29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"25" жовтня 2006 р.
Справа № 11/5581
За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ
до Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка
про стягнення 420993,21 грн.
Суддя Радченя Д.І.
Представники сторін:
Від позивача: Левченко О.Є. -представник за довіреністю №264/10 від 18.09.2006р.
від відповідача: не з'явився
Позивач -дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -ВАТ по газопостачанні та газифікації «Шепетівкагаз»м. Шепетівка Хмельницької області на свою користь 420 993, 21 грн. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання укладеного між сторонами 24.12.2004р. договору на постачання природного газу, за №06/04-1437, з яких 312 854, 92 грн. -сума основного боргу, 28 314, 30 грн. -пеня, 60 461, 88 грн. -сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 19 362, 11 грн. -3% річних з простроченої суми.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2006 року порушено провадження у справі №11/5581. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Підтвердженням факту, що відповідач отримав виклик господарського суду є поштове повідомлення №956222, яке вручене 29.09.2006р.
Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.
24 жовтня 2006р. відповідачем подано суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з хворобою юрисконсульта.
Дане клопотання судом відхиляється оскільки судом визнавалася обов'язковою явка повноважного представника відповідач, а не особиста явка юрисконсульта.
В судовому засіданні 25.10.2006р. представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 25.10.2006р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
24 грудня 2004 року між дочірньою компанією "Газ України" (постачальник) та ВАТ «Шепетівкагаз»м. Шепетівка Хмельницької області (покупець) укладено договір на постачання природного газу, за №06/04-1437.
У відповідності до умов даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу в 2005 році природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу, а відповідач -прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно п. 1.3 договору, газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків) .
Відповідно до п. 4.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу без врахування вартості транспортування газу територією України та без врахування тарифу на постачання газу розподільними трубопроводами покупця становить: при наявності газових лічильників 79, 2333 грн., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ 95, 08 грн.; при відсутності газових лічильників 91, 7333 грн., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ 110, 08 грн.; можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) 91, 7333 грн., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ -110, 08 грн.
Згідно п. 4.2 договору, загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу.
Згідно додаткової угоди №3 до даного договору, від 01.11.2005р., яка є невід'ємною частиною договору, з 1 листопада 2005 року ціна за 1000 куб.м. газу без врахування вартості транспортування газу територією України та без врахування тарифу на постачання газу розподільними трубопроводами покупця становить: при наявності газових лічильників 63, 6333 грн., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ 76, 36 грн.; при відсутності газових лічильників 76, 1333 грн., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ 91, 36 грн.; можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) 76, 1333 грн., крім того ПДВ 20%, разом з ПДВ -91, 36 грн.
Згідно п. 3.3 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу в яких визначається обсяг фактично переданого газу. В акті приймання-передачі газу окремим рядком визначається обсяг притоків або відтоків газу.
Як узгоджено пунктом 3.4 договору, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
Згідно п. 5.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов укладеного договору комісії та додаткових угод до нього №1 та №2, позивачем протягом січня-грудня 2005 року передано відповідачу природний газ в обсязі 22 436, 112 тис. куб. м. на загальну суму 2 110 458, 92 грн., підтвердженням чого є акти приймання-передачі природного газу підписані повноважними представниками та завірені печатками обох сторін.
В свою чергу відповідач зобов'язання по договору поставки належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилася перед позивачем заборгованість в розмірі 312 854 грн. 92 коп.
Пунктом 6.2 договору сторонами передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначенні договором, покупець сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Згідно п. 6.3 договору, неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
На підставі цього, а також ст. 231 ГК України та 625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 28 314, 30 грн. -пені за період з 07.03.2006р. по 06.09.2006р., 60 461, 88 грн. -суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з лютого 2005 року по липень 2006 року та 19 362, 11 грн. -3% річних з простроченої суми за період з 11.02.2005 року по 06.09.2006 року.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень передбачається, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Судом при вирішенні спору, керуючись п. п. 4 перехідних положень ЦК України та ГК України, застосовуються положення ЦК України та ГК України, оскільки зобов'язання між сторонами в частині проведення розрахунків продовжують існувати.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі укладеного між сторонами 24.12.2004р. договору на постачання природного газу, за №06/04-1437, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків передбачених законодавством.
Оскільки строк оплати зобов'язання у відповідача вже настав, вимоги позивача в частині стягнення 312 854, 92 грн. основного боргу є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
За своєю правовою природою інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і не є неустойкою.
За таких обставин, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 461, 88 грн. -суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з лютого 2005 року по липень 2006 року та 19 362, 11 грн. -3% річних з простроченої суми за період з 11.02.2005 року по 06.09.2006 року.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 28 314, 30 грн. -пені за період з 07.03.2006р. по 06.09.2006р., тобто за 183 дня прострочки.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторонами в п. 6.3 договору обумовлено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
На підставі цього суд вважає за необхідне задоволити вимоги позивача щодо стягнення суми пені частково, а саме в розмірі 28 131, 24 грн. за період з 08.03. 2006р. по 06.09.2006р., що становить 182 дня.
За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами однак підлягає задоволенню частково.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до відкритого акціонерного товариства по газопостачанні та газифікації «Шепетівкагаз»м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 420 993 грн. 21 коп. задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанні та газифікації «Шепетівкагаз»м. Шепетівка Хмельницької області, вул.. Економічна, 29 (код ЄДРПОУ 03361394) на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (код ЄДРПОУ 31301827) - 420 810, 15 грн. заборгованості (з яких 312 854, 92 грн. -сума основного боргу, 28 131, 24 грн. -пеня, 60 461, 88 грн. -сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 19 362, 11 грн. -3% річних з простроченої суми), а також 4 208, 10 грн. - витрат по оплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Д.І. Радченя