Іменем України
"09" квітня 2009 р.
справа № 20-5/151-7/168-12/219-9/056
За позовом Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” в особі Структурного підрозділу -Будівельного управління № 44
до Відкритого акціонерного товариства „Севморзавод”
про стягнення заборгованості за договором підряду №32 від 16.06.2005 в сумі 174 424,98 грн., з яких: 92 074,80 грн. -основний борг, 8 627,28 грн. -неустойка у вигляді пені, 63 899,91 грн. -індекс інфляції, 9 822,99 грн. -3% річних,
суддя Рибіна С.А.,
Представники сторін
Від позивача -Філіпова Н.О., довіреність б/н від 12.01.2009, юрисконсульт 1 категорії;
Від відповідача -не з'явився;
Суть спору:
30.05.2006 Закрите акціонерне товариство „Севастопольстрой” в особі структурного підрозділу -Будівельного управління №44 звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” про стягнення заборгованості за договором підряду №32 від 16.06.2005 в сумі 106631,44 грн., з яких: 92074,80 грн. -основний борг, 8675,21 грн. -неустойка у вигляді пені, 4511,66 грн. -індекс інфляції, 1369,77 грн. -3% річних, з посиланням на статті 232, 317 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Заявами (вх.№29640, 29639) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінив суму позовних вимог у зв'язку зі зміною строків розрахунку пені та збитків від інфляції за період з 01.09.2005 по 28.02.2006, просить стягнути з відповідача 108 166,33 грн., з яких: 92 074,80 грн. -основний борг, 8 675,21 грн. -неустойка у вигляді пені, 6 046,55 грн. -індекс інфляції, 1 369,77 грн. -3% річних (т.1 арк.с.74-76).
25.10.2006 рішенням господарського суду міста Севастополя позов задоволено повністю, постановлено стягнути з ВАТ “СРК “Севморсудноремонт” на користь ЗАТ “Севастопольстрой” в особі структурного підрозділу “Будівельне управління №44” заборгованість в сумі 108166,33 грн., з яких: 92074,80 грн. основний борг, 8675,21 грн. -пеня, 6046,55 грн. -збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 1081,66 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.; стягнути з ЗАТ “Севастопольстрой” в особі структурного підрозділу “Будівельне управління № 44” в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 15,35 грн. (т.1 арк.с.81-82).
Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2007 по справі №20-5/151 рішення господарського суду міста Севастополя від 25.10.2006 скасовано, справу передано на новий розгляд (т.1 арк.с. 146-148).
Ухвалою суду від 26.04.2007 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіної Г.П. та присвоєно №2050/151-7/168 (т.1 арк.с.149-150).
Ухвалою суду від 12.06.2007 по справі призначено судову комплексну економіко-бухгалтерську та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (т.2 арк.с.14-16).
27.02.2008 (вх.№3689) справу повернено до господарського суду міста Севастополя з висновком судової будівельно-технічної експертизи №471 від 14.02.2008 (т.2 арк.с.37-40).
Ухвалою суду від 03.03.2008 провадження у справі поновлено, в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінено відповідача Відкрите акціонерне товариство „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” (т.2 арк.с.72-73).
Ухвалою суду від 03.04.2008 по справі призначено додаткову судову комплексну економіко-бухгалтерську та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (т.3 арк.с.37-40).
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №53 від 03.06.2008 справа №20-5/151-7/168 передана до провадження судді Харченко І.А.
Ухвалою від 06.06.2008 прийнято до провадження суддею Харченко І.А., з привласненням №20-5/151-7/168-12/219.
13.01.2009 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла справа №20-5/151-7/168-12/219 з висновком судової будівельно-технічної експертизи №306 від 18.12.2008.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя №18 від 02.02.2009 справа №20-5/151-7/168-12/219 передана до провадження судді Рибіної С.А.
Ухвалою від 09.02.2009 справа №20-5/151-7/168-12/219 прийнята до провадження суддею Рибної С.А з привласненням №20-5/151-7/168-12/219-9/056, поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 26.02.2009 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство „Севморзавод”.
Заявою (вх.№2964 від 18.03.2009) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 174 424,98 грн., з яких: 92 074,80 грн. -основний борг, 8 627,28 грн. -неустойка у вигляді пені, 63 899,91 грн. -індекс інфляції, 9 822,99 грн. -3% річних (т.4 арк.с.30-32).
Ухвалою від 24.03.2009 виключено Відкрите акціонерне товариство „Севморзавод” з числа третіх осіб, замінено первісного відповідача Відкрите акціонерне товариство „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство „Севморзавод”.
Відповідач явку повноважних представників в останнє судове засідання не забезпечив, представник відповідача заявив клопотання (вх.№3805 від 08.04.2009) про відкладення розгляду справи на більш тривалий строк у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання по причині хвороби. Суд клопотання представника позивача залишив без задоволення.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позові вимоги визнав частково в сумі 48 752,60 грн. (т.4 арк.с.36), у задоволенні решти вимог просить відмовити.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника позивача, суд,
16.06.2005 між Будівельним управлінням № 44 Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” (Генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” (Замовник) був укладений договір підряду №32 на виконання загальнобудівельних робіт по реконструкції АБК ВАТ „СРК „Севморсудноремонт” (т.1. арк.с. 19-22).
Відповідно до пункту 1.2 договору Генпідрядник в межах договірної ціни виконує власними силами усі роботи з власних матеріалів та здає Замовнику об'єкт у строк, визначений даним договором.
