"27" квітня 2009 р.
Справа № 6-25/477-06-12859
За позовом: Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт”
До відповідача: Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
за участю прокурора Одеської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв'язку України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство „СІГА Марін”
про розірвання контракту, зобов'язання повернути т/х „Петр Лидов” та стягнення 6056060грн.
За зустрічним позовом: Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
до відповідача за зустрічним позовом: Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт”
про зобов'язання прийняти виконані ремонтні роботи та стягнення 4314156,43 грн.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю„Іллічівський судоремонтний завод”
з позовом до 1) Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
2) Державного підприємства „Ялтинський морський торгівельний порт”
про стягнення 1230219,37 грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники сторін:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом та позовом третьої особи з самостійними вимогами) : Івашкова Н.Є. -довіреність, Серватко Ю., - довіреність, Бережной І.А. - довіреність
Від відповідача за первісним позовом та позовом третьої особи з самостійними вимогами: Сорочинський Г.П. -довіреність, Марковський Б.Ю. -довіреність, РовенкоП.Г.-довіреність
Від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Капеліста М.Н.-довіреність
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : не з'явився
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився
Від прокуратури: Соломко О.Б. - довіреність
Суддя Демешин О.А.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт” (далі -Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач) про розірвання контракту, зобов'язання передати т/х „Петр Лидов” по акту прийому-передачі судна з ремонту та стягнення 4774460 грн.
В процесі розгляду справи, позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги.
02.04.2009р. (вх.7888) позивач до господарського суду Одеської області надав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого просить розірвати Контракт №43 від 21.03.2005 року, укладений між ДП „Ялтинський морський торговельний порт” та ТОВ Фірма „Марінком Одеса”, зобов'язати ТОВ Фірма „Марінком Одеса” передати т/х „Петр Лидов” Державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт” за актом приймання-передачі судна з ремонту; стягнути з ТОВ Фірма „Марінком Одеса” на користь ДП „Ялтинський морський торговельний порт” 2839520 грн. збитків, 3095200 грн. штрафних санкцій з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог ДП „Ялтинський морський торговельний порт” посилається на те, що між сторонами був укладений Контракт №43 від 21 березня 2005 року, відповідно до якого ТОВ Фірма „Марінком Одеса” зобов'язалась, з урахуванням додаткових угод до вказаного контракту, з 01 квітня 2005 року по 25 грудня 2005 року провести ремонт т/х „Петро Лідов”, але до теперішнього часу вказаний ремонт не закінчено з вини відповідача та, внаслідок цього, Контракт має бути розірваний за рішенням суду, а ТОВ Фірма „Марінком Одеса” повинно відшкодувати позивачу штрафні санкції, передбачені умовами Контракту, недоотриманий дохід порту від роботи т/х „Петро Лідов”, прямі витрати в вигляді утримання екіпажу судна, та витрати, пов'язані з виводом судна з експлуатації.
Відповідач - ТОВ Фірма „Марінком Одеса” з вказаним позовом не погодився та пред'явив до суду зустрічний позов до ДП „Ялтинський морський торговельний порт” про зобов'язання змінити правовідношення шляхом укладення додаткової угоди по Контракту №43 від 21.03.05 р. та про стягнення 4314156,43 грн.
В судовому засіданні 02.04.2009р. представником відповідача надано клопотання про уточнення зустрічного позову, відповідно до якого ТОВ Фірма „Марінком Одеса” просить суд стягнути з ДП „Ялтинський морський торговельний порт” на свою користь 8371133,96грн. , з яких 4314156,43 грн. збитків, 1987939,64 грн. неустойки (пені); 318065,61 грн. сплати 3% річних, 1750972,28 грн. інфляційних з покладенням на позивача судових витрат та 15656,80 грн. витрат на проведення комплексної економічної та технічної експертизи.
В обґрунтування своїх позовних вимог, ТОВ Фірма „Марінком Одеса” посилається на те, що вона понесла вказані збитки з вини ДП „Ялтинський морський торговельний порт”, оскільки останній порушив господарське зобов'язання згідно Контракту №43 від 21.03.2005 року, а саме відмовився прийняти та оплатити виконані ремонтні роботи т/х „Петр Лидов”, а також відмовився узгодити з ТОВ Фірма „Марінком Одеса” продовження строку виконання ремонтних робіт судна.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство транспорту та зв'язку України надало до суду письмові пояснення у яких з первісним позовом ДП „Ялтинський морський торговельний порт” погоджується у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ Фірма „Марінком Одеса”.
