79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" грудня 2013 р. Справа № 19/77
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Давид Л.Л.
Данко Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво», Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ б/н від 12.11.13 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 07.11.2013 року
за заявою Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», м. Львів
про заміну сторони стягувача на його правонаступника
у справі № 19/77
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Фольксбанк», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво», Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ
про стягнення в сумі 438 225,17 грн.
За участю представників:
від заявника: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
від нового кредитора: не з'явився;
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.04.2010 р. у справі №19/77 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Фольксбанк», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво», Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ та присуджено до стягнення з відповідача - 56912,36 доларів США - основного боргу за кредитним договором №КР23603 від 04.10.2007 року, 569,12 доларів США - витрат на оплату державного мита, 118, 00 грн. - витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
26.05.2010 року на примусове виконання вищевказаного судового рішення видано відповідний наказ.
12.02.2013 року ПАТ «Фольксбанк» подало заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Ухвалою від 07.11.2013 року господарський суд Львівської області задоволив заяву ПАТ «Фольксбанк» та здійснив заміну сторони стягувача у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 26.05.2010 р. у даній справі, замінивши стягувача - ПАТ «Фольксбанк» на ТзОВ «Компанія з управління активами «Проміколект Капітал».
Не погоджуючись з ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 07.11.2013 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача на його правонаступника. Свою апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво» мотивує тим, що при прийнятті ухвали судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, які мають суттєве значення для правильного її вирішення. А саме, боржник стверджує, що господарським судом Львівської області не було взято до уваги той факт, що предметом договору відступлення права вимоги є право вимоги до боржників, де боржниками є фізичні особи. Також апелянт вважає, що внаслідок уступлення права вимоги кредитором порушено права боржника в частині розкриття банківської таємниці, а у разі відсутності у нового кредитора ліцензії НБУ, відповідач буде позбавлений можливості виконати своє зобов'язання безпосередньо кредитору.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року дану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2013 року.
Боржник та новий кредитор участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
02.12.2013 року через канцелярію суду від заявника поступило клопотання про відкладення розгляду справи б/н 02.12.2013 року у зв'язку із неможливістю явки уповноваженого представника в судове засідання.
В ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України передбачено 15 денний строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду. Враховуючи те, що дане клопотання не було документально обґрунтованим стороною, колегія суддів прийшла до висновку відмовити в задоволенні такого.
Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвалу господарського суду Львівської області від 07.11.2013 року у справі 19/77 слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.12.2012 р. ПАТ «Фольксбанк» (кредитор) та ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» (ЗНВІПФ «ПРІМОКОЛЕКТ ВЕНЧУРНИЙ ФОНД-1») (новий кредитор) уклали Договір відступлення прав вимоги №20121206-Г, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів.
Згідно з п.1.1. даного договору кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитним договором, укладеними між кредитором і боржниками.
Відповідно до умов укладеного договору ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» (ЗНВІПФ «ПРІМОКОЛЕКТ ВЕНЧУРНИЙ ФОНД-1») набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», в тому числі і ТзОВ «Соломонове будівництво» згідно кредитного договору №КР23603 від 04.10.2007 року.
У зв'язку з укладенням договору про уступку права вимоги, Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у справі № 19/77.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Зазначеною статтею передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин (п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна кредитора може здійснюватись на різних стадіях існування зобов'язання, коли сторони ще не виконали зобов'язання або коли хоча б одна з них частково виконала зобов'язання.
Порядок заміни кредитора у зобов'язанні встановлено статтею 516 Цивільного кодексу України, за якою заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за даними нормами на стадії виконавчого провадження сторона може бути замінена правонаступником.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заміну сторони у виконавчому провадженні.
В апеляційній скарзі, скаржник стверджує, що предметом договору відступлення права вимоги за даним договором є право вимоги до боржників, де боржниками є фізичні особи. З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.3.1. договору про відступлення прав вимоги №20121206-Г від 06.12.2012 року Кредитор гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрах боржників.
Як зазначено в п. 2 даного договору, реєстр боржників - це погоджений сторонами список з переліком особистих даних боржників (ім'я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов'язань кожного з боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про боржника у разі їх наявності у кредитора, разом з додатком у електронному вигляді бази даних. Форма паперового реєстру наведена в додатку №2 до договору.
В п.6.2.3 договору про відступлення прав вимоги №20121206-Г від 06.12.2012 року вказано, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання даного договору та підписання акту приймання-передачі відповідного паперового реєстру боржників, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників, які перелічені у паперовому реєстрі боржників та щодо якого підписано акт приймання-передачі реєстру боржників, стосовно їх заборгованості.
В додатку №2 до договору про відступлення прав вимоги №20121206-Г від 06.12.2012 року міститься паперовий реєстр боржників до даного договору, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво» вказано як боржник за договором КР23603 від 04.10.2007 року.
Крім того, 06.12.2012 року був підписаний акт приймання-передачі реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №20121206-Г від 06.12.2012 року. В даному акті приймання-передачі зазначено, що кредитор (ПАТ "Фольксбанк") передав, а новий кредитор (ТзОВ "Компанія з управління активами «Проміколект Капітал»)прийняв реєстр боржників кредитора, складений згідно із додатком №2 до договору, в тому числі і по боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво» за договором КР23603 від 04.10.2007 року.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про те, що предметом договору відступлення права вимоги за даним договором є право вимоги до боржників, якими є виключно фізичні особи спростовується матеріалами справи.
Також в своїй апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво» зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що внаслідок уступлення прав вимоги кредитором було порушено права боржника в частині розкриття банківської таємниці. Дане твердження спростовується тим, що в п. 5.3.4 договору КР23603 від 04.10.2007 року вказано, що позичальник надає свою згоду банку надавати будь яку інформацію про себе та свої зобов'язання перед банком, що становить банківську таємницю в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність», у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, - банкам України, банкам нерезидентам, страховим компаніям, кредитним спілкам, а також вносити зазначену інформацію в електронні бази даних, які використовуються банком та вищевказаними особами. Крім того в п.3.1.(а) договору про відступлення прав вимоги №20121206-Г від 06.12.2012 року зазначено, що відповідно до законодавства кредитором, до передачі кредитних та інших наглядових справ новому кредитору, дотримано встановленого законодавством порядку розкриття банківської (комерційної) таємниці щодо боржників та їх операцій, необхідного для передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором. Тому колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про недоведеність та необґрунтованість даного твердження апелянта.
Доводи апелянта про те, що в останнього відсутні відомості щодо наявності у нового кредитора індивідуальної або генеральної ліцензії НБУ, колегія суддів не розцінює як такі, що мають значення для вирішення даного спору, оскільки такі є необгрунтованими та висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 07.11.2013 р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав її скасування немає. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво», Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ слід відмовити.
Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво», Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ б/н від 12.11.13 року - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.11.2013 року у справі №19/77 залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво» (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 14/63, Код ЄДРПОУ: 33213518) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 573, 50 грн. за наступними реквізитами: банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38007620, рахунок 31216206782006.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 06.12.2013 року
Головуючий суддя Юрченко Я.О
Суддя Давид Л.Л Суддя Данко Л.С.