"12" травня 2009 р. Справа № 07-10-03/1362
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс”
до виконавчого комітету Смілянської міської ради
про стягнення 123386грн. 18коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Ковба І.М.
Представники сторін:
від позивача: Старченко Л.Р. -за довіреністю від 14.09.2007р.;
від відповідача: Філатов С.М. - за довіреністю від 08.01.2009р., Сілко О.І. -за довіреністю від 08.01.2009р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 123386грн. 18коп. збитків, завданих зволіканням відповідача з розглядом поданих йому позивачем на погодження нових тарифів та несвоєчасним прийняттям відповідачем рішення про погодження цих тарифів.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав і в доповнення до нього зазначив, що відповідач не передбачив механізму компенсації різниці між собівартістю теплової енергії, яка поставлялася позивачем у січні 2007р., і погодженим позивачем тарифом на теплову енергію, який був чинним у цьому місяці.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що погоджуючи позивачу своїм рішенням від 31.01.2007р. №58 нові тарифи на теплову енергію діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства, а самі ці тарифи є економічно обґрунтованими.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
З 5 по12 травня 2009р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” є виробником теплової енергії для бюджетних установ, комунально-побутових та інших організацій і підприємств м. Сміла.
Рішенням від 20.10.2006р. №969 виконавчий комітет Смілянської міської ради погодив товариству з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” тарифи на центральне опалення з введенням їх у дію з початку опалювального сезону 2006-2007 років для споживачів ІІ групи (бюджетні установи, комунально-побутові підприємства) та споживачів ІІІ групи (госпрозрахункові та інші підприємства) згідно з додатком .
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006р. №1697 “Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів”, яка набрала чинності з 21.12.2006р., внесено зміни до ряду раніше прийнятих постанов Кабінету Міністрів України стосовно встановлення роздрібних цін на природний газ для населення та граничних рівнів цін для інших споживачів.
Зокрема, вказаною постановою внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006р. №605 “Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, відповідно до яких з 01.01.2007р. встановлені нові граничні ціни на природний газ для бюджетних установ і організацій та для промислових підприємств, у зв'язку з чим постачальник природного газу -закрите акціонерне товариство “Укргаз - Енерго” надало рахунки на попередню оплату поставок газу із січня 2007р. за новими, більш високими цінами.
29 грудня 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” подало до виконавчого комітету Смілянської міської ради для погодження розраховані цим товариством, виходячи із нових цін на природний газ, нові економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію.
Рішенням від 31.01.2007р. №58 виконавчий комітет Смілянської міської ради погодив товариству з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” подані ним на погодження нові тарифи на теплову енергію (на центральне опалення) для споживачів ІІ групи (бюджетні установи, комунально-побутові підприємства) та споживачів ІІІ групи (госпрозрахункові та інші підприємства) згідно з додатком з введенням їх у дію з 01.02.2007р. Цим же рішенням виконавчий комітет Смілянської міської ради визнав своє рішенням від 20.10.2006р. №969 таким, що втратило чинність.
Таким чином, у січні 2007р. на теплову енергію, що вироблялася товариством з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” діяли тарифи, затверджені рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20.10.2006р. №969, які не забезпечували відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат виробника на виробництво теплової енергії, зокрема, витрат на придбання природного газу.
Сума економічно обґрунтованих витрат товариства з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” на виробництво поставленої у січні 2007р. теплової енергії, відшкодування яких не забезпечили тарифи, затверджені рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20.10.2006р. №969, склала 123386грн. 18коп.
Підпункт 2 п. а) ст. 28 Закону України від 21.05.2007р. №280/97-ВР “Про місцеве самоврядування” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать відносить: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Статтею 20 Закону України від 02.06.2005р. №2633-IV “Про теплопостачання встановлено”, що:
Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.
У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України від 03.12.1990р. N 507-XII “Про ціни та ціноутворення” в редакції Закону України від 22.09.2006р. №189-V, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням установлюють ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів.
У ст. 10 Закону України від 03.12.1990р. N 507-XII “Про ціни та ціноутворення” йдеться мова про те, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи). Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.
Чинне законодавство України не передбачає норм, які б зобов'язували органи місцевого самоврядування надавати зворотну дію в часі прийнятим ними рішенням стосовно змін рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Приймаючи рішення від 31.01.2007р. №58 виконавчий комітет Смілянської міської ради діяв правомірно і це рішення є законним, тому підстав для стягнення з бюджету збитків у вигляді понесених товариством з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” у січні 2007р. витрат на виробництво теплової енергії у розмірі 123386грн. 18коп., непокритих діючим у цьому місяці тарифом на теплову енергію, немає.
Відшкодування таких витрат має здійснюватися не через відшкодування збитків (відшкодування шкоди), а через отримання відповідної компенсації із бюджету в порядку, встановленому законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :
У позові відмовити повністю.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Дорошенко М.В.