Під час розгляду справи до суду звернулась з позовом третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судоремонтний завод” з позовом до Фірми „Марінком Одеса” у вигляді ТОВ (відповідач по справі) та ДП „Ялтинський морський торговельний порт”(позивач по справі) та, відповідно заяви про уточнення позовних вимог (вх.3243 від 11.02.2009р.) просить суд стягнути з останніх солідарно 767488,33грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання ними Контракту №43 та субпідрядного контракту №51324 від 19.09.2005 року на ремонт т/х „Петр Лидов”, пені 167848,83грн. та заборгованості за стоянку вказаного судна на судноремонтному заводі за період з 01.11.2007 року по 01.11.2008 року в сумі 294 882,21грн.
Фірма „Марінком Одеса” у вигляді ТОВ та ДП „Ялтинський морський торговельний порт” з позовом третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судоремонтний завод” не погодились та вважають його необґрунтованим.
За клопотанням ТОВ Фірма „Марінком Одеса”, ухвалою від 05 грудня 2007 року було призначено судово-економічну експертизу, яку було проведено Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз та останнім 17 вересня 2008 р. складено відповідний висновок №14614/14615.
В ході розгляду справи представником ДП „Ялтинський морський торговельний порт” були заявлені клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -Російського морського регістра судноплавства приватне підприємство „СІГО Марін”. Останнє клопотання судом задоволено, а у клопотання про залучення третьою особою Російського морського регістра судноплавства відмовлено з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
З матеріалів справи та заявленого клопотання, не вбачається, яким чином рішення з цього господарського спору може вплинути на права або обов'язки Російського морського регістра судноплавства, а тому у суду не має підстав для залучення вказаної особи до участі у справі в якості третьої особи.
В свою чергу, рішення з цього спору може вплинути на права та обов'язки ПП „СІГО Марін”, оскільки це товариство проводило роботи по дефектації т/х „Петр Лидов” на предмет обсягу корпусних робіт за замовленням ТОВ Фірма „Марінком Одеса”, а тому суд вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вказане підприємство.
Позивач позов підтримує у повному обсязі. З зустрічним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не згоден з підстав, викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях.
Відповідач з позовом ДП „Ялтинський морський торговельний порт” та з позовом третьої особи не згоден, з підстав, викладених у відзивах на ці позови.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору свій позов до позивача та відповідача підтримує у повному обсязі.
Прокурор вважає, що позов ДП „Ялтинський морський торговельний порт” слід задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити та у позові третьої особи щодо стягнення грошових коштів з позивача, також, слід відмовити.
21 березня 2005 року між ДП „Ялтинський морський торговельний порт”, як Замовником, та Фірмою „Марінком Одеса” у вигляді ТОВ, як Виконавцем, було укладено Контракт №43 (далі іменується -„Контракт №43”), відповідно до умов якого ТОВ повинно було здійснити ремонт т/х „Петр Лидов”.
На момент укладення вказаного контракту вартість ремонтних робіт складала 2985236 грн., а строк виконання цих робіт -65 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі судна в ремонт (п. 6.1. Контракту). Такий акт було складено та підписано сторонами договору 05 квітня 2005 року.
Відповідно до п. 4.10. Контракту №43, дефектація корпусу, механізмів виконується у першу третину строку ремонту судна з наданням Замовнику актів. На всі види робіт, виконаних Виконавцем, він надає на узгодження дефектно-технологічну відомість (п. 4.12. цього Контракту №43).
Згідно до п. 4.10. Контракту №43, дефектація корпусу, механізмів виконується у першу третину строку ремонту судна з наданням Замовнику актів.
Відповідно до п. 4.12. Контракту №43, на всі види робіт, виконаних Виконавцем, він надає на узгодження дефектно-технологічну відомість.
Згідно до п. 8.1. Контракту №43 від 21 березня 2005 року, перевірка якості відповідних ремонтних робіт повинна проводитись за результатами випробувань.