Згідно пункту 2.6 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником по факту виконання робіт, відповідно до наданих Генпідрядником актів форми КБ-2, КБ-3 щомісячно на протязі 3 днів після підписання документів про виконані роботи.
Відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних сторонами, за червень, липень, серпень 2005 року вартість виконаних робіт склала 222 954,00 грн. (т. 1 арк.с.24, 26, 28).
Зобов'язання за договором відповідачем виконувались неналежним чином, оплата виконаних робіт здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 92 074,80 грн. Дану суму позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В актах виконаних робіт, підписаних обома сторонами, зазначені обсяги демонтажних та будівельно-монтажних робіт, а саме: демонтаж перегородок; демонтаж дерев'яного покриття полу; демонтаж заповнень дверних прорізів; демонтаж системи опалення, водопроводу, каналізації, кладка перегородок з цегли; устрій обмазувальної гідроізоляції; тинькування стін; устрій стяжки цементної; обличкування стін гипсокартопом; монтаж трубопроводів опалення та радіаторів; монтаж трубопроводів водопостачання та каналізації; електромонтажні роботи (т.2 арк.с. 109-112, 116-120, 122-131, 142-146, т.3 арк.с. 2-34).
Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №306 від 18.12.2008 експертом встановлено, що роботи, які зазначені в наданих на дослідження актах виконаних робіт, фактично виконані в повному обсязі, та встановлено, що у приміщені залишилися певні будівельні матеріалі: гипсокартон; профілі для монтажу гипсокартоиу; сухі суміші; плітка; сантехприбори та інше. Вартість цих матеріалів вказана в акті виконаних робіт за серпень 2005 року. Обсяги робіт, які зазначені в актах виконаних робіт форми КБ-2, відповідають фактично виконаним (т.3 арк.с.68-131).
Відповідно до пункту 2.2 договору договірна ціна будівельних робіт по цьому договору визначена згідно ДБН.Д.1.1-1-2000 та складає 384964 грн.
З матеріалів експертизи вбачається, що при вивченні локальних кошторисів № 3-1-1 та № 3-2-1 до договірної ціни експертом встановлено, що в кошторисі врахована середня заробітна плата в розмірі 1500грн., а також враховано коефіцієнт 1,2 до трудомісткості врахування впливу умов виконання робіт (т.3 арк.с.74).
Тобто збільшення вартості передбачених будівельних робіт було враховано в договірній ціні і узгоджено замовником та підрядником в момент укладення договору.
Не може бути прийняти судом довід відповідача, що застосування розміру середньої заробітної плати 1500,00 грн. та коефіцієнт 1,2 до трудомісткості суперечить нормам ДБН та листу Держбуду України №7/8-222 від 29.03.2005 з тих підстав, що дані нормативні документи регулюють відносини у сфері обігу бюджетних коштів, для інших власників, вони не є обов'язковими.
Враховуючи, що експертом підтверджений фактичний обсяг виконаних робіт, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 92074,80 грн.
Згідно пункту 4.5 договору у випадку порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% за кожну добу прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.
На підставі цих умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8627,28 грн.
Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 , пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд перевірив розрахунок пені, встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства та визнав вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9 822,99 грн. та інфляційне відшокудування в сумі 63 899,91 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочки виконання грошового зобов'язання боржник, прострочивши виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з індексом інфляції за час прострочи, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлено інший розмір процентів.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства та визнав вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного, вимоги позивача суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
До початку останнього судового засідання представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.
Відповідно до частин 1-3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи можуть вести свої справи в господарському суді через свої органи або через представників, повноваження яких підтверджуються довіреністю. Неможливість явки у судове засідання одного представника відповідача не позбавляє права відповідача забезпечити явку іншого представника, керівника або іншої особи, повноваження якої визначені установчими документами, або законодавством.
Крім того, відповідач висловив свої заперечення щодо позову як усно, так і письмово. Таким чином, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду спору.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 1744,25 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються на відповідача при задоволенні позовних вимог.
Згідно листа Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса (т.2 арк.с.36, т.3 арк.с.67) загальна вартість експертизи склала 3398,08 грн. Частково експертиза сплачена ВАТ „Севморзавод” в розмірі 1001,60 грн.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню решта -2396,48 грн.
Відповідно до частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем збільшена сума позовних вимог з 106631,44 грн. до 174424,98 грн., проте сума державного мита в розмірі 677,94 грн. позивачем недоплачена. В цьому розмірі сума підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету.
Керуючись статтями 46, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севморзавод” (99001 місто Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, ідентифікаційний код 14312370, поточні рахунки не відомі) на користь Закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” в особі структурного підрозділу “Будівельне управління №44” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, 50; 99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 78-а, ідентифікаційний код 01271379, п/р 260043217 в АППБ „Аваль” , МФО 324504) заборгованість в сумі 177 288,83 грн., з яких: 92 074,80 грн. -основний борг, 8 627,28 грн. -пеня, 63 899,91 грн. -індекс інфляції, 9 822,99 грн. -3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 1744,25 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., витрати на проведення судових експертиз в сумі 1001,60 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” в особі структурного підрозділу “Будівельне управління №44” (99007 м. Севастополь, вул. М. Музики, 50, ідентифікаційний код 01271379, п/р 260043217 в АППБ „Аваль” , МФО 324504) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 677,94 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.А. Рибіна
Рішення оформлено та підписано
у порядку ст. 84 ГПК України
17.04.2009.
1. ВАТ «Севморзавод»(99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)
2. СУ №44 ЗАТ «Севастопольстрой»(99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 78-а)
3. Справа