29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"04" грудня 2006 р. Справа №21/362-НА
за позовом Районного ринку Волочиського районного споживчого товариства м. Волочиськ
до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області
про скасування рішення № 220132 від 14.09.2006 року
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники:
Від позивача -Олійник М.Д. -директор,
Барладін Ю.В. -за дорученням № 75 від 15.11.2006 року.
Від відповідача -Присяжний В.В. - за довіреністю № 673\21 від 02.02.2006 року.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну чистини постанови.
Позивач у позовній заяві просив визнати нечинним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 220132 від 14.09.2006 року.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог у відповідності до ст. ст. 49-51 КАС України, де позивач просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 220132 від 14.09.2006 року. Оскільки дана заява відповідає вимогам КАС України, не порушує будь чиї права та охоронювані Законом інтереси, тому вона судом приймається.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що рішення № 220132 від 14.09.2006 року прийняте на підставі акта № 220029 від 09.09.2006 року, проте такого акта не існує в природі.
В акті № 220027 перевірки зазначено, що при перевірці магазину, що розташований за адресою: м. Волочиськ, вул. Незалежності, 11 та належить Волочиському ринку Волочиського РСТ, було встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці у магазині -закладі який не має статусу громадського харчування. При цьому продавцем вибито касовий чек.
Позивач не погоджується із зазначеними висновками, оскільки роздрібна торгівля здійснювалась при наявності всіх необхідних документів, а саме ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, статуту підприємства де одним із предметів діяльності є створення мережі торгівельних точок, магазинів, кафе, барів, кіосків павільйонів; оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідач у запереченнях проти позову, його представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що відповідачем проведено перевірку магазину, що належить позивачу. В ході перевірки продавцем магазину було проведено торгівлю алкогольними напоями на розлив без відповідних документів, що підтверджують статус підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів. Проведено закупку 100 грамів горілки „Пшенична” по ціні 1,80 грн. за 100 гр. При цьому продавцем вибито касовий чек.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Районний ринок Волочиського районного споживчого товариства м. Волочиськ є юридичною особою, що підтверджується Статутом підприємства, довідкою Хмельницького обласного управління статистики.
Працівниками Регіонального управління Департаменту з питань акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Хмельницькій області м. Хмельницький проведено перевірку магазину, що належить позивачу та розташований у м. Волочиськ по вул. Незалежності, 11.
За наслідками проведеної перевірки складено акт № 220027. При цьому в акті перевірки зазначено, що проведено закупку 100 гр. горілки „Пшенична” по ціні 1,80 грн. за 100 гр. При цьому було вибито касовий чек. Цим на думку відповідача порушено ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“.
На підставі акту перевірки № 220029 від 09.09.2006 року відповідачем прийнято рішення № 220132 від 14.09.2006 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці у підприємстві, що не має статусу громадського харчування.
Не погоджуючись із висновками перевірки та прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ст. 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“ визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно п. 6.5. Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України від 21.08.2001 року № 331, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2001 року за № 789/5980 регіональні управління та їх територіальні підрозділи у межах своєї компетенції здійснюють такі основні функції: контролюють дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства з питань акцизного збору, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Застосовують до суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Відповідно до ч. 4 ст. 15-3 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“ продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Згідно ст. 17 вказаного закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 1 700 гривень, у разі повторного протягом року порушення - 3 400 гривень.
Як вбачається з акта перевірки, позивачем здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за наявності відповідної ліцензій та у місці торгівлі, зазначеному у ліцензії.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в чинному законодавстві відсутні визначення термінів „підприємство громадського харчування”, „спеціалізований відділ, що має статус підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів”. Відсутній також механізм набуття підприємствами мають статусу підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів та вказівка на документи, що підтверджують зазначений статус.
Враховуючи ч. 2 ст. 71 КАС України, за відсутності чіткого нормативного врегулювання порядку набуття підприємствами статусу підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів, суд вважає помилковими висновки відповідача про наявність чи відсутність вказаного статусу у позивача.
Також, судом враховано, що позивачем дотримано вимоги Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Крім того, судом враховується, що рішення про застосування фінансових санкцій від 14.09.2006 року № 220132 прийняте на підставі акта № 220029 від 09.09.2006 року, який відсутній в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, доводи та заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
За таких обставин, позовні вимоги позивача (з урахуванням уточнення) підтверджені належними доказами, узгоджуються з матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
Позов задоволити повністю.
Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 220132 від 14.09.2006 року.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подається до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 07.12.2006 року.
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.
Помічник судді О.С. Гуменюк