Пунктом п. 62 ремонтної відомості до Контракту №43 передбачено, що до ремонтної відомості повинен бути проведений ремонт корпусних конструкцій з заміною металу по технології яка узгоджується з Регістром та вказано очікуваний обсяг заміни металу -55 тон.
Згідно до п. 67 ремонтної відомості до Контракту №43, сторони визначили, що після розкриття корпусу судна необхідно провести кінцеву дефектацію з застосуванням ультразвукового дослідження підводної частини судна.
Відповідно до додаткових угод №1, №2, №3 до Контракту №43, сторони цього Договору збільшили об'єм та вартість ремонтних робіт та продовжили строк їх здійснення, а саме вартість ремонтних робіт склала 5 731 842,60 грн., а строк їх виконання встановлювався до 25 грудня 2005 року.
Згідно до п. 3 Додаткової угоди №3 від 28.11.2005 року до Контракту №43, за принципами Положення про ремонт судів на відомчих ремонтних базах КНД 31.5.001-96, яке затверджено наказом Державного департаменту морського та річного транспорту України від 05.08.1996 року №221, здійснюються взаємовідносини між сторонами контракту. Також, цією додатковою угодою було визначено, що кінцеві взаєморозрахунки між Замовником та Виконавцем здійснюються по фактично виконаним та прийнятим обсягам робіт (виконавчою відомістю) у відповідності до положення КНД 31.5.001-96.
Відповідно до ремонтної відомості, складеної сторонами Контракту у червні 2005 року, була передбачена додаткова заміна металоконструкцій у днищевих бортових відсіках та трюмах та передбачалось, що обсяги робіт мають уточнюватись по факту виконаних робіт.
19 вересня 2005 року між ТОВ та ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” було укладено субпідрядний контракт №51324 на ремонт т/х „Петр Лидов” (далі іменується -„Договір №51324”). Згідно з умовами Договору №51324 та додатковими умовами до нього, а також Протоколу узгодження ціни робот №107 від 13.12.2006 р. загальна вартість виконаних ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” робіт на судні склала суму 1 678 488,33 грн., в тому разі ПДВ -279 748,05 грн.
На день подачі позову третьою особою, заборгованість перед ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” за Договором №51324 склала 767 488,33 грн., з яких 127 914,72 грн. -сума ПДВ.
29.12.2005 року позивач відправив на адресу відповідача листа №ПГМ-3030 з копією вимоги Російського морського Регістру в Україні №180-002-7.3/3478 від 27.12.2005 року про необхідність проведення третього докування та виконання робіт з остаточного випрямлення корпусу судна.
Капітаном та помічником т/х ”Петр Лидов” підписувались акти виконаних додаткових ремонтних робіт від 14.06.2006 року (т.с. 10, арк. №2) та капітан судна надавав вказівку від 18.02.2006 року на проведення таких робіт з урахуванням вимог Регістру
(т.с. 10, арк. №3).
Після виконання додаткових ремонтних робіт т/х „Петр Лидов”, відповідач неодноразово направляв позивачу, як оферту, додаткову угоду №4 та додаткову ремонтну відомість №4 до Контракту №43, у яких були відображені об'єм та вартість зроблених ТОВ „Фірма „Марінком Одеса” ремонтних робіт, що підтверджується листами №47-03 від 29.05.2006 р., №48-03 від 14.06.2006 р., №60-03 від 21.08.2006 р. та відповідними поштовими квитанціями, які залучені до матеріалів справи (т.с. І, арк. №№184, 185, 190).
Позивач листами від 26.06.2006 року №Ю-1680 та від 14.07.2006 року №Ю-1878 підтвердив наявність наміру узгодити підписання додаткової угоди №4 з додатковою ремонтною відомістю №4.
