04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"03" грудня 2013 р. Справа№ 910/15401/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Суліма В.В.
За участі представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі № 910/15401/13 (суддя: Котков О.В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «АТЕК»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління»
про визнання права власності на майно.
Закрите акціонерне товариство «АТЕК» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» про визнання права власності на майно.
09.08.2013 року Закрите акціонерного товариства «АТЕК» подало до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі № 910/15401/13 заяву Закритого акціонерного товариства «АТЕК» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі № 910/15401/13.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.11.2013 року.
19.11.2013 року представники сторін в судове засідання не з'явились з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 03.12.2013 року.
В судове засідання 03.12.2013 року повноважні представники сторін повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а позивачем не доведено наявність дійсно існуючих підстав для забезпечення позову, і тому підлягає скасуванню.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року має бути залишена без змін, виходячи з наступного.
09.08.2013 року Закрите акціонерного товариства «АТЕК» подало до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій просило винести ухвалу про забезпечення позову шляхом:
- накладання арешту на нерухоме майно, а саме: на нежилу будівлю загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. «А»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а та зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13);
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) вчиняти дії щодо відчуження нежилої будівлі загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а.
Вище зазначена заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року порушено провадження у справі № 15/181-б про банкрутство ЗАТ «АТЕК» і в процесі виконання Косякевичем С.О. обов'язків В.о. керівника, розпорядника майна ЗАТ «АТЕК» стало відомо, що право власності на нерухоме майно, єдиним власником якого є позивач, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а зареєстроване за TOB «Інвестиції в нерухомість та управління».
Зокрема позивач вказує, що Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» установлено мораторій на відчуження гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування Закону.
Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.
Також, позивач зазначає, що на балансі ЗАТ «АТЕК» спірне нерухоме майно значиться як гуртожиток (інв. № 9894262, рік введення в експлуатацію 03.1969, залишкова вартість 199 624,14 грн., площа 3 429,30 м2), в той час як за TOB «Інвестиції в нерухомість та управління» це майно зареєстроване як нежила будівля загальною площею З 429,30 кв.м. (літ. «А»), тому, на думку позивача, існує реальна загроза того, що спірне майно може бути реалізовано TOB «Інвестиції в нерухомість та управління» на користь третіх осіб.
Згідно з ст.ст. 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.
За приписами п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладення арешту у даному випадку на майно та заборона на вчинення дій щодо його відчуження, що належить ЗАТ «АТЕК», визнання права на яке є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд виходить з того, що в разі задоволення позову, відчуження відповідачем спірного майна може спричинити неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, а з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме: на нежилу будівлю загальною площею 3 429,30 кв.м. (літ. «А»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а та зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» (ЄДРПОУ 37189400, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) та заборону вчиняти дії щодо відчуження цього майна.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції в нерухомість та управління» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі № 910/15401/13 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/15401/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Л.О. Рєпіна
В.В. Сулім