Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
16.02.2009
Справа №2-19/5031-2007А
За позовом - Акціонерного товариства закритого типу «Пента», м.Сімферополь АР Крим
До відповідача - Державної податкової інспекції в м.Сімферополі, м.Сімферополь АР Крим
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Хлебнікова Н.С.
Від позивача - не з'явився
Від відповідачів - Жаворонкова Г.С., начальник юр.відділу, довіреність № 83/100 від 14.07.2008 року
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 18358/0/23-7 від 30.03.2007 року. Також позивач просив визнати дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі у частині зменшення відємного значення обєкта оподаткування АТЗТ «Пента» у сумі 6415526,0 грн. неправомівними, заборонити Державній податковій інспекції в м.Сімферополі зменшувати відємне значення обєкту оподаткування АТЗТ «Пента» у сумі 6415526,0 грн., дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі у частині збільшення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 641325,0 грн. неправомірними, заборонити Державній податковій інспекції в м.Сімферополі збільшувати на особистому рахунку АТЗТ «Пента» податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 641325,0 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що майно було отримано позивачем за договором позики.
Відповідач - Державна податкова інспекція в м.Сімферополі надала заперечення на висновок експерта, просила у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.07.2007 року провадження по справі було зупинено, призначено по справі судово-економічну експертизу, після проведення якої провадження по справі було відновлено.
У зв'язку з закінченням повноважень судді господарського суду Колосової А.Г. справа була передана на розгляд судді Мокрушина В.І.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд-
Акціонерне товариство закритого типу «Пента» (далі по тексту АТЗТ «Пента» - ідентифікаційний код № 22278173) зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.01.1994 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.16).
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.
Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
27.03.2007 року Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі було складено акт № 1999/23-7/22278173 про результати виїзної планової перевірки АТЗТ «Пента» - ідентифікаційний код № 22278173 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року до 30.09.2006 року (а.с.27-54).
30.03.2007 року Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі прийнято податкове повідомлення - рішення № 18358/0/23-7, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 286589,50 грн. (а.с.26). Податкове повідомлення - рішення прийнято з посиланням на п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181-III із змінами та доповненнями).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.07.2007 року провадження по справі було зупинено, призначено по справі судово-економічну експертизу (а.с.80).
Відповідно до висновків експерту № 55 від 30.10.2008 року наданими пенрвісними документами бухгалтерського обліку АТЗТ «Пента» - ідентифікаційний код № 22278173 завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не підтверджується (а.с.91-104).
Висновок експерта обгрунтований тим, що Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі при проведенні перевірки не були враховані договори позики, які були укладені АТЗТ «Пента» з третіми особами.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181-III із змінами та доповненнями) у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181-III із змінами та доповненнями) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Проте відповідачем не були враховані угоди позивача з третіми особами.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням того, що особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії, та того, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про його правомірні дії суд задовольняє позовні вимоги у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 18358/0/23-7 від 30.03.2007 року.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч.2 п.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням положень статей 11 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд вважає можливим для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополі № 18358/0/23-7 від 30.03.2007 року.
Що стосується позовних вимог про заборону Державній податковій інспекції в м.Сімферополі збільшувати на особистому рахунку АТЗТ «Пента» податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 641325,0 грн. суд зазначає наступне.
Збільшення на особистому рахунку АТЗТ «Пента» податкового зобов'язання з податку на прибуток може бути здійснено лише на підставі прийнятого рішення, тому позивачу необхідно оскаржувати саме прийняте рішення, а не забороняти відповідачу здійснювати які-небудь дії.
Зі змісту акту випливає, що які-небудь висновки щодо покладання на позивача обов'язків відповідачем не робились, дій по зменшенню від'ємного значення обєкта оподаткування відповідачем не здійснювалось.
Суд звертає увагу на те, що до суду можна звернутися за захистом порушеного права, тобто право повинно бути порушеним саме на момент звернення до суду, а не на майбутнє.
Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду (Постанова Верховного суду України від 13.07.2004 року у справі № 10/732 - опублікована у Віснику господарського судочинства № 5/2005).
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині позовних вимог.
Відповідно до п.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 оку за № 925/11205) акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 із змінами та доповненнями) акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Відповідно до п.4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 із змінами та доповненнями) податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Таким чином, рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій повинно бути прийнято керівником податкового органу протягом 10 робочих днів від дня складання акту перевірки.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд -
· Адміністративний позов задовольнити частково.
· Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 18358/0/23-7 Державної податкової інспекції в м.Сімферополі від 30.03.2007 року.
· В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова проголошена у судовому засіданні 16.02.2009 року у 12 год. 45 хв.
У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.