29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" лютого 2008 р. Справа №6/198-нА
за позовом Приватного підприємства "Тріада" с. Шаровечка Хмельницького району
до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Хмельницький
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 001242310/2/228 від 31.01.2007р., № 0001252310/2/229 від 31.01.2007р. , №0001242310/3 від 26.07.2007р. , №0001252310/3 від 26.07.2007р в частині донарахування податку на прибуток в сумі 331169грн. (339502грн.- 8333грн.) та штрафних санкцій в сумі 186362грн (190529,50грн. - 4167 грн. )
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники
Від позивача - Мруг О.Б.-представник за довіреністю № 202 від 02.11.2004р. , Столяр О.О. -представник за довіреністю від 10.04.2007р. , Митрофанова В.І. -представник за довіреністю від 10.04.2007р.
Від відповідача - Дєдушкін С.О. - представник за довіреністю № 1790/9/10-21 від 27.03.2007р. , Войт І.М. -представник за довіреністю № 2455/9/10-021 від 18.04.2007р.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Хмельницькому районі № 0001242310/2/228 від 31.01.2007р., № 0001252310/2/229 від 31.01.2007р. в частині донарахування ПП „ Тріада” податку на прибуток в сумі 331169грн. (339502грн.- 8333грн.) та штрафних санкцій в сумі 186362грн ( 190529,50грн. -4167грн. ).
17.07.2007р. позивачем подано уточнення позовних вимог , відповідно до ст. 51 КАСУ , позивач збільшує позовні вимоги та просить визнати протиправними та скасувати повторні податкові повідомлення-рішення №0001242310/3 від 26.07.2007р. , №0001252310/3 від 26.07.2007р , з тих же підстав , що і попередні.
Представники позивача в судовому засіданні та позивач у позовній заяві не погоджується із висновками податкового органу з приводу відображення в податковому обліку операцій з оренди резервуарів , мотивуючи тим, що бухгалтером підприємства помилково витрати по орендній платі не були включені у звітних періодах до складу валових витрат. Дана помилка була виявлена бухгалтером у 2 кварталі 2006року , про що складена бухгалтерська довідка. Відповідно до пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” вказані витрати були включені до складу валових витрат та відображені в Декларації за півріччя 2006року. В підтвердження зазначеного посилаються на картки по рахунку № 3771 по ВАТ „ Волочиське АТП-16837” та ТОВ „ Аксіома” за 2 квартал 2006року та Декларацію за півріччя 2006року. Стверджують, що зазначена обставина не була врахована перевіркою.
Позивач не погоджується з відповідачем, що ним невірно відображено в податковому та бухгалтерському обліку операції з повернення товарів від Шепетівського цукрового комбінату. Податковий облік вказаної операції проведено на підставі підпункту 5.9 та 5.10 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р. Повернені товари оприбутковуються в бухгалтерському обліку на відповідному рахунку, в даному випадку 281 та приймають участь у розрахунку приросту убутку балансової вартості запасів на підставі п.5.9 Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997р.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що в акті перевірки зазначені суми заниження валових доходів та завищення валових витрат, однак дані суми не підтверджені будь-якими доказами. Тобто, акцентує увагу суду, що акт відповідачем складено в порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327 . Враховуючи дане, зауваження перевіряючих викладені в акті перевірки в розділі 3.1.1 „ Валовий дохід” (стор.14-15 акту ) безпідставні та не підтверджені первинними документами.
Стосовно донарахування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 190529,50грн. ( визначена за результатами розгляду повторної скарги ДПА у Хмельницькій області) : по-перше , частина штрафних санкцій по податку на прибуток визнана підприємством та сплачена до бюджету; по-друге , із сумою 186362,50грн. не погоджується із огляду на те, що не погоджується із виявленими порушеннями.
Представники відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти позову заперечують повністю, посилаючись на те , що висновки перевірки сформовані на підставі первинних документів позивача та усних пояснень бухгалтера підчас перевірки. При цьому звертають увагу суду , що при формуванні витрат по орендній платі підприємство дотримується вимог пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств”, при цьому не враховуються вимоги пп..7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств”, тобто орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованої орендної плати за наслідками податкового періоду , в якому здійснюється таке нарахування підприємством. Підприємством операції по нарахуванню орендної плати за період з квітня по грудень 2005 відображені в квітні 2006р., а саме як витрати нараховані за відповідних звітний період -півріччя 2006року. Твердження позивача, що в декларації за півріччя 2006р. допущено описку , вважає безпідставним , оскільки помилка виправляється у формі корегування валових витрат, а саме відображення в рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів” декларації з податку на прибуток .
