29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" лютого 2007 р. Справа № 21/36-НА
за позовом Кредитної спілки "Грицева калитка" смт. Гриців
до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Шепетівка
про скасування податкового повідомлення-рішення № 106431701/0 від 22.12.2006 року
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Гуменнюк О.С.
Представники сторін:
від позивача - Бондар Є.М. - голова правління.
від відповідача - Савчук Ю.М. - за довіреністю від 20.10.2006 року.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Позивач звернувся з позовом (з урахуванням уточнення) про скасування податкового повідомлення-рішення № 106431701/0 від 22.12.2006 року, яким визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку на суму 936,00 грн., у тому числі 312,00 грн. основного платежу та 624,00 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.01.2005 року оподаткування виплат процентів на пайові внески, а також на внески (вклади) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, регулюється відповідно до п. 7.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Однак, враховуючи відкладну норму Закону України від 23.12.2004 року № 2285-IV, виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та на внески (вклади) на депозитні рахунки підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 7.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" з 01.01.2010 року.
У зв'язку з цим позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач повинен був врахувати наведене та прийняти рішення на користь позивача - платника податків.
В обгрунтування своєї позиції позивач посилався на Висновок науково-правової експертизи При Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України від 28.11.2006 року та на лист Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 08.06.2005 року № 06-10/10-672.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що при виплаті відсотків на додаткові внески не було утримано податку з доходів фізичних осіб, чим порушено вимоги пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб в грудні 2005 року в сумі 312,00 грн. Тому донарахування позивачу податкових зобов'язань з прибуткового податку спірним податковим повідомленням-рішенням відповідач вважає таким, що відповідає законодавству.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Відповідачем - ДПІ 22.12.2006 року видане податкове повідомлення-рішення № 106431701/0, яким згідно з пп. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9, ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” позивачу визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку у сумі 936,00 грн., у тому числі 312,00 грн. прибуткового податку та 624,00 грн. штрафних санкцій.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оспорюється.
Підставою донарахування прибуткового податку є акт перевірки від 15.12.2006 року № 2157/23/25921103, у якому зазначено про порушення позивачем пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, в результаті чого встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб в грудні 2005 року в сумі 312,00 грн.
Висновок акта мотивований тим, що в порушення вищезазначеної норми Закону 29.12.2005 року із каси спілки були виплачені відсотки на додаткові паї в сумі 2400,00 грн.: Бондар Є.М. (видатковий касовий ордер № 964 в сумі 600,00 грн.), Коханівська Н.І. (видатковий касовий ордер № 965 в сумі 600,00 грн.), Дубина С.О. (видатковий касовий ордер № 966 в сумі 600,00 грн.), Джурабаєв В.С. (видатковий касовий ордер № 967 в сумі 600,00 грн.).
За результатами перевірки, за зазначеним епізодом донараховано прибутковий податок у розмірі 312,00 грн.
З доводами відповідача, які викладені в акті перевірки та у запереченнях на позов, суд не погоджується, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, протягом грудня 2006 року позивачем були виплачені відсотки на додаткові паї.
Згідно п. 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб”, зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.
З наведеного випливає, що термін „вклад (внесок)” використовується як щодо вкладу/внеску на депозит кредитної спілки, так і вкладу/внеску на пайові внески членів кредитної спілки.
Разом з тим, при застосуванні цієї норми слід також враховувати, що відповідно до пп. 22.1.4. підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010 року.
Враховуючи, що законодавець використовує терміни „процент на вклад/внесок” як щодо виплат на депозитні рахунки, так і щодо доходів на вклади/внески до кредитної спілки), з норми пп. 22.1.4 Закону випливає, що застосування положення п. 7.2. Закону на сьогодні призупинено і не застосовується.
Таку ж позицію можна простежити і у інших нормативних положеннях цього ж закону. Так, підпункт 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону встановлює, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: 4.2.12 дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.
Проте дію пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону зупинено у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат згідно із Законом України від 23.12.2004 року № 2285-ІV.
Оскільки у наведеному вище пп. 4.2.12 є посилання на п. 4.3. цього ж Закону, тому при правозастосуванні цього положення слід враховувати також і це положення, а точніше пп. 4.3.5. п. 4.3 ст. 4 Закону, бо саме це положення має стосунок до справи. Цей підпункт діяв до 01.01.2005 року у старій редакції, відповідно до якої не включалися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються іншими неприбутковими організаціями і благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, окрім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів і пов'язаним з ними фізичними особами.
Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 01.07.2004 року № 1958-IV були внесені зміни до пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону, а саме підпункт „в” після слів „неприбутковими організаціями” доповнено словами „(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)”. Але ці зміни згідно з Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 01.07.2004 року № 1958 набувають чинності з 01.01.2005 року.
З 01.01.2005 року оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитних спілок здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься у абзаці 4 п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, що наводилася вище.
Стаття 9 Закону визначає оподаткування процентів, де у пп. 9.2.1, пп. 9.2.2. п. 9.2 даної статті зазначено, податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.
Відповідно до пп. 9.2.2. Закону податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.
У той же час, як зазначалося вище, пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в редакції Закону України від 01.07.2004 року № 1958-ІV, зі змінами внесеними згідно з Законом України від 21.12.2004 року № 2273- IV зазначає, що пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп. 9.2.1 і пп. 9.2.2 п. 9.2 ст. 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010 року”.
З цих положень слідує, що до 01.01.2005 року виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалася у зв'язку з тим, що кредитна спілка була нарівні з інтими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 року таку привілею виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень (п. 7.2.); п. 7.2 у правозастосуванні пов'язаний з п. 9.2., який відповідно до пп. 22.1.4 в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010 року; відповідно до пп. 22.1.4 проценти на вклад до небанківської фінансової установи будуть оподатковуватися з 01.01.2010 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що положення ч. 4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб” розповсюджуються на вклад на проценти на пайові внески членів кредитної спілки. Враховуючи положення пп. 22.1.4 Закону України, застосування положення п. 7.2 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб” на сьогодні призупинено і не застосовується до 2010 року.
Аналогічна позиція міститься і у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 08.06.2005 року № 06-10/10-672.
Враховуючи викладене, виплата відсотків на додаткові паї без нарахування та утримання прибуткового податку повністю відповідає вимогам Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб”, і тому донараховувати позивачу податкові зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 312,00 грн. у відповідача підстав не було.
Пунктом 17.1.9 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.
Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача за операціями з виплати відсотків на додаткові паї, то, відповідно, відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 624,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність свого повідомлення-рішення відповідач суду не довів.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов Кредитної спілки "Грицева калитка" смт. Гриців до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Шепетівка про скасування податкового повідомлення-рішення № 106431701/0 від 22.12.2006 року задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 106431701/0 від 22.12.2006 року.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова оформлена в повному обсязі і підписана 26.02.2007 року.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
Помічник судді О.С. Гуменюк