29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" лютого 2007 р.
Справа № 18/438
За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький
до Дочірнього підприємства "Житлово експлуатаційна контора - Макс" Приватного малого підприємства "Макс", м. Хмельницький
про стягнення 28754,40 грн.
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
Позивача: Параїл-Козютинська Л.В. -за довіреністю №62 від 03.01.2007р.
Докієн В. В. - за довіреністю №61 від 03.01.2007 р.
Відповідача: Живило І. Г.- начальник
Рішення приймається 26.02.2007 р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання електричної енергії №1634 від 20.03.1998р., укладеним між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго та ДП ЖЕК-Макс" ПМП "Макс", м. Хмельницький, щодо розрахунків за спожиту електричну енергію.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25194 грн. 43 коп. основного боргу, 1584 грн. 22 коп. пені, 501 грн. 89 коп. надліміту, 1139 грн. 89 коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 333 грн. 97 коп. - 3% річних.
Відповідач у відзиві на позов пояснює наявну заборгованість тим, що тарифи на електроенергію збільшились у липні-вересні 2006 р., а квартирна плата збільшена з 01.12.2006 р., щомісячна проплата становить менше 50 %. Збільшилась заборгованість за електроенергію від мешканців будинку, а нараховувати пеню та штрафні санкції за споживання електроенергії понад обумовлені величини відповідач немає права. Відповідач просить наявну заборгованість за спожиту електроенергію реструктуризувати на 3 роки.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
20.03.1998р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” (постачальник) та ДП "ЖЕК-Макс" , ПП "Макс" (споживач) укладено договір №1634 на користування електричною енергією.
Відповідно до умов даного договору (п.1.) електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію в відповідності з умовами договору, а споживач - своєчасно сплачувати за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені договором.
Згідно п. 3 договору розрахунки за електроенергію потужності та інші платежі у відповідності з діючими тарифами проводяться споживачем виключно у грошовій формі платіжним дорученням один раз на місяць - до 10 числа в розмірі 100% планової оплати за поточний місяць. У випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживач нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу.
Згідно п. 4.2. договору у разі споживання електроенергії та потужності понад обумовлених у додатку №1 величин, споживач сплачує додаткову вартість електропостачальній організації у десятикратному розмірі від вартості спожитої електроенергії та потужності.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію, що підтверджується рахунками та рапортами позивача №1634.
Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього за період з 01.06.2005р. по 30.11.2006р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 25194грн. 43коп., що підтверджується актом звірки розрахунків.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що у випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу. Відповідно позивачем нараховано 1584,22 грн. пені за період з 01.06.2005р. по 30.11.2006р.
З посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 1139грн. 89коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 333грн. 97коп. - 3% річних за період з 01.06.2005р. по 30.11.2006р.
Вимоги про стягнення 501,89 грн. надліміту передбачені п.4.2 договору, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про постачання електричної енергії №1634 від 20.03.1998р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький до Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційної контори - Макс" Приватного малого підприємства "Макс", м. Хмельницький про стягнення 28754,40 грн. задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційної контори - Макс" Приватного малого підприємства "Макс", м. Хмельницький (вул. Зарічанська, 14/5, код 22767506) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електричних мереж, м. Хмельницький (вул. Рибалко, 30, код 22764703) -25194 грн. 43 коп. (двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто чотири грн. 43 коп. боргу), 1584 грн. 22 коп. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири грн. 22 коп.) пені, 501 грн. 89 коп. (п'ятсот одна грн. 89 коп.) надліміту, 1139 грн. 89 коп. (одна тисяча сто тридцять дев'ять грн. 89 коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 333 грн. 97 коп. (триста тридцять три грн. 97 коп.) - 3% річних, державне мито в розмірі 287грн. 27коп. (двісті вісімдесят сім грн. 27 коп.), 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя В.А. Саврій
Віддруковано 3 примірника.
1.В справу, 2. Позивачу, 3. Відповідачу.