29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" березня 2007 р.
Справа № 11/7729
Представники сторін:
Від позивача: Окаринський О.В. - представник за довіреністю від 31.10.2006р.
Від відповідача: не з'явився
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю „ТДО” м. Тернопіль звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький 15 000, 00 грн. заборгованості, що утворилася згідно договору поруки №0102-4 від 01.02.2005р.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2006 року порушено провадження у справі №11/7729.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 08.02.2007р. проведено заміну товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль його правонаступником -Товариством з обмеженою відповідальністю „ТДО”.
В судовому засіданні 01 березня 2007р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судових засіданнях позовні вимоги не визнає. Свої заперечення він спростовує тим, що ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький не звертався до ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»з проханням виступити в якості поручителя у взаємовідносинах ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький та ТОВ «Домотехніка», а тому позивач діяв на свій розсуд і ризик, заплативши ТОВ «Домотехніка»грошові кошти в розмірі 15 000, 00 грн. Також відповідач звертає увагу суду на те, що його заборгованість в сумі 15000, 00 грн. перед ТОВ «Домотехніка»відсутня. Окрім цього, відповідач стверджує, що в даному випадку відсутні підстави виникнення цивільних прав та обов'язків та що виходячи з ст. 257 ЦК України, строк позовної давності по факту відвантаження матеріальних цінностей згідно товарно-транспортної накладної №0408-002 від 04.08.2003р. закінчився 03.08.2006р.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
04 серпня 2003 року на підставі накладної №0408 від 04.08.2003р., рахунку №0108-014 від 01.08.2003р. та довіреності на отримання товару серії ЯЖЦ №678169 від 04.08.2003р. ТОВ «Домотехніка»м. Тернопіль передано, а відповідачем - ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький прийнято товари (профіль ПВХ та комплектуючі для виготовлення метало пластикових конструкцій) на суму 22 865, 47 грн.
Відповідачем оплату даного товару проведено частково, а саме на суму 7 865, 47 грн., в результаті чого за ним утворилася заборгованість на суму 15 000, 00 грн. перед ТОВ «Домотехніка», підтвердженням чого є акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2004р, підписаний керівниками та завірений печатками обох сторін.
01 лютого 2005 року між позивачем - ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль та ТОВ «Домотехніка»укладено договір поруки за №0102-4.
Згідно п. 1.1 договору поруки, в порядку та на умовах, визначених даним договором, поручитель (позивач) зобов'язався солідарно з ВАТ «Хмельницький механічний завод»(боржник) відповідати перед кредитором (ТОВ «Домотехніка») за виконання боржником зобов'язань, що виникли з накладної №0408-002 від 04.08.2003р. на отримання боржником ТМЦ на загальну суму 15 000, 00 грн.
У відповідності до п. 2.1 договору, поручитель зобов'язався за письмовою вимогою кредитора сплатити за грошовими зобов'язаннями боржника, визначеними п. 1.1 договору, включаючи неустойку, протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання зазначеної вимоги.
На виконання договору поруки позивачем 07.02.2005р. перераховано ТОВ «Домотехніка»кошти в сумі 15 000, 00 грн., підтвердженням чого є копія платіжного доручення №37 та копія виписки установи банку з особового рахунку позивача.
Позивач -ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький 15 000, 00 грн. заборгованості, що утворилася згідно договору поруки №0102-4 від 01.02.2005р.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують після набрання ним чинності.
У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. (ст. 553 ЦК України). Порука -це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручається, тобто поручитель.
Як передбачає ч. 1 ст. 555 цього ж кодексу, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника. Тобто, поручитель зобов'язаний перед тим як задовольняти вимоги кредитора попередити про це боржника.
Окрім цього, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Пунктом 1.1 договору поруки №0102-4 від 01.02.2005р. чітко визначено, що поручитель зобов'язується саме солідарно з ВАТ «Хмельницький механічний завод»відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язання, що виникли з накладної №0408-002 від 04.08.2003р. на отримання боржником ТМЦ на загальну суму 15 000, 00 грн.
Однак позивачем не надано суду доказів звернення з попередженням про свої наміри щодо поручительства боржника, а також доказів виставлення вимоги солідарного зобов'язання.
Згідно ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.
За загальним правилом, всі права і обов'язки з зобов'язання виникають лише для його учасників, оскільки зобов'язання є відносним правовідношенням, коло учасників якого є завжди визначеним. Зобов'язання не може створювати обов'язків для третіх осіб -осіб, які не є його учасниками.
В даному випадку ТОВ «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль не є учасником правовідносин, що склалися між ТОВ «Домотехніка»м. Тернопіль та ВАТ «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький.
Укладаючи договір поруки, учасником якого не є ВАТ «Хмельницький механічний завод», сторонами по даному договору допущено порушення вимог щодо його укладення, а саме щодо попередженням про свої наміри щодо поручительства боржника.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши надані сторонами докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, керуючись законодавством України, суд вважає вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „ТДО” м. Тернопіль такими, що не відповідають вимогам законодавства України, а тому задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України, належить покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-фінансова компанія «Тернопільський регіональний оптовий ринок»м. Тернопіль до відкритого акціонерного товариства «Хмельницький механічний завод»м. Хмельницький про стягнення 15 000, 00 грн. відмовити.
Суддя Д.І. Радченя