За замовленням Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” на підставі договору ОФ-243 від 29.05.2006 р., Регіональним підприємством Торговельно-промислова палата Криму було складено акт експертизи №ВФ-243 від 21.08.2006 р., та головним експертом вказаної організації було зроблено такі висновки, які мають значення для вирішення цієї справи: „Після підйому у док з'ясувалось, що роботи по заміні набору та настилу проводились згідно вимог технології поетапно. Судно має вигиб у районах з'єднання кормової та носової конечності, оскільки зв'язки першої категорії утеряли стійкість та разупрочнились в результаті тривалої експлуатації. Представник Морського регістра Росії рекомендував провести спрямлення судна у доці... . Причиною деформації корпуса судна стала втрата стійкості конструкції корпусу в результаті: його експлуатації на протязі 32 років без капітального ремонту та обстеження, оскільки після викритті міждонного простору з'ясувалось, що продольний та поперечний набір прокородировали на 40-70 відсотків, а місцями наскрізь”; разупрочненням зв'язок при усуненні настилу трюмів, які є конструкціями „першої” категорії””.
22.12.2006 року начальником портофлоту ДП „Ялтинський морський торговельний порт” до капітана т/х „Петр Лидов” було надіслано радіограму, відповідно до якої на підставі розпорядження начальника порта та головного інженера порту було наказано подати заявку до Іллічівського потрофлоту -для продовження ремонтних робіт було необхідно просити надати буксір та місце на причалі Іллічівського портофлоту.
25.12.2006 року начальником порту на адресу капітана т/х „Петр Лидов” було надіслано телефонограму, відповідно до якої наказано усі роботи, які проводяться відповідачем, припинити та заборонити допускати спеціалістів товариства „Маріном Одеса” до судна. Також було наказано зняти показання електролічильника та повідомлено, що усі розрахунки за електроенергію будуть проводиться між портом та ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод”. Аналогічного листа за своїм змістом капітаном т/х „Петр Лидов” було надано 25.12.2006 року представнику відповідача.
Листом від 25.12.2006 року за вих. №Ю-3113, позивач відмовся від проведення ремонту судна силами ТОВ Фірма „Марінком Одеса”.
Відповідно до висновку №14614/14615 складеного 17.09.2008 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, виконавцями комплексної експертизи було встановлено зокрема, таке:
„При проведенні дефектації і при розкритті настилів трюмів (другого дна), з'ясувалось, що міждонний набір практично згнив від віку ( термін експлуатації на момент початку ремонту складав 32 роки, за час експлуатації корпус капітально не ремонтувався); вигин корпусу судна, який мав місце і усунений в процесі ремонту, міг виникнути в результаті корозійного руйнування міждонного набору і тривалої експлуатації судна без капітального ремонту корпусу”;
„На підставі існуючих підписаних обома сторонами (Замовником і Виконавцем) двосторонніх актів ухвалення робіт, можна вважати обсяги робіт, передбачені Контрактом №43 від 21.03.2005р. і погодженими сторонами додатковими угодами №№1,2,3 до нього, виконаними в підписаних обсягах”;
„До постановки судна в ремонт судновласником не виконана попередня дефектація ні стану корпусу, ні суднових технічних засобів, що не дозволяє зробити достовірні висновки про технічний стан судна до постановки його в ремонт”;
„...ні виконавець, ні замовник при складанні ремонтних відомостей не турбувалися про забезпечення попередньої дефектації і нівелювання корпусу судна з метою забезпечення внесення в ремонтну відомість достовірної інформації про об'єми передбачуваного ремонту корпусу, що надалі і послужило збільшенням об'ємів робіт”;
„Враховуючи тривалий термін експлуатації судна і стан його корпусу, точно встановити причини виникнення залишкових деформацій не можливо”.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні первісного позову та зустрічного позову слід відмовити та задовольнити позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, виходячи з наступного:
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з укладенням та виконанням Контракту №43, який за своєю правовою природою є договором підряду, регулюються положеннями Глави 61 ЦК України „Підряд”.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Оцінюючи акт експертизи №ВФ-243 від 21.08.2006 року, який складено Регіональним підприємством Торговельно-промислова палата Криму та висновок №14614/14615, складеного 17.09.2008 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, суд приходить до висновку, що вигін корпусу судна склався саме з вини судновласника. Так, при проведенні вказаних експертних досліджень, було встановлено, що державним підприємством „Ялтинський морський торговельний порт” на протязі 32 років не здійснювалось жодних дій по капітальному ремонту судна та навіть не робилось відповідного обстеження, що призвело до корозії -та відповідно до деформації корпусу судна.
