27 листопада 2013 р.Справа № 1423/19534/2012
Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
при секретарі - Гречаному В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Миколаївської митниці про скасування постанови,
У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці про скасування постанови №170/50400/12 від 14 листопада 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. на підставі ч.2 ст. 469 МК України за використання без дозволу митного органу автомобіля марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1, митне оформлення якого не закінчене.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 20 серпня 2012 року він отримав вказаний автомобіль від громадянина ОСОБА_5 та здійснював перевірку його технічного стану, у зв'язку з тим, що у серпні 2012 року він мав бажання отримати цей автомобіль у власність внаслідок його обміну на належний йому (позивачеві) автомобіль. 20 серпня 2012 року позивач зустрівся з ОСОБА_5, передав йому для перевірки свій автомобіль та взамін отримав автомобіль марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1. Того, що митне оформлення цього автомобіля не завершене, позивач не знав та й не міг знати, адже разом з автомобілем отримав підроблений, як з'ясувалось згодом, технічний паспорт. На думку позивача, зазначені обставини протиправно не були враховані при прийнятті оскаржуваної постанови. Також, позивач зазначив, що на час винесення оскаржуваної постанови сплинули встановлені законом строки для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на такі підстави.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
18 вересня 2012 у місці Миколаєві був зупинений автомобіль марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1, яким керував громадянин України ОСОБА_4
Під час перевірки документів на вказаний транспортний засіб було з'ясовано, що автомобіль був ввезений на територію України 22 квітня 2012 року та його митне оформлення завершеним не було.
Такі дії позивача кваліфіковані за ч.2 ст. 469 МК України та за їх вчинення на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі, що дорівнює 500 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян - 8 500 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що автомобіль марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1 у власність не отримував, лише перевіряв його технічний стан з метою вирішення питання про його придбання.
Під час дачі пояснень у Заводському РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області 18 вересня 2012 року (справа про порушення митних правил, а.с.14), у Заводському РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області 19 вересня 2012 року іншій посадовій особі (справа про порушення митних правил, а.с.10) та під час провадження по справі про порушення митних правил (справа про порушення митних правил, а.с.6) позивач послідовно та несуперечливо пояснював, що в дійсності обмін автомобілів вже здійснив та набув право власності на автомобіль марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1.
У суді ці пояснення він змінив, пояснивши, що згадані вище пояснення він надавав під тиском працівників митниці.
Будь-яких доказів на підтвердження своїх останніх пояснень під час розгляду справи про порушення митних правил та у суді позивач не надав.
Логічних, доведених та не суперечливих пояснень щодо обставин використання автомобіля позивач не надав.
За такого суд вважав, що доказів на спростування висновку митного органу про придбання позивачем автомобіля у власність внаслідок обміну та його подальшого використання автомобіля у власних цілях матеріали справи не містять.
Позивач використовував автомобіль марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1 18 вересня 2012 року, оскаржувана постанова була винесена протягом 2 місяців з вказаної дати.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доказів на спростування висновку митного органу про придбання позивачем автомобіля у власність внаслідок обміну та його подальшого використання автомобіля у власних цілях матеріали справи не містять. Також, суд виходив з того, що посилання позивача на те, що він не знав і не міг знати про незавершення процедури митного оформлення автомобіля є необґрунтованими, оскільки попередньо експлуатації автомобіля позивач повинен був зареєструвати автомобіль в органах ДАІ та під час реєстрації мав дізнатися про знаходження автомобіля під митним контролем. За таких обставин, суд дійшов висновків про правомірність оскаржуваної постанови.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи за наступного.
Згідно з постановою про порушення митних правил №170/50400/12 від 14 листопада 2012 року, працівниками органу ДАІ був затриманий автомобіль, яким керував ОСОБА_4 (позивач) на підставі підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. У подальшому, під час проведення перевірки виявилось, що 22 квітня 2012 року автомобіль марки «BMW 325», кузов НОМЕР_1 був ввезений в Україну в режимі «тимчасове ввезення» громадянином - ОСОБА_6; відміток про вивезення вказаного автомобілю за межі митної території України не має; митне оформлення цього автомобілю не завершено. 11 жовтня 2012 року по даному факту у відношенні ОСОБА_4 складено протокол про порушення митних правил, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 469 МК України.
Колегія суддів звертає увагу, що дані факти в першу чергу свідчать про можливе порушення ч.ч.4, 5 ст. 380, ч.4 ст. 255, ч.1 ст. 112 МК України (на які посилається митний орган) особою яка ввезла автомобіль «BMW 325» на митну територію України - громадянином ОСОБА_6, а не ОСОБА_4, оскільки вимоги ч.ч.4, 5 ст. 380 МК України адресовані виключно громадянам, які ввозять в України транспортні засоби.
Так, згідно з ч.ч.4, 5 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Крім того, оскаржувана постанова обґрунтована тим, що позивач, у порушення Порядку державної реєстрації автомобілів, не перереєстрував на себе, як на нового власника автомобіль «BMW 325» та, у зв'язку з цим, не з'ясував під час цієї реєстрації, що митне оформлення цього автомобіля не завершено і, тому, він є винним у незаконному використанні автомобіля і, відповідно, у порушенні митних правил.
Однак, колегія суддів зазначає, що недотримання позивачем Порядку державної реєстрації автомобілів, свідчить лише про незаконне використання ним не перереєстрованого на себе автомобіля, проте не є підставою для ствердження про порушення позивачем митних правил.
Відповідно до ч.1 ст. 486, ч.1 ст. 489 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що дійсний порушник митних правил (особа, по вині якої ввезений громадянином - ОСОБА_6 автомобіль «BMW 325» вибув з його користування, не був вивезений за межі митної території України, не був оформлений з дотриманням вимог Закону) залишився не виявленим, проте адміністративне стягнення за порушення митних правил накладено на теперішнього користувача автомобіля, фактично за те, що він не встановив, що користується автомобілем відносно якого інша особа допустила порушення митних правил, проте не за те, що він сам допустив порушення митних правил.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що наявні всі перелічені підстави для скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин, колегія суддів вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Стосовно доводів апелянта про те, що постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2013 року у даній справі не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Зі змісту Рішення Європейського суду від 06 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України", слідує висновок, що у разі коли суд визнає особу винною у вчинені значного порушення (у тому числі й значного адміністративного правопорушення), то ця особа, згідно з ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання її винною.
Колегія суддів вважає, що вказане Рішення Європейського суду необхідно застосувати до даних правовідносин з метою захисту прав позивача, оскільки такий захист не забезпечив суд першої інстанції, ухваливши незаконну постанову.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 до Миколаївської митниці про скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2013 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати постанову Миколаївської митниці №170/50400/12 від 14 листопада 2012 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 02 грудня 2013 року.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець