04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" грудня 2013 р. Справа№ 927/867/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Суліма В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 - представник
від 3-ї особи:1 не з'явився
2 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2013 року по справі №927/867/13(суддя Романенко А.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
третя особа, 1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимальні Логістичні Системи"
третя особа, 2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Нокіан Шина"
про стягнення 25 322,82 грн.
Фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 25 322,82 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2013 року по справі №927/867/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_4 борг 24 766,43 грн. річних та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ФОП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позивних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято без повного з'ясування всіх обставин які суд визнав встановленими, суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, що привело до ухвалення судом незаконного та необґрунтованого рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та порує норми матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що відповідно до графи 6 міжнародного вантажної накладної №0327776 перевізник повинен був доставити вантаж за адресою: Київська область, Бориспільський район, с Мартусівка, вул. Мойсева, буд, 70 одержувач - ТОВ "Нокіан Шина". Вантаж було опломбовано пломбою відправника №10141632, про що зазначено у графі 22 міжнародної вантажної накладної №0327776. Під час розвантаження на склад за адресою: Київська область, м. Бровари, вул.. Кутузова, 134, а не у місці призначення, яке зазначене у вантажній накладній №0327776, та звіряння наявності товару, було виявлено нестачу. Відповідно до акту, товар знаходився в машині яка була опломбована пломбою №3887357, пломба неушкоджена. Приймання вантажу здійснювалось ТОВ "Міжнародна логістична Мережа" Київська область, м. Бровари, вул.. Кутузова, 134, яке відношення ця організація має до ТОВ "Нокіан Шина" судом не встановлено.
Згідно договору від 15.10.2012 водій отримав вантаж за адресою м. Всеволожськ, Ленінградської області, який був опломбований відправником, потім на митниці була накладена своя пломба, вантаж було доставлено з непошкодженою пломбою в м. Бровари, вул.. Кутузова, 134. Недостача вантажу сталась не з вини водія. Своїм рішенням суд позбавив відповідача можливості надати необхідні докази для послідуючого встановлення фактичних обставин справи і справедливого та неупередженого застосування законодавства що є порушенням прав відповідача.
Ухвалою від 26.09.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 29.10.2013 року о 12год.00 хв.
Ухвалою від 29.10.2013 року за справою № 927/867/13 розгляд справи відкладено на 19.11.2013року на 12 год. 20хв
Ухвалою від 19.11.2013 року відкладено розгляд справи на 03.12.2013 на 10 год. 50 хв.
Через відділ документального забезпечення 03.12.2013 року від позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
07.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи" (експедитор-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (експедитор-2) укладено договір товарного експедирування №2025, за умовами якого експедитор-1 доручив, а експедитор-2 прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажу на умовах, визначених договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи" 15.10.2012 подало ФОП ОСОБА_4 заявку №SD-111 на міжнародне перевезення автотранспортом за маршрутом Всеволожськ (Росія) - Київ (Україна).
З метою виконання договору від 07.05.2012 та заявки від 15.10.2012, позивач уклав з відповідачем договір б/н міжнародного перевезення вантажів від 15.10.2012.
Згідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Нормами ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а саме ст. 9 передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).
Положеннями ст. 1 конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 визначено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Відповідно п. 1.1 Договору від 15.10.2012 експедитор доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання щодо здійснення міжнародних автомобільних перевезень вантажів на умовах, вказаних в цьому договорі та згідно Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (надалі - Конвенція).
Згідно розділу 2 Договору встановлено, що експедитор надає перевізнику оригінал або факс-копію заявки на здійснення міжнародного перевезення вантажу не пізніше, ніж за 24 години до початку завантаження. Заявка вважається прийнятою до виконання після підписання її перевізником.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі Договору від 15.10.2012, ФОП ОСОБА_4 надала відповідачу заявку №157 на надання автомобільного транспорту за маршрутом Всеволожськ (Росія) - Київ (Україна); перевізник - ОСОБА_5; найменування вантажу - а/м шини легкові до 15т; автомобіль - Вольво, держ. № НОМЕР_1/НОМЕР_2; водій - ОСОБА_6; вартість фрахту - 11 000,00грн.
Відповідно до ст.4 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка і є міжнародним перевізним документом, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
З наданої міжнародної вантажної накладної №0327776, інвойс №201200000262 від 10.10.2012, вантаж (940 шин гумових для легкових автомобілів без упаковки) було завантажено в автомобіль Вольво, держ. № НОМЕР_1, причіп № НОМЕР_2 у м. Всеволожськ Ленінградської області, Росія, що підтверджується наявним на документах відбитком печатки відповідача.
У графі 6 міжнародної вантажної накладної №0327776 сторони погодили, що перевізник повинен був доставити вантаж за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд.70; одержувач - ТОВ "Нокіан Шина", вантаж було опломбовано пломбою відправника №10141632, про що зазначено у графі 22 міжнародної вантажної накладної №0327776.