Суд також погоджується з вказаними експертними дослідженнями в частині того, що товариством з обмеженою відповідальністю „Марінком Одеса” здійснено усі необхідні роботи по ремонту судна, передбачені Контрактом №43 з урахуванням додаткових угод №№1,2,3 до нього та додатково підтверджується двостороннє підписаними актами виконаних робіт.
За цих підстав, суд критично відноситься до тверджень позивача, якими обґрунтовуються первісні позовні вимоги, що нібито відповідач не якісно виконав ремонтні роботи.
Крім того, відповідно до п. 8.1. Контракту №43, перевірка якості відповідних робіт повинна проводитись за результатами випробувань. Між тим, позивачем не надало будь- яких доказів, які б доводили проведення відповідних випробувань.
Згідно до ч. 3 ст. 844 ЦК України, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін; у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом, а відповідно до ч. 4 цієї статті, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника; замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду; у цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін, суд вважає, що при проведенні ремонту такого специфічного об'єкту, як судно, сторони договору не визначили і не могли визначити кошторис підрядних робіт у твердій сумі, з огляду на наступне:
- неодноразові підписання сторонами додаткових угод до Контракту №43, у яких коректувалась вартість ремонтних робіт та строки їх виконання, підтверджують необхідність поетапного складання дефектних актів, від складу яких залежить строк виконання та ціна договору підряду;
- відповідно до п. 67 ремонтної відомості до Контракту №43, після розкриття корпусу судна необхідно провести кінцеву дефектацію з застосуванням ультразвукового дослідження підводної частини судна, що підтверджує не остаточність ціни договору;
- у виконавчих відомостях ремонтних робіт навпроти деяких видів ремонтних робіт вказані приблизні обсяги робіт, що свідчить про їх наступне уточнення та складення актів дефектації на наступних дільницях проведення таких робіт. Матеріалами справи підтверджується, що відповідні акти складались, підписувались сторонами та уповноваженим представником Регістру, що в свою чергу свідчить про належне виконання відповідачем п. 4.10. Контракту №43;
- згідно до п. 3 Додаткової угоди №3 від 28.11.2005 року до Контракту №43, кінцеві взаєморозрахунки між Замовником та Виконавцем здійснюються по фактично виконаним та прийнятим обсягам робіт (виконавчою відомістю) у відповідності до положення КНД 31.5.001-96;
- відповідно до ремонтної відомості складеної у червні 2005 року, передбачена додаткова заміна металоконструкцій у днищевих бортових відсіках та трюмах та передбачено, що обсяги робіт уточнюються по факту виконаних робіт.
Таким чином, ремонтна відомість була орієнтирною та визначала види робіт та їх приблизний обсяг, а специфіка проведення ремонту судна, яке прогнило, не дозволяло сторонам скласти твердий кошторис, а сторони домовились про поетапне складення актів проведеного ремонту, відповідно до яких і визначалась ціна договору.
Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що під час проведення ремонту виникла необхідність проведення додаткових ремонтних робіт приймаючи до уваги наступне:
- у ремонтній відомості було закладено певний вид робіт -заміна металу (в тому числі і пошкодженого корозією);
- листом позивача від 29.12.2005 року №ПГМ-3030 підтверджено його згоду на проведення додаткових ремонтних робіт на судні та виконання відповідачем усіх рекомендацій Регістру. Тобто, вказаним листом, ДП „Ялтинський морський торговельний порт” фактично заявило про збільшення об'єму ремонтних робіт;
- відповідач на протязі 2006 року неодноразово інформував позивача про проведення додаткових ремонтних робіт, на які останній листами від 26.06.2006 року №Ю-1680, від 14.07.2006 року №Ю-1878 підтвердив наявність наміру узгодити підписання додаткової угоди №4 з додатковою ремонтною відомістю №4;
- капітаном та помічником т/х ”Петр Лидов” неодноразово підписувались акти виконаних робіт (акти від 14.06.2006 року), а капітан надавав вказівки на проведення таких робіт з урахуванням вимог Регістру (вказівка від 18.02.2006 року);
- відповідно до акту експертизи №ВФ-243 від 21.08.2006 року, який складено Регіональним підприємством Торговельно-промислова палата Криму - роботи по заміні набору та настилу проводились згідно вимог технології поетапно та судно має вигиб, який стався в результаті його тривалої експлуатації, а представник Морського регістра Росії рекомендував провести спрямлення судна у доці, що повністю відповідає вимогам п. 4.2. Контракту №43;
- згідно до висновку №14614/14615 складеного 17.09.2008 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, без проведення таких робіт на той час, ремонтні роботи, які викладені у доповненнях №№1,2,3 до Контракту, не можуть бути достатніми, оскільки вони розроблені і затверджені сторонами без урахування проведення повної дефектації корпусних конструкцій судна, що в свою чергу не дозволяє визнати це судно придатним безпеці мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища. Експерти роблять висновок, що проведення додаткових ремонтних робіт було необхідне, та сталось у зв'язку з тим, що сторонами не було забезпечено проведення попередньої дефектації.
