Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
16.04.2009
Справа №2-27/7371-2007А
За позовом - ДП «Керченський морський торговельний порт», (98312, вул. Кірова 28, м. Керч).
До відповідача - ДПІ в м. Керчі в АР Крим (98312, м. Керч, вул..Борзенко 40).
Про скасування податкового повідомлення-рішення.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Пономаренко Н. О.
представники:
Від позивача - Климачева, дор. у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Експерт - не з'явився.
Сутність спору:
ДП «Керченський морський торговельний порт», (98312, вул. Кірова 28, м. Керч) звернулось до Господарського суду АРК до відповідача - ДПІ в м. Керчі в АР Крим (98312, м. Керч, вул..Борзенко 40) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №000250231/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн., прийняте ДПІ в м. Керч в АР Крим на підставі акта перевірки №667/23-1/01125554 від 20.10.06р.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно та без врахування всіх обставин по справі донарахував податок на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та нарахував штрафні санкції у розмірі 45 751,50 грн. за спірним податковим повідомленням - рішенням.
Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.
Судом було встановлено, що на розгляді господарського суду АР Крим знаходилася справа №2-11/7187-2007А за позовом ДП «Керченський морський торговельний порт» до ДПІ в м. Керч про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0002512301/3 від 04.05.2007 р. в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 2906654,00 грн. та частині нарахування штрафних ( фінансових ) санкцій у розмірі 1453327,00 грн., а всього на суму 4359981,00 грн., при цьому вказане податкове повідомлення - рішення було прийняте на підставі того ж акту перевірку, що і податкове повідомлення - рішення №000250231/3 від 04.05.07р. Ухвалою ГС АР Крим від 05.07.2007 р. провадження по даній справі було зупинено в зв'язку з призначення судово - бухгалтерської експертизи. На вирішення експертизи було поставлено наступне питання: чи відповідають висновки, вказані в акті перевірки ДПІ в м. Керч №667/23-1/01125554 від 20.10.06р. первинним документам бухгалтерського і податкового обліку ДП «Керченський морський торговельний порт».
Позивач і відповідач заявили клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи №2-11/7187-2007А.
Ухвалою від 05.07.07р. провадження по справі №2-11/7371-2007А було зупинено до розгляду ГС АРК справи №2-11/7187-2007А.
Ухвалою Голови Господарського суду АРК Луцяк М. І. від 11.03.2008 р. залучено до розгляду справи №2-11/7371-2007А замість судді ГС АРК Цикуренко А.С. суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/7371-2007А. Крім того встановлено, що справа №2-11/7187-2007А передана до провадження суді Медведчук О. Л. Таким чином, суд встановив що немає підстав для поновлення провадження по даній справі №2-27/7371-2007А, так як не прийняте рішення по справі №2-26/7187-07А.
Ухвалою ГС АР Крим від 26.03.2008 р. справа №2-27/7371-2007А була прийнята до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.
11 грудня 2008р. на адресу суду поступила заява ДП «Керченський морський торговельний порт», у якій повідомляє, що постановою ГС АРК від 02.07.2008р. по справі № 2-26/7187-2007А позов ДП «Керченський морський торговельний порт» було задоволено, ухвалою САГС від 02.12.2008р. по справі № 2-26/7187-2007А постанову ГС АРК від 02.07.2008р. залишено без змін.
Беручи до уваги , що підстави які слугували для зупинення провадження по справі відпали, суд ухвалою від 23.12.2008 р. поновив провадження по справі.
Позивач заявою від 16.04.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Також в судовому засіданні, що відбулося 16.04.2009 р., позивач усно уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Відповідач та експерт явку представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача та експерта не перешкоджає розгляду спору по суті, а в матеріалах справи достатньо доказів для винесення рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
В період з 06.09.2006 р. по 20.10.2006 р. посадовими особами ДПІ в м. Керч АР Крим було проведено виїзну планову перевірку з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.
По результатам перевірки було складено акт №667/23-1/01125554 від 20.10.06р.
В ході проведення перевірки перевіряючими було встановлено порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого була занижена сума оподаткованого прибутку за 2005 р. на суму 402207,00 грн., за 1 півріччя 2006 р. на суму 75396,00 грн. Сума заниження податку на прибуток, за думкою відповідача, склала за 2005 р. - 100477,00 грн., за 1 півріччя 2006 р. - 18849,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення - рішення №0002502301/0 від 03.11.2006 р., відповідно до якого було донараховано податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 119326,00 грн. і нараховано штрафні санкції у розмірі 59663,00 грн.