Під час розвантаження у місці призначення та звіряння наявності товару, було виявлено нестачу 2 автошин 205/60R 16 96R Nordman RS XLXL, 40 автошин 225/65 R 17 106R NOKIAN HKPL R SUV XL, 4 автошин 255/50 R 19 107Т NOKIAN HKPL 7 SUV XL (шип), про що комісією у складі осіб, відповідальних за приймання товару: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складено акт №40 від 23.10.2012.
Відповідно до акту, товар знаходився в машині Вольво, державний номер НОМЕР_3/ НОМЕР_4. Машина опломбована пломбою №3887357. Пломба неушкоджена, вищевказаний акт містить підпис водія-експедитора ОСОБА_6, відмітка про складання акту нестачі №40 від 23.10.2012 наявна також у графі 24 міжнародної вантажної накладної №0327776, крім того, в графах 16 та 22 накладної №032776 наявні відбитки печатки відповідача та підпис водія відповідача - ОСОБА_6
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, вантажна накладна містить дані про характер вантажу, кількість вантажних місць, вагу вантажу.
В графі 6 накладної №032776 зазначено: "знаки та номери" - 940; "кількість місць" - без упаковки; "рід пакування" - 40111000002 40111000009; "найменування вантажу" - шины резиновые новые для легковых автомобилей 940шт.
Приймаючи вантаж, перевізник перевіряє вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерацію, зовнішній стан вантажу та його упаковки. Якщо перевізник не має можливості перевірити вірність записів в накладній, він повинен зробити застереження у вантажній накладній ( ст. 8 Конвенції)
Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії накладної, міжнародна вантажна накладна №032776 не містить жодних записів перевізника щодо неможливості перевірки вірності записів у накладній.
Положеннями ч. 2 ст.9 Конвенції передбачено, що якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведене протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній,таким чином, презюмується прийняття до перевезення вантажу в належній кількості відповідно до даних, зазначених у міжнародній вантажній накладній.
Пунктами 3.1.-3.1.4. Договору сторони погодили, що перевізник зобов'язаний забезпечити подачу придатного для перевезення транспортного засобу; контролювати правильність завантаження, розміщення і укріплення вантажу, відповідність прийнятих вантажних місць до вказаних в транспортних документах. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж у встановлені строки до місця призначення і видати його вантажоотримувачу, а також виконувати умови перевезення, вказані в заявці №157 від 15.10.2012, за якою водій зобов'язаний бути присутнім при завантаженні/розвантаженні та прийняти/здати вантаж за кількістю місць, вказаних в CMR та TTH. Водій зобов'язаний приймати і ставити підпис за продукцію без зовнішніх пошкоджень. Відповідальність за прийнятий до перевезення вантаж несе водій.
Договором передбачено (п. 6.1.), що перевізник та експедитор, у випадку невиконання або неналежного виконання умов організації та виконання перевезень несуть взаємну відповідальність у відповідності до положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів та даного договору, у випадку втрати вантажу або його псування з вини перевізника, перевізник відшкодовує експедитору понесені збитки в порядку і розмірі, передбачених ст. 23 Конвенції,
Пунктом 1 ст.17 Конвенції передбачено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
Відповідно п.2 ст.17 Конвенції перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.
У відповідності до п. 1 ст.18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законом передбачено презумпцію вини перевізника при порушенні вимог про збереження ввіреного вантажу.
Зважаючи, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів, що нестача вантажу сталась не з його вини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач має відшкодувати повну вартість втраченого майна.
28.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи" направило Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 претензію № 006 з вимогою сплатити вартість прийнятого до перевезення і недоставленого вантажу в розмірі 2 390,82 євро, що еквівалентно 24 766,43 грн. по курсу НБУ на день відвантаження товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивач задовольнив пред'явлену претензію та перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи" 24 768,43грн, що підтверджується випискою ПАТ ВіЕйБі Банк" по розрахунковому рахунку позивача.
Положеннями ст.932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.
У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач як експедитор за договором №2025 від 07.05.2012, залучив до виконання своїх обов'язків Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 шляхом укладання з нею договір міжнародного перевезення вантажів від 15.10.2012, несе відповідальність перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи" за порушення зобов'язання за договором від 05.07.2012.
Зважаючи, що позивач на виконання умов договору №2025 від 07.05.2012 відшкодував Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимальні логістичні системи" збитки у розмірі вартості втраченого вантажу, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як перевізника за договором б/н від 15.10.2012 в силу приписів ст. ст. 924, 1191 Цивільного кодексу України.
22.01.2013 позивач направив Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 претензію, в якій просив сплатити вартість втраченого вантажу у розмірі 24 766,43грн., однак відповідач вимоги зазначеної претензії не виконав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами встановлено факт втрати вантажу в сумі 24 766,43грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість втраченого вантажу в сумі 24 766,43грн.
Крім того, вимоги про стягнення 5 % річних в сумі 556,39 грн. є також обґрунтованими, оскільки їх стягнення передбачене п. 1 ст. 27 Конвенції.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.08.2013 року по справі №927/867/13 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області 29.08.2013 у справа № 927/867/13 - без змін.
2. Матеріали справи № 927/867/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Л.О. Рєпіна
В.В. Сулім