Відповідно до ст.ст. 6, 11-14, 621 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що при укладенні та виконанні Контракту №43, сторони договору не домовлялись про застосування Положення про ремонт судів на відомчих ремонтних базах КНД 31.5.001-96, яке затверджено наказом Державного департаменту морського та річного транспорту України від 05.08.1996 року №221, оскільки відповідно до п. 3 Додаткової угоди №3 від 28.11.2005 року до Контракту №43, саме за принципами цього положення сторони домовились здійснювати взаємовідносини по виконанню цього контракту.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно п. 8.7. Положення про ремонт судів на відомчих ремонтних базах КНД 31.5.001-96, яке затверджено наказом Державного департаменту морського та річного транспорту України від 05.08.1996 року №221 (за принципами якого сторони вирішили здійснювати взаємовідносини відповідно до п. 3 Додаткової угоди №3 від 28.11.2005 року до Контракту №43), на період дефектації саме Замовник передає Підряднику матеріали передремонтної дефектації.
Суд приходить до висновку, що кошторис у Контракті №43 є приблизним та, при виникненні необхідністі проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, сторони Контракту №43 повинні були керуватись положеннями ч. 4 ст. 844 ЦК України.
Так, коли з'ясувалось, що необхідно замінити понад 200 тон металу, а не 55 тон, як попередньо було визначено сторонами у п. 62 розділу „Корпусна частина” Ремонтної відомості до Контракту №43, то виконавець (ТОВ „Марінком Одеса”) повинен був своєчасно попередити про це замовника (ДП „Ялтинський морський торговельний порт”), а якщо б останній не погодився на перевищення обсягу робіт, то мав право відмовитися від договору підряду та сплатити відповідачу за виконану частину роботи.
Суд також звертає увагу, що вказаний вид робіт був передбачений сторонами, тобто змінювався не вид робіт, а їх обсяг -та відповідно і кошторис.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача при виконанні Контракту №43, оскільки позивачем не надано доказів того, що вигін судна стався не з його вини. Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт” неодноразово вказувало ТОВ „Марінком Одеса” на необхідність проведення додаткових робіт та підтверджувало наявність наміру узгодити підписання додаткової угоди №4 з додатковою ремонтною відомістю №4. Також, матеріалами справи підтверджується, що відповідач неодноразово попереджав позивача про проведення таких додаткових робіт та про відповідне збільшення кошторису, що свідчить про відсутність при виконанні відповідачем істотних відступів від умов договору підряду або допущення інших істотних недоліків.
Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частина 2 ст. 852 ЦК України вказує на те, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Вказані обставини унеможливлюють застосування до спірних відносин положень ч. 2 ст. 849 та ч. 2 ст. 852 ЦК України, які позивач просить застосувати для задоволення його позовних вимог.
Крім того, розірвання договору, відповідно до пункту 1 частини 1 статі 611 ЦК України -є правовим наслідком порушення зобов'язання. Тобто, для прийняття судом рішення про розірвання Контракту №43 від 21.03.2005р., як про це просить позивач, необхідно довести вину відповідача у порушенні зобов'язання за цим контрактом.
Як зазначалось вище, такої вини судом не вбачається.