Позивач визнав нараховане податкове забовязання по податку на прибуток лише в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 13766,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6920,50 грн. та сплатив їх до бюджету України.
Однак податкове повідомлення - рішення №0002502301/0 від 03.11.2006 р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 52742,50 грн., позивач, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181, оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання до відповідача адміністративної скарги вих.. №б/4956 від 13.11.2006 р.
ДПІ в м. Керч рішенням від 04.12.2006 р. №7380/10/25-0 про результати розгляду первинної скарги прийняте податкове повідомлення - рішення №0002502301/0 від 03.11.2006 р. було скасоване в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6991,00 грн., а скаргу задоволено частково в частині скасованих штрафних санкцій.
Також по результатам розгляду скарги було винесено податкове повідомлення - рішення №0002502301/1 від 04.12.2006 р., відповідно до якого було донараховано податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 119326,00 грн. і нараховано штрафні санкції у розмірі 52672,00 грн.
Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою №б/5467 від 14.12.2006 р. до ДПА в АР Крим, відповідно до якої просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0002502301/1 від 04.12.2006 р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45751,50 грн.
ДПА в АР Крим рішенням від 13.02.2007 р. №332/10/25-021 про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Керч №0002502301/1 від 04.12.2006 р., прийняте по результатам розгляду первинної скарги.
Також по результатам розгляду повторної скарги було винесено наступне податкове повідомлення - рішення №0002502301/2 від 20.02.2007 р., відповідно до якого було донараховано податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 119326,00 грн. і нараховано штрафні санкції у розмірі 52672,00 грн.
Не погодившись з вказаним, позивач звернувся зі скаргою від 23.02.2007 р. вих..№Юр/1168 до ДПА України.
Рішенням ДПА України від 27.04.2007 р. №4147/6/25-0115 вказана скарга позивача була залишена без задоволення.
Також було винесено податкове повідомлення - рішення №0002502301/3 від 04.05.07р. про донарахування податку на прибуток у розмірі 119 326,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 52672,00 грн.
При таких обставинах, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом було встановлено, що на ДП «Керченський морський торговельний порт» 28.01.2005 р. було укладено колективний договір.
Відповідно до п. 5.11 вказаного колективного договору зазначено про те, що у разі наявності коштів необхідно організовувати туристичні поїздки на пільгових умовах за рахунок коштів порту і профкому у якості міри заохочення робітників за трудові успіхи.
Відповідно до п. 5.15 вказаного колективного договору передбачена організація відпочинку робітників та членів їх сімей на базі відпочинку «Два моря» у кількості 2000 чоловік. Строк - червень - вересень.
06.06.2005 р. начальником позивача гр. Котовським А. В. було підписано наказ №417 -А. відповідно до якого було затверджено та введено у дію з 15.06.2005 р. вільний тариф вартості проїзду на базу відпочинку «два моря» для сторонніх організацій і не робітників порту, що не мають пільг, відповідно до колективного договору. При цьому вартість квитків для робітників порту затверджена у розмірі 8,24 грн., а для сторонніх пасажирів у розмірі 13,00 грн.
Згідно п. 1.20.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Відповідно із п. 1.20.2 цього закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що при постачанні одного і того ж товару, умови постачання можуть бути різні, тому звичайна ціна одного і того ж товару (робіт, послуг) залежно від об'єктивних факторів, вказаних в п. 1.20.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-вр, може бути різною, але повинна бути обґрунтована. Проте, що звичайна ціна, залежно від об'єктивних факторів, може бути різною, зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006р., де вказано, що місцевим судом не взята до уваги та обставина, що на момент продажу товарів на ВАТ “Є”були встановлені і діяли ціни, затверджені наказом по товариству №106 від 20.03.2003р., у якому визначені залежно від об'єму товарної партії, умов оплати і транспортування різні ціни на продукцію “кожух”і невраховані приписи п.п.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Аналогічна позиція наведена у постанові Вищого адміністративного суду України від 22.04.04р. у справі № 23/13-04-453.
Державним підприємством Керченський морський торговий порт ціна реалізації квитків для працівників підприємства обґрунтована калькуляцією вартості перевезення пасажирів т/х “АРГУС”на базу відпочинку “Два моря” на 2005р., наказом № 417-а від 06.06.2005р., затвердженим начальником ГП Керченський морський торговий порт, а також колективним договором.
