25 липня 2013 р.Справа № 2-а-166/09/1501
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Дорош Валерій Васильович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Романішина В.Л.,
Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 11.09.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни -
24.04.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання відмови безпідставною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 2007 року по грудень 2008 року у сумі 2 601,30 грн.
Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 11.09.2009 року поданий позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_2 строки звернення до суду.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області щодо відмови нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області провести перерахунок та зобов'язати провести виплати підвищення до пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплат за 2008 рік.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
23.09.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області подано апеляційну скаргу на вказану постанову Ананьївського районного суду Одеської області .
25.05.2011 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області задоволено частково. Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 11.09.2009 року змінено, виключено п. 2 з її резолютивної частини. В решті постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 11.09.2009 року залишено без змін.
15.11.2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В своїй апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області посилалось на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з цим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 11.09.2009 року та постановлення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року має право користуватися пільгами, встановленими вказаним Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Звертаючись до суду першої інстанції, позивач посилався на порушення його прав неправомірною бездіяльністю Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області, що виразилось у відмові здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 2007 року по грудень 2008 року.
В свою чергу, з позовом до суду першої інстанції про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни позивач звернувся 24.04.2009 року.
Вищий адміністративний суд України, переглядаючи вказану справу в порядку касаційного провадження зазначив, що відповідно до ст. 11 КАС України суд зобовязаний вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо дотримання строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відновлення пропущеного строку звернення до суду та задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції 2005 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції 2005 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Статтею 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В свою чергу, згідно ст. 100 КАС України (в редакції 2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду за захистом порушених прав лише 24.04.2009 року, доказів поважності пропуску строку для звернення до суду не надав, враховуючи положення ст. 100 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що адміністративний позов в частині вимог за 2007 рік та з 01.01.2008 по 23.04.2008 року підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Колегія суддів вважає вірною думку суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 зважаючи на наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни» (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, відповідач повинен був здійснити нарахування підвищення до пенсії позивачці в межах бюджетного року за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Що стосується вимог позивача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у сумі 2 601,30 гривень, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Таким чином позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Твердження апелянта стосовно невизначеності розміру мінімальної пенсії за віком не приймається до уваги колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлене рішення, відповідно до ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким частково задовольнити вимоги позивача.
Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 11.09.2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ананьївському районі Одеської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Позовні вимоги за 01.01.2007 року по 21.05.2008 року залишити без розгляду.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Бойко А.В.
Судді: Романішин В.Л.
Танасогло Т.М.