Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"23" квітня 2009 р. м. Київ
09 год. 15 хв.
Господарський суд в складі:
головуючого судді Наріжного С.Ю.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши адміністративну справу №417/16-2006/13 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Миронівське автотранспортне підприємство АТП-13243", м. Миронівка
про стягнення 6749,40 грн.
Представники:
від позивача Денисова О.В., довіреність № 10/7-04/546-1 від 13.03.09;
від відповідача, Матвійко В.Т. виписка з наказу №10-К від 28.07.2005р. № 12 від 13.04.09 голова правління;
суть спору:
Господарським судом Київської області відкрито провадження в адміністративній справі №417/16-2006 позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Миронівське автотранспортне підприємство АТП-13243", м. Миронівка про стягнення 6749,40 гри.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки відповідача позивачем прийнято рішення №177 від 12.07.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яке добровільно відповідачем не виконане.
Згідно клопотання про уточнення позовних вимог від 21.03.2007 р. позивач просить суд стягнути з відповідача в доход державного бюджету ВДК у Миронівському районі за кодом бюджетної класифікації 23030300, код ЗКПО 23569859, на рахунок 31112106700424, банк отримувача УДК у Київській області, МФО 821018 необгрунтовано одержано одержану суму виручки 2249,80 грн. та штраф 4499,60 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2007 р. провадження у справі №417/16-2006 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Миронівське автотранспортне підприємство АТП-13243". м. Миронівка до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ про визнання протиправним рішення позивача про застосування економічних санкції №177 від 12.07.2006р.
Згідно розпорядження голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 23.04.2007 р. справу №417/16-2006 передано для подальшого провадження судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2009 р. провадження у справі №417/16-2006 було поновлено, справу прийнято до провадження суддею Наріжним С.Ю. та присвоєно їй номер №417/16-2006/13 та призначено розгляд справи на 13.04.2009 р.
Відповідач проти позову заперечує проте письмових заперечень суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд встановив.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області була проведена перевірка дотримання відповідачем державної дисципліни цін. Під час перевірки встановлено, що ВАТ "Миронівське АТП" за період з 01.01.05 по 30.09.05 та з 01.03.06 по 30.04.06 р. при формуванні та застосуванні вартості проїзду пасажирів на приміських маршрутах загального користування, вартість квитка визначалась шляхом множення тарифу за 1 пасажирокілометр на відстань до конкретної зупинки на маршруті, а не до середини тарифної зони, згідно чинного законодавства, що призвело до завищення вартості квитка від 0,10 грн. до 0,20 грн. за 1 поїздку
В результаті цього, з 01.01.05 по 30.09.05 та з 01.03.06 по 30.04.06 ВАТ "Миронівське АТП" необгрунтовано отримано виручку в розмірі 2249,80 грн.
Таким чином, ВАТ "Миронівське АТП" порушено вимоги :
1) п. 2 наказу Міністерства транспорту України від 11.08.04 №721 "Про затвердження Тарифів наї перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом (який працює в звичайному режимі руху) у міжміському внутрішньообласному і приміському сполученні в межах Київської області";
2) п. 2 розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.01.06 №15 "Про встановлення граничних тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють в звичайному режимі руху в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні в межах Київської області";
3) п. 4 та додатку №7 наказу Міністерства транспорту України від 31.05.2000 №278 "Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу автомобільним транспортом та Тарифних зон перевезення пасажирів автомобільним транспортом на приміських маршрутах".
За результатами перевірки позивачем складено акт від 04.07.2006 р. на підставі якого 20.09.2006 р. в.о. начальника інспекції Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області Г.Лизуном прийнято рішення №177 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму 2249,80 грн. та двократний розмір штрафу 4499,60 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем зазначених вище сум в добровільному порядку, позивач звернувся за їх стягненням до суду.
Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з незгодою відповідача з винесеними позивачем рішенням №177 від 04.07.2006 р. відповідач оскаржив його у передбачений строк та спосіб до господарського суду Київської області.
За результатами судового розгляду адміністративного позову за позовом Відкритого акціонерного товариства "Миронівське автотранспортне підприємство АТП-13243". м. Миронівка до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ про визнання протиправним рішення позивача про застосування економічних санкції №177 від 12.07.2006 р. судом було прийнято постанову від 24.09.2007 р. по справі №417/16-2006/13, якою у задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 р.
Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постанова господарського суду Київської області від 24.09.2007 р. по справі № А3/162-07 набрала законної сили, то вона має преюдиційне значення для розгляду справи №417/16-2006/13, оскільки нею встановлено законність та правомірність рішення на підставі якого позивачем по даній справі заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за порушення державної дисципліни цін в сумі 6749,40 грн.
Згідно зі статтею 8 Закону “Про ціни і ціноутворення” (далі -Закон) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Відповідно до статті 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, а також нараховані в двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки штрафні санкції підлягають вилученню та стягненню до відповідних бюджетів, або списанню з рахунків підприємств за рішенням суду.
Згадана норма закону конкретизується пунктами 3.4, 3.5, 3.6, 3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року №298/512 та зареєстрованої Мінюстом України 18.12.2001 року за №1047/6238: суми фінансових санкцій за рішенням про їх застосування стягуються із суб'єкта господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством та цією Інструкцією.
Нормативні акти, зокрема вказана інструкція, містять низку правових приписів, що забезпечують дотримання особливого порядку прийняття рішень державним органом, відповідність змісту і форми рішень вимогам законодавства, особливий порядок контролю за їх виконанням, тобто надходженням коштів до бюджету (пункти 3.9, 3.10 Інструкції №298/519).
Нормативно визначено також і порядок скасування прийнятих рішень та їх оспорювання у судовому порядку у разі незгоди з прийнятим рішенням.
Відповідач штрафні санкції до бюджету не сплатив.
Отже, дослідивши детально обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 6749,40 грн. правомірні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст 160-163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Миронівське автотранспортне підприємство АТП-13243" (Київська обл., м. Миронівка, вул. Коцюбинського 3) в доход державного бюджету (ВДК у Миронівському районі за кодом бюджетної класифікації 23030300, код ЗКПО 23569859, на рахунок 31112106700424, банк отримувача УДК у Київській області, МФО 821018) 6749 (шість тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 40 коп. економічних санкцій.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Наріжний С.Ю.