До того ж, частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор, згідно частин 1, 2 статті 613 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Аналогічні умови встановлені статтями 220, 220 Господарського кодексу України,
Таким чином, відповідач не міг виконувати своїх контрактних зобов'язань не погодивши з позивачем обсягів та вартості, обов'язкових за вимогами морського Регістру, робіт по ремонту пошкоджень та недоліків, додатково виявлених при розкритті корпусу судна.
Такого погодження до моменту вирішення спору між сторонами не досягнуто. Тому, до цього часу спірний Контракт є чинними і підстав для розірвання його з мотивів, заявлених позивачем, а саме - внаслідок порушення зобов'язання відповідачем -судом не вбачається. Приймаючи до уваги, що Контракт № 43 від 21.03.2005р. продовжує діяти - у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання повернення т\х „Петр Лидов” державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт” у примусовому порядку.
Оскільки сплата неустойки (пені, штрафу) і відшкодування збитків, згідно пунктів 3, 4 статті 611 ЦК України та ст.216 ГК України -є наслідком невиконання чи неналежного виконання зобов'язання (господарського зобов'язання), а як зазначено вище -такого порушення з боку ТОВ „Марінком Одеса” допущено не було -то у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 2857760грн. і 3198300грн., судом, також, не вбачається.
Що стосується зустрічного позову, то і він не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Пунктом 3.3. Контракту встановлено, що вартість додаткових робіт обумовлюється в додаткових угодах до дійсного контракту, визначається сторонами до початку здійснення таких робіт.
Як зазначалось вище, вартість додатково виконаних відповідачем ремонтних робіт по усуненню, виявлених пошкоджень і недоліків, які мали місце у т\х „Петр Лидов”, між сторонами погоджено не було і, передбачених умовами контракту, додаткових угод з цього приводу сторони не укладали.
Тобто, вимоги відповідача у зустрічному позові про стягнення вартості таких додаткових робіт -суд вважає безпідставними.
Крім того, як вбачається з Контракту №43 та пояснень сторін, кінцевою метою проведення ремонту судна було підтвердження класу Регістра, виконане на підставі відповідних дозволів та вимог Російського морського Регістру в Україні.
Відповідно до висновку №14614/14615 складеного 17.09.2008 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, проведені ТОВ додаткові ремонтні роботи не призвели до досягнення цієї мети.
Окрім того, ні позивач , ні відповідач при складанні ремонтних відомостей не турбувалися про забезпечення попередньої дефектації і нівелювання корпусу судна з метою забезпечення внесення в ремонтну відомість достовірної інформації про об'єми передбачуваного ремонту корпусу, що надалі і послужило збільшенням об'ємів робіт.
Згідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову відповідача, оскільки проведені додаткові роботи не призвели до досягнення мети виконання Контракту №43 - підтвердження класу Регістра та вартість цих робіт не була погоджена сторонами контракту №43.
З огляду на відсутність грошових зобов'язань позивача перед відповідачем, не підлягають задоволенню і зустрічні вимоги про стягнення 3%річних та інфляційних в порядку ст..625 ЦК України.
Що стосується позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -то вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджено, що внаслідок невиконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Марінком Одеса” за Договором №51324 перед ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” утворилась заборгованість в сумі 767 488,33 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, на користь ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” підлягає до стягнення сума боргу в розмірі 767488,33грн.
Крім того, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відповідно до умов, передбачених пунктом 6.4. вказаного договору та умов чинного законодавства -правильно розраховано пеню за прострочення відповідачем оплати за виконані субпідрядні роботи. Розмір пені, яка підлягає до стягнення на користь ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” становить 294882,21грн.
Вищевказані суми боргу та пені третя особа просить стягнути з позивача та відповідача по справі солідарно.
Згідно до ч. 2. ст. 196 ГК України, при солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Оскільки виконаня зобов'язань по оплаті субпідрядних робіт по ремонту т\х „Петр Лидов” відповідним договором №51324 було покладено на ТОВ „Марінком Одеса” -суд вважає, що в частині стягнення 767488,33грн. боргу за виконання цих робіт та 167848,83грн. пені за прострочення їх оплати - відсутні підстави для солідарного стягнення цих сум з ДП „Ялтинський морський торговельний порт”.