Також, перевіркою встановлено порушення при здійсненні операцій по придбанню, а в подальшому поверненню бензину (марки А-92 ) ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат”, зокрема підприємством відображено в рядку 04.1 „ витрати на придбання товарів ( робіт, послуг) декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2005року собівартість поверненого бензину в сумі 1387632грн., чим порушує п.5.10 ст.5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” , згідно якого у разі коли після продажу товарів ( робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості , включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, платник податку-продавець та платник податку -покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат у звітному періоді , в якому сталася така зміна суми компенсації.
Звертає увагу суду, що перевіркою , також, встановлено порушення підприємством п.4.1 ст.4 , пп..11.3.1 , п. 11.3 ст.11 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств”, тобто занижено валовий дохід за 1 квартал 2006рік на суму 6123грн., за перше півріччя 2006р. на суму 6276грн., що підтверджується розрахунком доходу від продажу товарів , робіт , послуг , наведений у додатку № 10 до акту перевірки та в додатку № 11. При порушенні пп.. 5.1 ст.5 , пп..11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством занижено валові витрати за 1 квартал 2006р на суму 36968грн., за півріччя 2006р. на суму 29018грн. , що підтверджується розрахунком витрат , наведеним в додатку № 16 до акту перевірки.
Враховуючи зазначене, просить в позові відмовити.
Крім того, відповідач повідомив суд, що згідно наказу Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 11.01.2007р. № р181501.13 проведено реорганізацію ДПІ у Хмельницькому районі м. Хмельницький та створено Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію м. Хмельницький , яка є правонаступницею ДПІ у Хмельницькому районі.
Відповідно до ст. 55 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір , суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії , вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника , обов'язкові для нього в такій мірі , у якій вони були обов'язкові для особи , яку він замінив.
За таких обставин, суд вважає за необхідне в порядку ст. 55 КАС України здійснити заміну відповідача -Державну податкову інспекцію у Хмельницькому районі м. Хмельницький - на правонаступника відповідача -Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію м. Хмельницький.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство „Тріада” с. Шаровечка Хмельницького як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване Хмельницькою райдержадміністрацією 05.11.1997 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 399, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області.
Між приватним підприємством „Тріада” як продавцем та ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” як покупцем було укладено договір купівлі-продажу товару №12 від 09.03.2005р. на умовах та у строки, передбачені даним договором. Вказаним договором (п.2.1 договору) сторони передбачили, що загальна вартість договору складає 1 229 920 грн., в тому числі 215 325 грн. ПДВ.
На виконання умов договору, позивач відвантажив ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” паливно-мастильні матеріали -бензин А-92 на загальну суму 1 735 999,99 грн., в тому числі 289 333,33 грн., що підтверджено видатковими накладними від 30.06.2005р. №РН-0001559 на суму 1 007 579,99 грн. ( в тому числі 167 930 грн. ПДВ), та №РН-0001560 на суму 728 420 грн. ( в тому числі 121403,33 грн. ПДВ).
Із матеріалів справи слідує, що розрахунки за придбаний бензин А-92 згідно видаткових накладних від 30.06.2005р. №РН-0001559, №РН-0001560 не здійснювались, проте вказаний бензин було повернено 05.07.2005р. згідно видаткової накладної №ВН-Л1208 із зазначенням умов продажу - повернення через Панасюка О.В. згідно довіреності серії ЯКУ №163564, платник та одержувач -ПП „Тріада”, вартість товару -на суму 1 446 666,66 грн. та ПДВ -в сумі 289333,33 грн., всього на загальну суму 1 735 999,99 грн.
Позивачем було зменшено валові доходи в липні 2005 року на 1 735 999,99 грн. проведені по бухгалтерському обліку (Дебет рахунку 704, Кредит рахунку 361) та повернення товару на суму 1 387 632,41 грн. відображено сторнуючою проводкою (Дебет рахунку 902, Кредит рахунку 281).
За результатами проведеної працівниками податкового органу перевірки складено акт №1090/230/21344933 від 12.10.2006р. „Про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „Тріада” за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2006р., яким встановлено, що позивачем в порушення п. 5.10 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати за 3 квартал 2005 року на 1 387 632 грн.
При цьому, вказаним актом встановлено, що позивачем проведено реалізацію ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” в червні 2005р. бензин А-92 в кількості 620000 тонн. , згідно податкових накладних від 30.06.2005р. №1559 на загальну суму 1 007 579,99 грн. ( в тому числі 167930 грн. ПДВ), та №1560 на загальну суму 728 420 грн. (в тому числі 121 403,33 грн. ПДВ), відображено по бухгалтерському обліку на суму 1 735 999,99 грн. (Дебет рахунку 361, Кредит рахунку 702). Перевіряючими встановлено, що в липні 2005 року ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” повертає вказаний товар, ПП „Тріада” виписує розрахунки коригування кількісних та вартісних показників від 05.07.2005р. №6 до податкової накладної від 30.06.2005р. №1559 та №7 до податкової накладної від 30.06.2005р. №1560.
Перевіркою встановлено, що ПП „Тріада” зменшує валові доходи в липні 2005 р. на 1 735 999,99 грн. та збільшує валові витрати на 1 387632,41 грн., так як вважає, що відбувається повторне придбання товару, хоча позивач ніяких витрат не поніс.
Таким чином, перевіряючими зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат за 2005 рік на суму 283 224 грн., оскільки воно не підтверджено документально та не проведено по бухгалтерському обліку, чим порушено вимоги п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” .
Згідно угоди №16 від 24.04.2002р., укладеної між позивачем та ВАТ „Волочиське АТП 16837”, останнє надає ПП „Тріада” в оренду резервуари (ємності) для зберігання паливно-мастильних матеріалів. ПП „Тріада” провело нарахування витрат по орендній платі по наданих послугах за період з квітня по грудень 2005р. в квітні 2006р., провело по бухгалтерському обліку (Дебет рахунку 93 Кредит рахунку 3771). Згідно актів здачі приймання-робіт (надання послуг) збільшує валові витрати за півріччя 2006 року на 407133 грн.
Крім того, ТОВ „Аксіома” на умовах оренди надавало ПП „Тріаді” резервуари (ємності) для зберігання паливно-мастильних матеріалів, при цьому останнім нараховано витрати по орендній платі за період з листопада по грудень 2005 року в січні 2006р. та проведено по бухгалтерському обліку (Дебет рахунку 93, Кредит рахунку 3772), відповідно позивач збільшив валові витрати за І квартал 2006 року на 50833,33 грн. згідно актів виконаних робіт по оренді ємкостей за листопад-грудень 2005р.
Оскільки витрати по орендній платі позивачем не були включені до складу валових витрат у відповідних звітних періодах, ці витрати були включені в Декларацію по податку на прибуток в ІІ кварталі 2006 р. згідно бухгалтерської довідки, картки по рахунку №3771 по ВАТ Волочиське АТП16837” та ТОВ „Аксіома”.
За наслідками проведеної перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.п.7.9.6 п. 7.9 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірно збільшено суму валових витрат на суму орендної плати за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, тому підприємством неправомірно занижено валові витрати: за півріччя 2005р. на 147128 грн., за 3 квартали 2005 р. на 297095 грн., за 2005 рік на 457967 грн. та завищено валові витрати за І квартал 2006 р. на 50834 грн., за півріччя 2006р. на 457967 грн.
Таким чином, перевіркою зроблено висновок про те, що внаслідок виявлених порушень вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем завищено податок на прибуток за півріччя 2005 р. в розмірі 8700 грн. та занижено податок на прибуток за 3 квартали 2005р. -на 330995 грн., за 2005 рік на 222822 грн., за 1 квартал 2006 р. на 16960 грн., за півріччя 2006р. на 116680 грн.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Хмельницькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242310/0 від 24.10.2006р. про визначення податкових зобов'язань на суму 339502 грн. податку на прибуток та суму 169751 грн. штрафних санкцій , всього на суму 509253грн.
За результатами адміністративного оскарження позивачу направлено податкове повідомлення-рішення №0001242310/1/795 від 24.11.2006р. про визначення податкових зобов'язань на загальну суму 509253 грн. по податку на прибуток та штрафним санкціям ( 339502грн. основного зобов'язання по податку на прибуток.
За результатами повторної скарги, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0001242310/2/228 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 509253грн., з яких сума 339502 грн. податку на прибуток та сума 169751 грн. штрафних санкцій, та №0001252310/2/229 від 31.01.2007р. про визначення позивачу суми 20778,50 грн. податкових зобов'язань ( штрафних санкцій по податку на прибуток ).
Крім того, податковим органом 26.07.2007р. винесені повторні податкові повідомлення-рішення №0001242310/3 про визначення податкових зобов'язань на суму 509253 грн. ( з яких сума 339502 грн. податку на прибуток та сума 169751 грн. штрафних санкцій, №0001252310/3 про визначення податкових зобов'язань на суму 20778,52 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток.
