ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 4/167-6/377
30.03.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»
До Українського консорціуму «Екосорб»
Про зобов'язання здійснити зворотній викуп облігацій на суму 19866000 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від позивача Кириченко В.Г. (за дов.)
Від відповідача Скиба І.В. (за дов.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»до українського консорціуму «Екосорб»про зобов'язання відповідача здійснити зворотній викуп облігацій в кількості 1806 штук на суму 19866000 грн. за генеральним договором про співробітництво від 21.07.2006 р..
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Позивач зазначив, що 21.07.2006 р. між сторонами було укладено генеральний договір про співробітництво, за умовами якого останній продав позивачу 2560 облігацій за ціною 5000 грн. за кожну. Відповідно до п. 3.6 даного договору, у випадку нездійснення продажу облігацій покупцем третім особам протягом трьох місяців з моменту укладення договору купівлі-продажу облігацій, продавець зобов'язується здійснити зворотній викуп облігацій протягом 30 днів з моменту звернення покупця за ринковими цінами, які будуть діяти на момент викупу облігацій, але не менше ніж 6500 грн. за одну облігацію.
За твердженням позивача, нереалізованими залишились 1806 облігацій, ринкова вартість яких становить 11000 грн. за кожну, проте відповідач, у порушення умов договору, відмовився здійснити викуп за такою ціною.
Ухвалою суду (суддя Борисенко І.І.) від 13.04.2007 р. було порушено провадження у справі № 4/167.
Рішенням суду від 24.10.2007 р. позов було задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 р. дане рішення було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 15.04.2008 р. згадані постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого суду було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 12.07.2008 р. було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2008 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 р., рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2007, справу направлено на новий розгляд.
Однією з підстав для скасування рішення місцевого суду про задоволення позову стала неправомірність визначення ринкової вартості однієї облігації на рівні 11000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2008 справі було присвоєно номер 4/167-6/377 та призначено розгляд останнього на 15.09.2009 р..
Ухвалою суду від 29.09.2008 р. суд задовольнив клопотання позивача та призначив по справі судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі було зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Матеріали справи повернуто до суду з висновком експерта.
Ухвалою суду від 27.01.2009 р. провадження у справі було поновлено.
Представником позивача була подана заява, у якій він зазначив наступне. Відповідно до висновку комплексної експертизи, ринкова вартість однієї безпроцентної іменної облігації на сьогоднішній день становить 13080 грн., а сторони дійшли згоди, що зворотній викуп облігацій має проводитись за ринковими цінами, які будуть діяти на момент викупу облігацій, при цьому ціна за одну облігацію не може бути нижчою за 6500 грн. На даний час у позивача залишилось 1806 облігацій. У зв'язку з викладеним позивач просить зобов'язати відповідача здійснити зворотній викуп облігацій у кількості 1806 штук за 23622480 грн. (1806 шт. акцій х 13080 грн.) Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати за проведення експертизи).
Відповідач подав додаткові заперечення, зазначивши, що ціна облігацій, визначена у вересні 2008 року, не може бути ринковою вартістю останніх станом на березень 2009 року. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до умов генерального договору викуп цінних паперів має проводитись в порядку, обумовленому у Договорі зворотного викупу, проте позивач на такий договір не посилається та не надає доказів його укладання у 2008 чи 2009 роках.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотання про призначення додаткової експертизи, яке мотивоване наступним.
Спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу ринкової ціни таких облігацій, що має встановлюватись на час їх викупу.
Відповідно до 3.6 генерального договору про співробітництво, укладеного між сторонами, у випадку нездійснення продажу облігацій покупцем третім особам протягом трьох місяців з моменту укладення договору купівлі-продажу облігацій, форма якого передбачена у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною, продавець зобов'язується здійснити зворотній викуп облігацій протягом 30 календарних днів з моменту звернення покупця, за ринковими цінами, які будуть діяти на момент викупу облігацій, та в порядку, який буде обумовлений сторонами у договорі зворотного викупу.
11.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом № М-113/02 щодо укладання договору зворотного викупу цінних паперів (облігацій) відповідно до умов Генерального договору про співробітництво від 21.07.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, додавши договір зворотного викупу облігацій, підписаний та скріплений печаткою зі сторони позивача.
Відповідач листом від 06.03.2009 р. № 01/01-121 відмовився укладати запропонований договір та зазначив, що фактична ціна такої облігації у лютому 2009 р. становить 5000 грн. Крім того, у п. 3.6 Договору передбачалося, що ціною облігацій є ринкова ціна, яка буде діяти на момент їх викупу, позивачем запропоновано укласти договір зворотного викупу цінних паперів у лютому 2009 р., а ринкову ціну облігацій зазначено станом на вересень 2008 р..
На думку заявника клопотання, початком періоду, за який слід визначити ринкову вартість облігацій, є пропозиція позивача щодо укладення договору зворотного викупу облігацій, а саме: 11.02.2009 р..
Відповідач просить поставити на вирішення експерта наступне питання:
якою була ринкова вартість однієї безпроцентної іменної облігації, емітентом яких є Український консорціум «Екосорб», випущених однією серією «А», які згідно з генеральним договором про співробітництво від 21.07.2006 р. були продані відповідачем позивачу, станом на 11.02.2009 р.?
З огляду на викладене, оскільки для з'ясування даних обставин потрібні спеціальні знання, і вони можуть бути встановлені виключно шляхом проведення повторної судової експертизи, тобто допустимим доказом у даному випадку є висновок судових експертів, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити по справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Провадження по справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, підлягає зупиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 42, 79, 86 ГПК України, суд
1. Призначити по даній справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
2. На вирішення експертів поставити наступне питання:
Якою була ринкова вартість однієї безпроцентної іменної облігації, емітентом яких є Український консорціум «Екосорб», випущених однією серією «А», які згідно з генеральним договором про співробітництво від 21.07.2006 були продані відповідачем позивачу, станом на 11.02.2009 р.?
3. Направити в розпорядження експертів справу № 4/167-6/377.
4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача.
6. У зв'язку з призначенням судової експертизи зупинити провадження у справі № 4/167-6/377 до отримання висновку експерта.
Суддя С.А. Ковтун