29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" березня 2007 р.
Справа № 18/12/498
За позовом Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Закритого акціонерного товариства "Тепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 2874440 грн. 70 коп.
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
від позивача Лебедюк Ю. А. - за довіреністю №363/10 від 29.12.2007 р.
від відповідача Антощук О.А. -за довіреністю №393 від 30.01.2007 р.
Рішенням господарського суду від 15.03.2006 року позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ до Закритого акціонерного товариства “Тепловоденергія”, м. Кам'янець - Подільський про стягнення 2874440 грн. 70 коп., позов задоволено частково та стягнуто з відповідача 1 635 727,97 грн. основного боргу, 169 469,63 грн., пені, 619 506,37 грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 163 292,44 грн. 3% річних, 25500 грн. державного мита та 106, 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року, рішення господарського суду Хмельницької області від 15.03.2006 року по справі 12/498 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України м. Києва від 14.12.2006 року касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Тепловоденергія” задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 15.03.2006 року у справі №12/498 в частині стягнення пені за період з 10.08.2005 року по 06.02.2006 року на суму 169469,63 грн. скасовано, справу №12/498 в частині стягнення пені передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Матеріали справи повернуто до господарського суду.
Головою господарського суду справу №12/498 передано на новий розгляд судді Саврію В.А.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на стягненні 169469,63 грн. пені за період з 10.08.2005р. по 06.02.2006р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, наполягає на застосуванні строку давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення пені не обґрунтований, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.
24.01.2003р. між Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та Комунальним підприємством “Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго” (покупець) укладено договір №06/03-748-ТЕ-34 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.1, п.3.3, п.3.4, п.5.1, п.5.2, п.6.1, п.11.1) постачальник зобов'язується продати покупцю в 2003р. природний газ, надалі газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2003р. по 31 грудня 2003р. газ в обсязі до 49576куб.м. Кількість газу, поставлено покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником, покупцем та підприємством, що здійснювало транспортування газу. Акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків. Ціна за 1000куб.м. газу з врахуванням тарифу на транспортування газу по території України з ПДВ становить 241грн. 50коп. Загальна сума даного договору складається з вартості місячних поставок газу. Оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 6 числа, наступного за звітним місяцем. Даний договір набирає чинності з 01.01.2003р. і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2003р., а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.
28.02.2003р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору від 24.01.2003р., відповідно до якої сторони п.5.1 договору виклали в наступній редакції: „Ціна за 1000куб.м. газу без врахування тарифу на транспортування газу по території України становить 157грн. 50коп.. ПДВ визначається згідно з чинним законодавством України”. Дана додаткова угода набирає чинності з 1 січня 2003р. і діє на протязі дії договору. На виконання умов договору від 24.01.2003р., згідно актів передачі-приймання природного газу позивач передав відповідачу природний газ в об'ємі 54530,068 тис. куб.м. на загальну суму 8588485грн. 72коп. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши борг в сумі 6952757грн. 75коп. Станом на 06.02.2006р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 1635727грн. 97коп. На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення остаточного розрахунку за звітний місяць.
Позивач посилаючись на ч.6 ст.236 ГПК України просить стягнути з відповідача пеню за період з 10.08.05р. по 06.02.2006р. в сумі 169469,63 грн., відповідно до п. 7.1 договору №06/03-748-ТЕ-34 від 24.01.2003р. Зазначений пункт передбачає, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих виконавцем по транспортуванню газу у строки, зазначені у п.6.1 договору №06/03-748-ТЕ-34 від 24.01.2003р., замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5 відсотка із суми простроченного платежу, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.
В період виконання сторонами договору на транспортування газу діяли норми ЦК УРСР. Проте в силу п.6 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, а також внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків склалась ситуація коли при вирішенні спору слід керуватись як нормами ЦК УРСР так і ЦК України.
Згідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно з п.6.1 договору №06/03-748-ТЕ-34 від 24.01.2003р. оплата вартості послуги з транспортування здійснюється замовником грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів з його транспортуванням. Остаточний розрахунок за надані послуги з його транспортування здійснюється на підставі акту примання-передачі до 6 числа наступного за звітним місяця.
Дія зазначеного вище договору в частині поставки газу була встановлена сторонами до 31.12.03р. Отже остаточний розрахунок за договором мав бути здійснений між сторонами не пізніше 06.01.04р., проте позивач знав про порушення свого права до 06.01.04р., оскільки заборгованість по сплаті поставленого позивачу газу виникла не в період з 31.12.03р. по 06.01.04р., а протягом всього 2003 року, що повинен був врахувати позивач при поставці газу протягом грудня 2003р. та при підписанні актів прийому-передачі газу за грудень 2003р.
ЦК УРСР не визначав строку нарахування пені. Проте цим кодексом визначався скорочений (шестимісячний) строк позовної давності, а тому в період його дії правомірним було нарахування пені за шість місяців які передували зверненню до суду. За таких обставин суд виходить з того, що на момент набрання чинності кодексу ЦК України, а саме станом на 01.01.2004 року строк позовної давності по вимогам щодо нарахування спірної пені не сплив. Отже, в силу п.6 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин в частині нарахування пені слід застосовувати норми ЦК України.
Крім Цивільного кодексу України 01.01.2004р. набрав чинності Господарський кодекс України який, згідно п. 4 Прикінцевих положень повинен застосовуватись до спірних відносин. При цьому визначальним моментом є те, що на час набрання чинності цим кодексом оплатні зобов'язання відповідача перед позивачем продовжували існувати, і нарахування пені за прострочення оплати передбачено умовами договору.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України позивач вправі нараховувати пеню за перші шість місяців від дати прострочення зобов'язання, а строк позовної давності за вимогами про сплату нарахованої пені визначено ст. 258 ЦК України становить один рік.
По частині актів ( січень-листопад 2003 року) право на нарахування пені виникло в 2003 році і позивач, за наявності простроченого зобов'язання, згідно ЦК УРСР вправі був нараховувати її до 01.01.2004року. Проте після вказаної дати нарахування пені слід було припинити керуючись п.6 ст. 232 ГК України, адже інше договором не передбачено.
Право на нарахування пені по акту від 31.12.2003 року виникло з 06.01.2004р. і строк нарахування також повинен бути обмежений шістьома місяцями.
У відповідності до ст. 267 ЦК України суд, за заявою сторони повинен застосовувати строк позовної давності, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідач у справі наполягає на застосуванні строку позовної давності.
Отже, за умови обов'язковості застосування до спірних відносин положень п. 6 ст. 232 ГК України строк позовної давності для правильного нарахування пені сплив, а здійснене позивачем нарахування пені за період з 10.08.2005р. по 06.02.2006р. не грунтується на чинному законодавстві.
Враховуючи зазначене вище, в позові в частині стягнення пені за період з 10.08.2005 року по 06.02.2006 року на суму 169469,63 грн. слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України,
В позові Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ до Закритого акціонерного товариства „Тепловоденергія” м. Кам'янець-Подільський про стягнення 169469,63 грн. пені відмовити.
Суддя В.А. Саврій
Віддруковано 3 примірники.
1. В справу.
2. Позивачу.
3. Відповідачу.