Позивач, з викладених у позовній заяві підстав, просить частково визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 001242310/2/228 від 31.01.2007р.( сума 331169грн. основного зобов'язання по податку на прибуток та штрафних санкцій в сумі 165583грн.50коп.) , № 0001252310/2/229 від 31.01.2007р.( сума 20778,50грн. штрафних санкцій), №0001242310/3 від 26.07.2007р. ( сума 331169грн. основного зобов'язання по податку на прибуток та штрафних санкцій в сумі 165583грн.50коп.), №0001252310/3 від 26.07.2007р.( сума 20778,50грн. штрафних санкцій), тобто в частині донарахування податку на прибуток в сумі 331169грн. (339502грн.- 8333грн.) та штрафних санкцій в сумі 186362 грн. (190529,50грн. (169751 грн. + 20778,52 грн. )-4167 грн.).
Ухвалою від 18.04.2007р. для вирішенням спірних питань щодо правильності нарахування відповідачем податкових зобов'язань у спірних повідомленнях-рішеннях, за поданим позивачем клопотанням ухвалою було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. У зв'язку з призначенням експертизи, ухвалою від 18.04.2007р. провадження у справі було зупинено.
У зв'язку із проведенням експертного дослідження та поверненням матеріалів справи №6/198-НА на адресу суду, ухвалою від 06.12.2007р. провадження у даній справі поновлено та призначено до слухання в судовому засіданні із викликом сторін.
Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
1. Відповідно до п.5.1.ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283 від 22.05.1997р. ( із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому згідно п. 5.2.1 вищезазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
При цьому, п.п.5.2.7 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем витрати по орендній платі, які не були включені у відповідних звітних періодах, були включені в Декларацію по податку на прибуток в ІІ кварталі 2006 р. При цьому, позивачем правомірно збільшено валові витрати за І квартал 2006 року на суму 457966,33 грн. на підставі бухгалтерських довідок ,без номера і дати, в яких зазначено: акти виконаних робіт по оренді ємкостей у ТОВ „Аксіома” за листопад, грудень 2005 р. (отримані позивачем 09.01.2006р.) сума 50833,33грн. витрат та акти виконаних робіт по оренді ємкостей у ВАТ „Волочиське АТП 16837” за період з квітня по грудень 2005р. (отримані позивачем 03.04.2006р.) сума 407133грн. витрат .
Надані на дослідження акти приймання-передачі послуг мають необхідні реквізити для надання документам юридичної сили та доказовості у відповідності до вимог пункту 2.4 Положення № 88 від 24.05.1995р.
Порядок надання послуг та їх документальне оформлення регулюються статтями 901-907 глави 63 Цивільного кодексу України ( 16.01.2003р. № 435-ІУ) , якими не встановлено будь-яких вимог щодо особливого порядку підтвердження надання та отримання послуг по оренді ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів.
За таких обставин ,судом враховується , зважаючи на приписи п.5.1 ст.5 вказаного Закону, висновки експертного дослідження (висновок судово-бухгалтерської експертизи №5814/9374/9375 від 23.11.2007р.) , та на те , що акти здачі-приймання виконаних робіт ТОВ „Аксіома” та ВАТ „Волочиське АТП 16837” оформлені належним чином і є підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліку у тому податковому періоді , коли підприємство їх отримало , що витрати в сумі 457966,33 грн. ПП „Тріада” по оренді майна, згідно актів , які отримані 09.01.2006р від ТОВ „Аксіома” та 03.04.2006р від ВАТ „Волочиське АТП 16837” є витратами звітного періоду позивача , тобто відображені в Декларації по податку на прибуток в ІІ кварталі 2006 р. правомірно.
Судом також приймається до уваги, що отримання послуг по оренді віднесено до господарської діяльності підприємства виходячи із змісту ст. 42 ГК України , п.1.32. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
При цьому, згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, включення вартості послуг по операціях із надання в оренду ємкостей для зберігання пасивно-мастильних матеріалів позивачем від орендодавців , які отримані від орендодавців ТОВ „Аксіома” та ВАТ „Волочиське АТП 16837” по датах отримання первинних документів (актів виконаних робіт) відповідає вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та не суперечить нормам Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та не включені до валових витрат двічі , як зазначено в акті перевірки.
Так як висновками експерта та матеріалами справи не підтверджено завищення ПП „ Тріада” валових витрат за 1 квартал 2006р. і півріччя 2006р. на загальну суму 457966,33 , то нарахування штрафних санкцій у ці періоди є неправомірним.
2. Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки про те, що позивачем в порушення п. 5.10 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати за 3 квартал 2005 року на 1 387 632 грн. внаслідок неправильного відображення в податковому та бухгалтерському обліку операцій з повернення бензину А-92 позивачу ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат”, судом зважається на наступне.
Експертним висновком (висновок судово-бухгалтерської експертизи №5814/9374/9375 від 23.11.2007р.), підтверджено правомірність проведення по бухгалтерському та податковому обліку операції з повернення товарів, є Розрахунок даних Декларації по податку на прибуток за 2005 рік, а також поквартальні „відомості валових доходів” та „відомості валових витрат” до Декларації. При цьому, повернення бензину від ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” не віднесено до складу валових витрат, оскільки повернення по даних бухгалтерського обліку відображено сторнуючою проводкою (Дебет рахунку 902 Кредит рахунку 281) на суму 1387632,41 грн.
Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” , завищення ПП „ Тріада” валових витрат у 3-му кварталі 2005р. в сумі 1387632грн. документально не підтверджуються та спростовуються висновками експерта по справі , відповідно не підтверджується і заниження податку на прибуток за 3-й квартал 2005р. та нарахування штрафних санкцій.
Крім того , судом враховується , що донарахування ПП „ Тріада” податку на прибуток в сумі 339502грн., в т.ч. за 2005рік в сумі 222822грн. і за 1 півріччя 2006року в сумі 116681грн. , що в акті перевірки визначено розрахунковим шляхом з урахуванням завищення валових витрат на суму повернення товару в розмірі 1387632грн. , нормативно та документально не підтверджується , про що зазначено у висновку експерта.
Щодо нарахування штрафних санкцій відповідно до п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, судом приймається до уваги наступне :
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону, податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
У відповідності до п. „б” п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях
Штрафною санкцією (штрафом), в розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Аналіз зазначених норм Закону свідчить про те, що підставою для нарахування штрафної санкції є визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків. Відповідно, на суму податкового зобов'язання застосовуються штрафна санкція за кожний податковий період установлений для такого податку враховуючи вимоги п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181.
Як вбачається із спірних податкових повідомлень-рішень , то штрафна санкція визначена за наслідками встановлених актом перевірки порушень, які спростовані позивачем в ході судового розгляду та висновком судово-бухгалтерської експертизи по даній справі № 6/198-нА , тому нарахування штрафних санкцій відповідачем відповідно до п.п.17.1.3 ст.17.1 ст.17 Закону України № 2181 є неправомірним.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, судом зважається на те приписи п.п.1.7 та 2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних ,виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, відповідно до яких факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
З поданого в матеріали справи акту перевірки слідує, що податковим органом встановлено, що внаслідок виявлених порушень вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем завищено податок на прибуток за півріччя 2005 р. в розмірі 8700 грн. та занижено податок на прибуток за 3 квартали 2005р. -на 330995 грн., за 2005 рік на 222822 грн., за 1 квартал 2006 р. на 16960 грн., за півріччя 2006р. на 116680 грн.
Вказані доводи податкового органу спростовуються матеріалами справи та висновками судово-бухгалтерської експертизи.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст. 19 Конституції України та ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому. При цьому, згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства „ Тріада” с. Шаровечка Хмельницького району до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції м. Хмельницький про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001242310/2/228 від 31.01.2007р.( сума 331169грн. основного зобов'язання по податку на прибуток та штрафних санкцій в сумі 165583грн.50коп.) , № 0001252310/2/229 від 31.01.2007р.( сума 20778,50грн. штрафних санкцій), №0001242310/3 від 26.07.2007р.( сума 331169грн. основного зобов'язання по податку на прибуток та штрафних санкцій в сумі 165583грн.50коп.), №0001252310/3 від 26.07.2007р.( сума 20778,50грн. штрафних санкцій) в частині донарахування податку на прибуток в сумі 331169грн. та штрафних санкцій в сумі 186362 грн. задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 001242310/2/228 від 31.01.2007р., № 0001252310/2/229 від 31.01.2007р., №0001242310/3 від 26.07.2007р. , №0001252310/3 від 26.07.2007р в частині донарахування податку на прибуток в сумі 331169грн. та штрафних санкцій в сумі 186362 грн.( 165583грн.50коп. + 20778,50грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємств ”Тріада” с. Шаровечка Хмельницького району 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.) відшкодування судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4-в прокуратуру