27 листопада 2013 р.Справа № 2-а-553/10/1505
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Гукаленко Олександр Олегович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеського обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити вчинити певні дії, -
09.11.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати незаконними дії з відмови у проведенні за період з 31 липня 2002 року перерахунку пенсії з щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за період з 31 липня 2002 року з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим; зобов'язати провести перерахунок призначеної пенсії за період з 31 липня 2002 року з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та інвалідів 2-ої групи, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та з 01 січня 2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим; зобов'язати при розрахунку призначеної позивачу пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та інвалідів 2-ої групи, керуватися розміром мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законами України, та сплачувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
05.04.2011 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилався на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року та прийняття нової, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, інвалідом 2 групи, та відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 від 08.10.2002 року (а.с. 7) та не заперечується відповідачем.
ОСОБА_2 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В свою чергу, позивачеві виплачується підвищення до пенсії та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Слід звернути увагу на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги за період з 31.07.2002 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час подачі позову) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Посилання позивача на вимоги ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є необґрунтованими, оскільки право на зазначені у Законі виплати виникає у особи лише у випадку нарахування доходів, але затримки у їх виплаті. В даному випадку положення вказаної статті не можуть бути застосовані, оскільки зазначений дохід позивачу не був нарахований.
Зважаючи на зазначене та на те, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав лише 09.11.2009 року, адміністративний позов, відповідно до ст. 100 КАС України, підлягає залишенню без розгляду за період з 31.07.2002 року по 08.11.2008 року, у зв'язку з пропуском річного строку звернення до суду.
Що стосується позовних вимог в межах строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Так, однією з вимог ОСОБА_2 було зобов'язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та інвалідів 2-ої групи, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Внесені до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, а тому не можуть прийматися до уваги.
Таким чином, позивач має право на отримання додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком як інвалід 2 групи, інвалідність якого наступила в результаті участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В свою чергу посилання відповідача на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розміру пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ст. 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, передбаченої вказаним Законом провадився виходячи із розміру 19 грн. 91 коп. на думку колегії суддів також є необґрунтованим, оскільки виходячи з засад пріоритетності, застосуванню підлягає нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу, яким в даному випадку є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також, слід зазначити, що при обчисленні додаткової пенсії згідно положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за основу береться розмір мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою.
Тому розмір додаткової пенсії позивачу повинен нараховуватись виходячи з вказаних розмірів прожиткового мінімуму.
Що стосується вимог ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ої групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, слід зазначити наступне:
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються, зокрема, інвалідам II групи - у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дана норма набрала чинності з 01.01.2006 року та є чинною на час винесення рішення судом апеляційної інстанції.
Як зазначає відповідач в своїх запереченнях, ОСОБА_2 отримує підвищення до пенсії у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до ст. 13 вищезазначеного Закону.
Крім того слід звернути увагу на те, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії виступає не мінімальна пенсія за віком, як про це зазначає позивач, а саме прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачу на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 вересня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 09.11.2008 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.11.2008 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 31.07.2002 року по 08.11.2008 року залишити без розгляду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В.Бойко
Суддя: Т.М.Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв