73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
03 грудня 2013 р. Справа № 923/470/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К", м.Каховка Херсонської області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спортсервіс і К", м.Каховка Херсонської області
про визнання недійсним договору оренди,
за участю представників
позивача: Баленко В.С., за довіреністю; Карасевич А.О., за адвокатським свідоцтвом;
відповідача: не прибув
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна виробничо-технічного призначення від 24.12.2012 р., за юридичною адресою: Херсонська область, м.Каховка, Семенівське шосе, будинок 3 укладений між ТОВ "Виробничо-комерційною фірмою "Спортсервіс і К" та ТОВ "АСТОР І К".
Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.06.2013 року по справі №923/470/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року, - відмовлено в задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України по даній справі від 01.10.2013 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 17.06.2013 року скасовано та справу направлено на новий розгляд.
Представники позивача в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
24 грудня 2012 року сторонами укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна виробничо-технічного призначення, загальною площею 156,5 кв.м., а саме 67/100 часток комплексу об'єкту нерухомості, який знаходиться за юридичною адресою: Херсонська область, м. Каховка, Семенівське шосе, будинок 3, за яким орендодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" (надалі за текстом Позивач) а орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спортсервіс і К" (надалі за текстом Відповідач) (надалі за текстом - Договір). Даний договір був укладений строком на 2 роки 11 місяців.
Згідно умов п. 1 Договору орендодавець приймає на себе зобов'язання передати індивідуально визначене (нерухоме) майно виробничо-технічного призначення площею 156,5 кв.м. в оренду, а орендатор зобов'язується прийняти Майно, яке належить Позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2011року. Одночасно орендарю, у відповідності до п. 1.5 Договору, надається право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкти оренди, а також право користування прилеглою до орендованого майна земельною ділянкою, необхідною для досягнення мети Відповідача.
З боку орендодавця в пункті Договору, місцезнаходження та реквізити Сторін, міститься підпис Макарова Г.В. з боку орендаря Волосковця Л.Й.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не
заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим
правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права
власності не встановлена судом.
Враховуючи вимоги наведеної статті, вбачається що товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОР І К" є власником наданого в оренду майна, на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2011 року.
На час укладання Договору, станом на 24.12.2012 рік, в управлінському апараті Позивача відбулися зміни керівника, а саме була проведена заміна директора, припинені повноваження Суріна Євгена Вікторовича в якості директора та призначено на посаду директора Макарова Геннадія Володимировича рішенням загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "АСТОР І К" від 16.11.2012 року, оформленим протоколом № 4.
28 січня 2013 року рішенням господарського суду Херсонської області, по справі № 923/73/13-г, позов було задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "АСТОР І К" від 16.11.2012 року, оформлене протоколом № 4, про припинення повноважень директора Суріна Є.В. та обрання директором ТОВ "АСТОР І К" Макарова Г.В. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. залишено вказане рішення господарського суду Херсонської області без змін. Касаційною інстанцією вищезазначені судові рішення скасовано та справу направлено на новий розгляд. 26 вересня 2013 року господарським судом Херсонської області по справі № 923/73/13-г, позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "АСТОР І К" від 16.11.2012 року, оформлене протоколом № 4, про припинення повноважень директора Суріна Є.В. та обрання директором ТОВ "АСТОР І К" Макарова Г.В.
Випискою з Єдиного державного реєстру серїї АА № 930823 від 21.12.12 р. та статутними документами позивача підтверджується той факт, що на час підписання спірного договору директором ТОВ "Астор і К" був Макаров Г.В., який і підписав спірний договір, не маючи при цьому будь-яких обмежень повноважень щодо представництва юридичної особи - позивача.
Оцінюючи вищевказане за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з іншими доказами стосовно спірного питання, суд бере до уваги, що згідно ст. 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання, а витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб -підприємців з відомостями про Макарова Г.В. як керівника ТОВ "Астор і К" відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не має для суду заздалегідь встановленої сили.
05.03.2013 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області винесено рішення про незаконне звільнення та поновлення Суріна Є.В. на посаді директора ТОВ "АСТОР І К" з 16 листопада 2012 року.
Безпосередньо недійсність правочинів встановлена, серед інших норм, положеннями статей 215 та 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 215 визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В свою чергу, статтею 203 передбачено фактичні загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатнх дітей.
В даному випадку позивач в доповненнях до позову від 03.12.2013 року наполягає на тому, що договір оренди від 24.12.2012 р. не відповідає положенням частини 2 статті 203 ЦК України, а саме - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Безпосередньо поняття та характеристики цивільної дієздатності юридичної особи наведені в статті 92 ЦК України, за якою юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інетерсах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Поряд з цим, статтею 241 того ж кодексу передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Отже у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Такий висновок також кореспондується з правовою позицією Верховного суду України, висловленою в пункті 42 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008 року. Судом також зазначено, що це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 року.
В даному випадку, враховуючи рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 05.03.2013 року по справі №2113/6297/12 (2/658/88/2013), суд дійшов висновку, що Макаров Г.В. діяв взагалі без належних на то повноважень від імені товариства.
За таких обставин Макаров Г.В. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому не мав права укладати договір оренди від 24.12.2012 року від імені ТОВ «АСТОР І К», у зв'язку з чим вищевказана угода є недійсною на підставі частини 2 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. №13-рп/2000.
Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру»; дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, що є адвокатом, визначено в ст.2 Закону України «Про адвокатуру» наступним чином: адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування в якості судових витрат лише коштів, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвокатам, а не будь-яким представникам.
Суд відхиляє клопотання позивача від 03.12.2013 р. про винесення окремої ухвали та відсторонення від ведення даної справи адвоката Мовчан Вадими Олексійовича, оскільки вважає, що відповідні питання повинні вирішуватись кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір та витрати на послуги адвоката) покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна виробничо-технічного призначення за юридичною адресою: Херсонська область, м.Каховка, Семенівське шосе, будинок 3, укладений між ТОВ «Виробничо-комерційною фірмою «Спорствервіс і К» та ТОВ «АСТОР І К ».
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Спортсервіс і К» (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.К.Маркса, буд.138, к.5, р/р 26009503999, ХФ АБ «Кредитпромбанк», МФО 352651, код ЄДРПОУ 24752408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР І К» (74800, Херсонська область, м.Каховка, Семенівське шосе, буд.3, р/р 26001219800103 ХФ АБ «Кредитпромбанк», МФО 352651, код ЄДРПОУ 37431618) 1147,00 грн. судового збору та 30000,00 грн. в якості витрат на послуги адвоката.
Повне рішення складено "09" грудня 2013 р.
Суддя В.В.Людоговська