Справа: № 2518/2-а-7941/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
25 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М., Коротких А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними, -
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.01.2012 року вказаний адімінстративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю має розраховуватись відповідно до мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Позивач зареєстрований та проживає в населеному пункті, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував вказані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 37 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на вказані виплати в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення, постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16.01.2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Н.М. Літвіна
А.Ю. Коротких
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.