Відповідно до п. 1.20.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
В акті перевірки не міститься інформації про проведення даної процедури.
Згідно п. 1.20.10 вказаного закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
П. 4.3.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
Доказів заниження позивачем вартості квитків до матеріалів справи не надано, у зв'язку із чим суд робить висновок про те, що ДПІ у м. Керч було протиправно не враховано положення п. 1.20.8, п. 1.20.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. 4.3.1; 4.3.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Також судом було встановлено, що 25.11.2004 р. між позивачем по справі ( виконавець ) і риболовецьким колгоспом «Ім.. Первого Мая» ( замовник ) було укладено договір №145/ПФ/04 про забезпечення замовника послугами портового флоту виконавця ( тобто позивача по справі ).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору на підставі заявок замовника позивач ( виконавець ) забовязався надати наступні платні послуги, а саме: буксувальне обслуговування, послуги лоцманського судна; послуги плавкрану та таке інше.
Судом встановлено, що 22.02.2005 р. позивачу по справі надійшла заявка від замовника на виділення плавкрану ПК - 80 для підйому судна класу СЧС.
Позивач по справі листом від 24.02.2005 р. звернувся до ТОВ «Інтерклуб - ЛТД» з проханням надати буксир «Криптон» для виконання рятувальних та підйомних робіт в Азовському морі. Вартість послуг ТОВ «Інтерклуб - ЛТД» склала 105120,00 грн. Фактичне надання послуг ТОВ «Інтерклуб - ЛТД» позивачу підтверджується актом №5 приймання - передачі робіт від 28.02.2005 р., що був підписаний сторонами. Крім того, надання послуг ТОВ «Інтерклуб - ЛТД» позивачу, як залученим третьою особою, при наданні послуг риболовецькому колгоспу «Ім.. Первого Мая», підтверджується записами в судовому журналі №98.
Також судом встановлено, що в подальшому 12.07.2005 р. між позивачем по справі і риболовецьким колгоспом «Ім.. Первого Мая» було укладено мирову угоду, відповідно до п. 1 якої в зв'язку з неможливістю виконання портом договору №145/ПФ/04 , послуги порту, пов'язані з наданням плавкрану ПК -80 для підйому судна замовника, підлягають сплаті рибколгоспом у розумному розмірі, що відповідає п. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 вказаної мирової угоди під розумною платою розуміється сума у розмірі 82205,28 грн., що була виставлена позивачем по справі по рахунку №1526 від 22.02.2005 р. і сплачена рибколгоспом у повному розмірі.
Відповідно до п. 3 вказаної мирової угоди позивач відкликав рахунки №1533 від 18.03.2005р. на суму 139227,89 грн. і №1599 від 27.04.2005 р. на суму 175930,84 грн. і забовязався не представляти їх в подальшому, а рибколгосп відкликав претензію від 29.06.2005 р. №359. Вказана мирову угода також підтверджує фактичне проведення робіт в рамках господарської діяльності і їх часткову сплату замовником виконавцю.
Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлено, що позивач при проведенні вищевказаних рятувальних робіт у рамках власної господарської діяльності, отримав від риболовецького колгоспу «Ім.. Первого Мая» 82205,28 грн., а сплатив від ТОВ «Інтерклуб - ЛТД» 105120,00 грн., тобто позивачем по справі було отримано збиток.
Згідно статтям 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.
Діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 Господарського кодексу України).
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та за метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства не випливає, що господарська діяльність підсумком якої є збиток, або неотримання очікуваного прибутку, не є господарською діяльністю у розумінні чинного законодавства.
Суд дійшов висновку, що безумовне отримання доходу не є визначальним критерієм здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.
Ст. 67 Конституції України передбачає сплату податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії
Відповідач правомірність винесення спірного податкового повідомлення - рішення в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн., належним чином не довів.
Відповідно до п. 11 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
У даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спір, який виник між сторонами по справі зачіпає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не бачить ніякої необхідності в опублікуванні результатів розгляду даної справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна і резолютивна частини проголошено 16.04.2009 р.
Постанова у повному обсязі складена 21.04.2009 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим №0002502301/3 від 04.05.07р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 105 560,00 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 45 751,50 грн., усього на суму 151 311, 50 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», 98312, вул. Кірова 28, м. Керч, ( ЄДРПОУ 01125554, банківські реквізити не відомі ) 3, 40 гривень судового збору
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.