частково повернені кошти).
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання зобов'язань щодо повернення коштів за непоставлений товар.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 16 квітня 2013 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 24/3-04 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати Покупцю трактор МТЗ-920, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.
Пунктом 2.3.1. Договору встановлено, що Покупець на протязі трьох банківських днів з моменту підписання договору, але не пізніше 18 квітня 2013 року включно, перераховує на поточний рахунок Продавця передплату в розмірі 20% вартості товару в сумі 139 200,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2013 року, на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури № 24/3-04 від 16.04.2013р., Покупець перерахував на користь Постачальника 139 200,00 грн., як плати за товар по Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 88 від 18.04.2013р. (копія платіжки міститься в справі).
Пунктом 2.4. Договору поставки передбачено, що Продавець поставляє товар, передбачений п. 1.2. Договору, Покупцю в строк до 30 квітня 2013 включно.
Доказів поставки Постачальником на користь Покупця товару за Договором в строк до 30 квітня 2013 включно до суду не представлено.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
За ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Матеріали справи свідчать, що в травні 2013 року Покупець звернувся до Продавця з претензією № 56 від 14.05.2013р. в якій вимагав сплатити пеню в розмірі 799,00 грн. та повернути кошти за товар, а також повідомив про відпадення необхідності купівлі товару по Договору (копія листа в справі). У відповідь на вимогу позивача у своєму листі № 2/21-05 від 21.05.2013р. відповідач повідомив, що пеня в сумі 799,00 грн. перерахована 15.05.2013 року, а кошти будуть перераховані до 31 травня 2013 року (копія листа в справі).
З матеріалів справи слідує, що в період з червня по липень 2013 року Продавець перерахував на користь Покупця 2 550,00 грн. за товар по Договору, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в матеріалах справи).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що товару Продавець Покупцю не поставив, коштів за непоставлений в строк товар, окрім перерахованих 2 550,00 грн., Продавець Покупцю не повернув.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договору, а також доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими, в силу ст.ст. 665, 670, 693 Цивільного кодексу України, є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договором поставки в розмірі 136 650,00 грн., з розрахунку 139 200,00 грн. (сума передплати) - 2 550,00 грн. (частково повернені кошти).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З пункту 4.1. Договору поставки випливає, що прострочку передачі чи неповну передачу товару Продавець сплачує Покупцю пеню в 2-у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми перерахованих грошових коштів на рахунок Продавця за кожний день прострочки.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 632,87 грн. пені, без врахуванням сплаченої Продавцем 14.05.2013р. на користь Покупця пені в сумі 799,00 грн.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви б/н від 03.10.2013 року "Про збільшення позовних вимог", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 885,66 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Спецтехінвест" (ідентифікаційний код 38051088, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, каб. 41), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Сад" (ідентифікаційний код 37122702, адреса: 79013, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 32 А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 136 650,00 грн. (сто тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят гривень), пені - 7 632,87 грн. (сім тисяч шістсот тридцять дві гривні 87 копійок) та судові витрати - 2 885,66 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять гривень 66 копійок). Видати наказ.
Копія даного рішення направити відповідачу у справі № 910/16977/13.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.12.2013р.
Суддя О.В. Котков