Що стосується позовних вимог ТОВ „Іллічівський судоремонтний завод” про стягнення з позивача та відповідача солідарно заборгованості за стоянку вказаного судна на судноремонтному заводі за період з 01.11.2007 року по 01.11.2008 року в сумі 294882,21грн., то вони підлягають задоволенню з визначенням частин солідарного стягнення з кожної з цих сторін справи.
Як вбачається з розрахунку ціни позову третьої особи, до заборгованості за стоянку судна включено оплату причального збору , електроенергії, водозабезпечення, телефон, перешвартування та підключення.
Згідно пункту 1 Положення „Про портові збори”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544 встановлено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.
Причальний збір справляється, відповідно до пункту 23 вказаного положення, із суден, що стоять біля причалу.
Ставки причального збору визначається відповідно до категорій суден.
Пунктом 13 статті 42 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, зокрема - це вимога у зв'язку з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його. Збори в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці, згідно пункту 12 вказаної статті КТМ України, також, віднесено до морських вимог.
Тобто, статтею 42 КТМ України встановлено можливість пред'явлення власнику судна вищевказаних морських вимог майнового характеру незважаючи на те, що цією статтею регулюються питання арешту судна.
Таким чином, вимоги про стягнення причального збору та вимоги у зв'язку з утриманням судна, відповідно чинного законодавства -виникають з права власності на судно.
Власником т\х „Петр Лидов” є державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт”, тому -з цієї особи підлягає до стягнення причальний збір, що встановлено законом.
Між тим, згідно укладеного з ТОВ „ІСРЗ” договору №51324, зобов'язання по сплаті причального збору прийняло на себе, також, і ТОВ „Марінком Одеса.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що з позивача та відповідача на користь ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” підлягає до стягнення причальний збір в сумі 200859,7грн. солідарно -з позивача відповідно до закону, а з відповідача згідно договору.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за утримання судна, (електроенергія, прибирання, перешвартування, телефон, підключення) то всі ці витрати слід стягнути з власника судна -ДП „Ялтинський морський торговельний порт”, оскільки за нормами чинного законодавства морські вимоги майнового характеру (на утримання судна) пред'являються власнику судна. До того ж, умовами, укладеного між ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод” та ТОВ „Марінком Одеса” договору № 51324, оплата вищевказаних витрат відповідачем -не передбачена.
З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні позову і зустрічного позову слід відмовити с покладенням судових витрат на позивача та відповідача та задовольнити позов третьої особи з покладенням судових витрат за подачу цього позову на позивача та відповідача пропорційно задоволеним в частині, що стосується цих осіб позовних вимог третьої особи.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. У задоволенні позову Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” до Фірми „Марінком Одеса” -відмовити у повному обсязі.
2. У задоволенні зустрічного позову Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариство з обмеженою відповідальністю до Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” -відмовити у повному обсязі
3. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю„Іллічівський судоремонтний завод” до Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Державного підприємства „Ялтинський морський торгівельний порт” -задовольнити.
4. Стягнути солідарно з Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м.Одеса, пров.Віце-Адмірала Жукова, 12 кв.36, код 24770553) та Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” (98600, АР Крим, м.Ялта, вул..Рузвельта, 5, код 01125591) на користь товариства з обмеженою відповідальністю„Іллічівський судоремонтний завод” (68093, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, 61, код 32333962) 200859гривень 80коп. причального збору, 2008гривень 60коп. держмита та 18гривень88коп. гривень витрат на ІТЗ судового процесу.
5. Стягнути з Фірми „Марінком Одеса” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м.Одеса, пров.Віце-Адмірала Жукова, 12 кв.36, код 24770553) на користь товариства з обмеженою відповідальністю„Іллічівський судоремонтний завод” (68093, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, 61, код 32333962) 767488гривень 33 коп. боргу за ремонт т\х „Петр Лидов”, 167848 гривень 83коп. пені, 9353гривень 37коп. держмита та 89гривень 68коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
6. Стягнути з Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” (98600, АР Крим, м.Ялта, вул..Рузвельта, 5, код 01125591) на користь товариства з обмеженою відповідальністю„Іллічівський судоремонтний завод” (68093, Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, 61, код 32333962) 94022гривні 41коп. витрат на утримання судна, 940гривень 22коп. держмита та 09 гривень 44коп. гривень витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Демешин О.А.